01 липня 2025 рокуСправа №160/10800/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: державне підприємство «Інфоресурс» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
14 квітня 2025 року представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства освіти і науки України, третя особа: державне підприємство «Інфоресурс», в якій просить:
визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відображення в довідці ЄДЕБО № 74669 від 13.06.2024 інформації про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
зобов'язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до ЄДЕБО інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, за яких у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у колонці «На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття світи не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» відображатиметься значення «Так, не порушує».
В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що в жовтні 2017 році ОСОБА_1 був зарахований на навчання до аспірантури очної (денної) форми навчання Вищого навчального закладу «Університет ім.Альфреда Нобеля» за освітнім рівнем доктора філософії.
З 30.10.2019 року ОСОБА_1 відрахований за невиконання умов договору.
З 01.05.2023 року ОСОБА_1 зарахований на навчання до аспірантури очної (денної) форми навчання Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» за освітнім рівнем доктора філософії.
18 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Міністерства освіти і науки України та державного підприємства «Інфоресурс» з заявою, в якій просив виправити помилки допущені при формуванні довідки стосовно послідовності рівнів здобуття освіти та внесення змін до даних, що містяться в ЄДЕБО, а саме: в розділі «На підставі даних що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту», «Так, не порушує».
Листом Міністерства освіти і науки України №3/10570-24 від 24 грудня 2024 року та листом державного підприємства «Інфоресурс» №01-13/4315 від 22 листопада 2024 року у внесенні змін до даних ЄДЕБО позивачеві було відмовлено.
ОСОБА_1 вважає протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови у внесенні змін до його відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо не порушення ним черговості здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", у зв'язку з чим представник позивача звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/10800/25 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.
21 квітня 2025 року на адресу Міністерства освіти і науки України та державного підприємства «Інфоресурс» направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.
22 квітня 2025 року Міністерством освіти і науки України та державним підприємством «Інфоресурс» отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
19 червня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Міністерства освіти і науки України надійшов відзив на позовну заяву вх.№32341/25, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
03 червня 2024 року Міністерство освіти і науки України надіслав керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та Державному підприємству «Інфоресурс» листа №1/9758-24 від 03.06.2024 (копія листа додається), яким роз'яснив особливості правильного формування довідки про здобувача освіти на основі даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО).
Вищевказаним листом керівників закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерство оборони України та Державне підприємство «Інфоресурс» поінформовано, що з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, здійснено доопрацювання програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) для забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною додатком 9 до Порядку.
Лист Міністерства освіти і науки України від 03.06.2024 року №1/9758-24 містить інформацію, якою роз'яснено алгоритм (методику) визначення послідовності здобуття освіти та формування довідки про здобувача освіти на основі даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО).
Листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати нові правові норми, а мають лише інформаційний, рекомендаційний, роз'яснювальний характер та є службовою кореспонденцією.
ОСОБА_1 звернувся до Міністерства освіти і науки України зі запитом щодо можливого порушення послідовності здобуття освіти.
За результатами розгляду інформовано, що відповідно до частини 2 статті 10 Закону України «Про освіту» рівнями освіти є, зокрема, у послідовності: перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти, третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Додатком 9 до зазначеного Порядку затверджено форму довідки, яка формується за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти та має підтверджувати статус здобувача вищої освіти, а також на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти формувати висновок щодо того, чи порушує поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Законом України «Про вищу освіту» вища освіта визначається як сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень ніж рівень повної загальної середньої освіти.
Після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти.
Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку.
Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 (13.10.1992) у 2012 році був переведений на курс до Вищого навчального закладу «Університет імені Альфреда Нобеля» (дата початку навчання 01.09.2010) за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 6.030401 «Правознавство», відраховано 01.02.2014. У 2012 році був переведений на курс Вищого навчального закладу «Університет імені Альфреда Нобеля» за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 6.030507 «Маркетинг», завершено навчання 30.06.2015. У 2015 році був зарахований до Вищого навчального закладу «Університет імені Альфреда Нобеля» за освітнім ступенем магістр за спеціальністю 8.03050701 «Маркетинг», завершено навчання 31.01.2017. У 2017 році був зарахований до Вищого навчального закладу «Університет імені Альфреда Нобеля» за освітнім степенем Доктор філософії за спеціальністю 073 «Менеджмент», відраховано 30.10.2019. У 2023 році був зарахований до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» за освітнім степенем Доктор філософії за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування». Саме тому у довідці, на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі буде зазначено «Ні, порушує».
З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
24 червня 2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача не погоджується з доводами, що викладені у відзиві, та просить задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження, представник державного підприємства «Інфоресурс» пояснень щодо позову/відзиву не надав, з заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 (13.10.1992) у 2012 році був переведений на курс до Вищого навчального закладу «Університет імені Альфреда Нобеля» (дата початку навчання 01.09.2010) за освітнім ступенем «бакалавр» за спеціальністю 6.030401 «Правознавство», відраховано 01.02.2014 року.
У 2012 році був переведений на курс Вищого навчального закладу «Університет імені Альфреда Нобеля» за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 6.030507 «Маркетинг», завершено навчання 30.06.2015 року.
У 2015 році був зарахований до Вищого навчального закладу «Університет імені Альфреда Нобеля» за освітнім ступенем магістр за спеціальністю 8.03050701 «Маркетинг», завершено навчання 31.01.2017 року.
