Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 липня 2025 року Справа№640/7121/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф медіа груп" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріумф медіа груп (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2021 року №729450416, № 729410416.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено про позбавлення контролюючим органом позивача права на подання заперечень на акт перевірки. Також вказав на те, що виявлені порушення в акті перевірки є наслідком не здійснення перерахунку відповідачем штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначених у податковому повідомлені-рішенні від 05.03.2019 №0190561207.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив у задоволенні позову відмовити. Відзив мотивований тим, що перевіркою встановлено несвоєчасність сплати позивачем грошових зобов'язань з податку на додану вартість.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року вирішено прийняти до провадження адміністративну справу №640/7121/22, розгляд справи продовжити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази і відзив, встановив наступне.
ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф медіа груп", якою встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість (акт перевірки від 28.09.2021 № 72859/Ж5/26-15-04-16-18).
За наслідком розгляду матеріалів перевірки та на підставі ст. 124 Податкового кодексу України (далі - ПК України) 30.09.2021 ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №729450416, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 51 185,63 грн.
- №7294104516, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 237 694,73 грн.
Як зазначає позивач, поштове відправлення (0410718044000) акт перевірки від 28.09.2021 № 72859/Ж5/26-15-04-16-18 та податкові повідомлення-рішення від 30.09.2021 року №729450416, № 729410416 отримане ним 12 жовтня 2021 року.
Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем подано скаргу, за наслідками розгляду якої рішенням ДПС України від 03.02.2022 №2123/6/99-00-06-03-01-06 податкові повідомлення-рішення від 30.09.2021 року №729450416, № 729410416 залишено без змін.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Пункт 75.1 статті 75 ПК України визначає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Підпунктом 3 пункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що предметом камеральної перевірки також можуть бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Так, пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачає, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до підпункту 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 ПК України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За правилами підпункту 86.7.2 пункту 86.7 статті 86 ПК України (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин) у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов'язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.
Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду. Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки. (підпункт 86.7.3 пункту 86.7 статті 86 ПК України в редакції чинній на час існування спірних правовідносин).
У підпункті 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 ПК України деталізовано питання, які підлягають вирішенню під час розгляду матеріалів перевірки комісією з питань розгляду заперечень, та передбачено, що за результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до підпункту 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Згідно з пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Про можливість надання податковому органу додаткових документів після закінчення перевірки вказують і положення пунктів 44.6, 44.7 статті 44 ПК України.
Так, пункт 44.6 статті 44 ПК України також передбачає, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Верховний Суд вже неодноразово аналізував зазначені норми податкового законодавства (зокрема, але не виключно, у постановах від 28 березня 2023 року у справі № 810/3270/16, від 27 червня 2019 року у справі № 806/343/17) та дійшов висновку, що закріпленому у пункті 86.7 статті 86 ПК України праву платника податків подати до контролюючого органу заперечення на акт перевірки кореспондує визначений цією ж нормою обов'язок контролюючого органу розглянути такі заперечення, надавши платнику податків відповідь, та врахувати результати розгляду заперечень при прийнятті рішення про визначення грошових зобов'язань.
У постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 826/285/15 Верховний Суд вказав, що зміст пункту 86.7 статті 86 ПК України дає підстави для висновку про те, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковим органом повинні враховуватися не лише висновки акта перевірки, а й результати розгляду заперечень платника податків на такий акт як його невід'ємної частини.
Як вище встановлено судом, податкові повідомлення-рішення від 30.09.2021 року №729450416, № 729410416 були прийнято відповідачем через два дні після складення акта перевірки від 28.09.2021 № 72859/Ж5/26-15-04-16-18 та відправлені 04.10.2021 разом на адресу позивача.
Вказані обставини свідчать, що дії контролюючого органу щодо позбавлення платника податку права закріпленого в пункті 86.7 статті 86 ПК України на подання заперечень на акт перевірки є протиправними, а прийняті спірні податкові повідомлення - рішення прийняті не у спосіб передбачений чинним законодавством.
Крім того, як зазначає представник позивача відображення наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф медіа груп" податкового боргу є наслідком неправомірних дій контролюючого органу, а саме наслідком не здійсненням ГУ ДПС у м. Києві перерахунку штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначені в податковому повідомленні-рішенні ГУ ДФС у м. Києві від 05.03.2019 року № 0190561207.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.02.2022 року у справі № 640/9529/21, яке залишено без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 року, було задоволено позовні вимоги ТОВ «Тріумф медіа груп» та визнано протиправним і скасовано рішення ГУ ДПС у м. Києві щодо відмови у здійснені перерахунку суми штрафу, вказаного у податковому повідомленні-рішенні ГУ ДФС у м. Києві від 05.03.2019 року № 0190561207 відповідно до п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та зобов'язано ГУ ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України здійснити перерахунок суми штрафу згідно податкового повідомлення-рішення від 05.03.2019 року № 0190561207 та надіслати нове податкове повідомлення-рішення відповідно до п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Доводи представника позивача не спростовані відповідачем, що свідчить про недоведеність правомірності прийнятих спірних рішень.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в розмірі 4333,22 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 30.09.2021 року №729450416, № 729410416.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф медіа груп" (04073, м. Київ, пр. Бандери Степана, 34-В, ЄДРПОУ 34430721) судовий збір у сумі 4333,22 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв