30 червня 2025 року Справа №160/28882/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та витребування доказів по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, Державної установи «Ігренський виправний центр (№133)» про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
18.03.2024 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по даній справі ухвалено:
- адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (49070, м.Дніпро, вул.Короленка, 4, код ЄДРПОУ 40867332), Державної установи «Ігренський виправний центр (№133)» (49115, м.Дніпро, вул.Бехтерева, буд.5, код ЄДРПОУ 08563027). про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити;
- визнати протиправними дії Державної установи «Ігренський виправний центр (№133)» щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 20.10.2020 року, матеріальної допомоги за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки (79 днів), одноразової грошової допомоги при звільненні без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року у розмірі 2102,00 гривні;
- зобов'язати Державну установу «Ігренський виправний центр (№133)» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 20.10.2020 року, матеріальної допомоги за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року у розмірі 2102,00 грн. на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум.
19.04.2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.
28.05.2024 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної установи «Ігренський виправний центр (№133) - залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2023 року - без змін.
22.08.2024 року Самарським відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на підставі виконавчого листа, виданого у даній справі, було відкрито виконавче провадження №75887047.
05.03.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні - відмовлено.
16.06.2025 року головуючому судді передано заяву ОСОБА_1 , в якій заявник просить:
- встановити судовий контроль за виконанням державною установою «Ігренський виправний центр (№ 133)» рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року по справі № 160/28882/23;
- зобов'язати державну установу «Ігренський виправний центр (№ 133)» у mдесятиденний строк подати до суду звіт про виконання рішення суду, до якого додати:
* довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення на виконання рішення суду в розрізі місяців та років з розбивкою по кожному його виду;
* заявки про виділення кошторисних призначень на виконання рішення суду;
* кошторисні призначення та плани асигнувань на виконання рішення суду;
* заявки встановленої форми про виділення коштів на виконання рішення суду;
* усі відповіді від забезпечуючого фінансового органу;
* платіжні інструкції про фактично перераховані кошти;
- витребувати у Державної установи «Ігренський виправний центр (№ 133)»:
* відомості про керівника - голову ліквідаційної комісії державної установи «Ігренський виправний центр (№ 133)»;
* відомості яким чином та якою установою здійснюється виплата грошового забезпечення (заробітної плати) ліквідаційній комісії державної установи «Ігренський виправний центр (№ 133)».
В обґрунтування заяви зазначено, що рішення суду відповідачем не виконано в повному обсязі, виконавче провадження, відкрите з виконання виконавчого листа виданого уданій справі не завершено.
20.06.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по даній справі до розгляду в порядку письмового провадження з 30.06.2025 року.
20.06.2025 року ухвалу суду від 20.06.2025 року доставлено до електронного кабінету Державної установи "Ігренський виправний центр (№133)" в підсистемі «Електронний суд», будь-яких пояснень із вказаного приводу суду не надано.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю з виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
За приписами ст.ст. 129 та 129-1 Конституції України, обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Ч.ч. 2-3 ст.14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, за ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до приписів ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
У рішенні від 15.05.2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання.
Згідно з ч.1 ст.382 та ч.2 ст.382-1 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи позивача.
Враховуючи, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по даній справі набрало законної сили, однак на дату розгляду заяви про встановлення судового контролю, докази його виконання в матеріалах справи відсутні, суд вважає, що наявні достатні правові підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про його виконання.
Згідно з ч.3 ст.382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Таким чином, оскільки вказані положення КАС України надають суду право власного розсуду щодо визначення тривалості встановленого строку для подання звіту, суд вважає, що необхідним і достатнім буде встановлення відповідачу строку для подання звіту протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали.
З огляду на вищевикладене, заява позивача у відповідній частині підлягає частковому задоволенню.
Щодо заяви позивача в частині зобов'язання долучення до звіту та витребування у відповідача доказів на підтвердження виконання рішення суду по даній справі, суд зазначає, що питання про те, яким чином та якою установою здійснюється виплата грошового забезпечення (заробітної плати) ліквідаційній комісії державної установи «Ігренський виправний центр (№ 133)», не відноситься до предмету розгляду дано справи, а тому, підстави для задоволення клопотання у відповідній частині - відсутні.
В решті заявленого клопотання, суд дійшов висновку про його задоволення шляхом витребування у відповідача всіх наявних доказів на підтвердження виконання рішення суду по даній справі.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача в частині витребування доказів.
При цьому суд зазначає, що питання щодо необхідності витребування відомостей про керівника - голову ліквідаційної комісії державної установи «Ігренський виправний центр (№ 133)» буде вирішуватися судом на стадії розгляду звіту про виконання рішення суду по даній справі, або в разі його ненадання.
Частинами 6, 8, 9 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду; у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись ст.ст. 80, 382, 382-1 КАС України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, Державної установи «Ігренський виправний центр (№133)» про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Державну установи «Ігренський виправний центр (№133)» протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по даній справі.
Витребувати у Державної установи «Ігренський виправний центр (№133)» всі наявні докази на підтвердження виконання рішення суду по даній справі.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Витребувані докази надати суду у строк, встановлений для подачі звіту про виконання рішення суду по даній справі.
Відповідно до ч.6 ст.382-1 КАС України, ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 КАС України.
Суддя М.В. Дєєв