У 2017 році був зарахований до Вищого навчального закладу «Університет імені Альфреда Нобеля» за освітнім степенем Доктор філософії за спеціальністю 073 «Менеджмент», відраховано 30.10.2019.
У 2023 році був зарахований до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» за освітнім степенем Доктор філософії за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування».
На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі щодо послідовності здобуття освіти зазначено «Ні, порушує».
18 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Міністерства освіти і науки України та державного підприємства «Інфоресурс» з заявою, в якій просив виправити помилки допущені при формуванні довідки стосовно послідовності рівнів здобуття освіти та внесення змін до даних, що містяться в ЄДЕБО, а саме: в розділі «На підставі даних що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», «Так, не порушує».
Листом державного підприємства «Інфоресурс» №01-13/4315 від 22 листопада 2024 року позивачеві повідомлено, що внесення змін до ЄДЕБО стосовно інформації про особу на підставі якої визначається порушення чи відсутність порушення послідовності здобуття освіт, не відносить до компетенції Підприємства.
Листом Міністерства освіти і науки України №3/10570-24 від 24 грудня 2024 року позивачеві повідомлено наступне.
«Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 року №752 «Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти» (із змінами, внесеними згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1060 визначено, що державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Міністерства освіти і науки України, є технічним адміністратором ЄДЕБО.
Технічний адміністратор ЄДЕБО здійснює заходи із створення, модернізації і супроводження програмного забезпечення ЄДЕБО, у тому числі її реєстрів, та інформаційно-пошукової системи доступу до її відкритих даних, їх технічного і технологічного забезпечення, збереження та захисту відомостей та даних, надання, тимчасового припинення (блокування) та анулювання доступу до цієї бази та її реєстрів, надання послуг у сфері їх функціонування, а також інші функції, визначені законодавством.
Відповідно до пункту 2 розділу III Положення про ЄДЕБО, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 року №620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.10.2018 за №1132/32584 (із змінами) інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб'єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.
Згідно із цим Положенням, технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти.
Відповідно до Положення суб'єкти освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері фахової передвищої, вищої освіти, освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти: вносять до ЄДЕБО та підтримують в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у пунктах 6-9 розділу III цього Положення (крім інформації про сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання, результати зовнішнього незалежного оцінювання, участь у вступних кампаніях до закладів освіти (коли, до яких закладів освіти, на які професії, спеціальності, спеціалізації, рівні, форми навчання особа подавала заяви в електронній формі) та інформації, зазначеної в підпункті 6 пункту 6) для таких суб'єктів освітньої діяльності.
З огляду на зазначене, питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності».
ОСОБА_1 вважає протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови у внесенні змін до його відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо не порушення ним черговості здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", у зв'язку з чим представник позивача звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (строк дії воєнного стану в Україні продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня).
Одночасно з введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (строк проведення загальної мобілізації продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня).
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №630, визначено, що МОН України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, забезпечує формування та реалізації державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності, забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Додатком 9 до зазначеного Порядку затверджено форму довідки, яка формується за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти та має підтверджувати статус здобувача вищої освіти, а також на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти формувати висновок щодо того, чи порушує поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Згідно з частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIIІ рівнями освіти є:
- дошкільна освіта;
- початкова освіта;
- базова середня освіта;
- профільна середня освіта;
- перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
- другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
- третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
- фахова передвища освіта;
- початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;
- перший (бакалаврський) рівень вищої освіти;
- другий (магістерський) рівень вищої освіти;
- третій (освітньо-науковий / освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Частиною 2 статті 17 Закону №2145-VІІІ встановлено, що рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
Згідно частин 1-3 статті 40 Закону №2145-VІІІ після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про вищу освіту» вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.
Суд зазначає, що у разі повторного вступу для здобуття освіти за тим самим освітнім ступенем, здобуття вищої освіти відбуватиметься в непослідовному порядку.
Суд враховує, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 (13.10.1992) у 2012 році був переведений на курс до Вищого навчального закладу «Університет імені Альфреда Нобеля» (дата початку навчання 01.09.2010) за освітнім ступенем «бакалавр» за спеціальністю 6.030401 «Правознавство», відраховано 01.02.2014 року.
У 2012 році був переведений на курс Вищого навчального закладу «Університет імені Альфреда Нобеля» за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 6.030507 «Маркетинг», завершено навчання 30.06.2015 року.
У 2015 році був зарахований до Вищого навчального закладу «Університет імені Альфреда Нобеля» за освітнім ступенем магістр за спеціальністю 8.03050701 «Маркетинг», завершено навчання 31.01.2017 року.
У 2017 році був зарахований до Вищого навчального закладу «Університет імені Альфреда Нобеля» за освітнім степенем Доктор філософії за спеціальністю 073 «Менеджмент», відраховано 30.10.2019.
У 2023 році був зарахований до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» за освітнім степенем Доктор філософії за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування».
Саме тому у довідці, на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі правомірно зазначено «Ні, порушує».
Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачем порушено послідовність здобуття рівнів освіти, визначену частиною 2 статті 10 Закону №2145-VIII, саме тому довідка від 13 червня 2024 року про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти сформована за №74669 правомірно.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: державне підприємство «Інфоресурс» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник