01 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6295/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі також - відповідач, Відділ), відповідно до якого просить суд:
1) визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження №77031583 від 26.05.2025;
2) зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства відновити виконавче провадження №77031583.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
01 квітня 2024 року Волинський окружний адміністративний суд у справі №140/35135/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнив, а саме:
- визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 25 лютого 2022 року по 01 вересня 2023 року грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року;
- зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 25 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та з 01 січня 2023 року по 01 вересня 2023 року виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
09.10.2024 позивач отримав грошовий переказ на суму 142 448,86 грн, в межах виконання судового рішення у справі № 140/35135/23 від ІНФОРМАЦІЯ_1 .
31.12.2024 було отримано лист від ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до цього листа було отримано відповідь, що було здійснено виплату за період з 25.02.2022 - по 19.05.2023 в сумі 142 448,86 грн.
Згідно рішення суду мав бути період з 25.02.2022 - по 01.09.2023.
Тобто за період з 20.05.2023- по 01.09.2023 не здійснено оплати, та не виконано рішення суду.
26.05.2025 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видав постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 77031583. Підстава закриття: рішення суду по справі № 140/35135/23 виконано, грошові кошти в сумі 142 254,09 зараховано на рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується інструкцією № 4861 від 08.10.2024.
Така підстава суперечить рішенню суду та відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.12.2024, в якій було зазначено що було здійснено виплату за з 25.02.2022 - по 19.05.2023, в той час як в рішення суду було зазначено період більший з 25.02.2022 - по 01.09.2023.
Отже, позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою від 12.06.2025 провадження у справі було відкрито та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, за окремою категорію термінових адміністративних справ передбачених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовано таким.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 77031583 з примусового виконання виконавчого листа № 17608/2024 Волинського окружного адміністративного суду, виданого 22.10.2024 у справі №140/35135/23 про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 25 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та з 01 січня 2023 року по 01 вересня 2023 року виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Державним виконавцем 31.01.2025 за вих984 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77031583.
Також, оскільки відповіді на постанову не надійшло державним виконавцем надсилалася 12.03.2025 за вих2313 ІНФОРМАЦІЯ_1 вимога терміново надати інформацію з підтверджуючими документами про стан виконання рішення суду - про проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 25 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та з 01 січня 2023 року по 01 вересня 2023 року виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
На вимогу повідомлено, що рішення суду по справі № 140/35135/23 виконано, грошові кошти у сумі 142 254,09 грн зараховано на рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується платіжною інструкцією № 4861 від 08.10.2024.
Державним виконавцем 26 травня 2025 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Аргументи представника позивача у позові не спростовують правильності проведених нарахувань та виплат ОСОБА_1 за рішенням суду, що здійснені ІНФОРМАЦІЯ_2 до відкриття виконавчого провадження, оскільки не містять належних доказів наявності помилки та є суто поверхневими.
Також відсутні посилання на прямі порушення норм чинного законодавства, які регулюють це питання.
Крім того, у позові не вказано, які конкретні недоліки містить постанова державного виконавця, як процесуальний документ, що оскаржується.
Отже позов є необґрунтованим.
Вирішуючи дану справу, суд виходить з такого.
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі № 140/35135/23 (далі - рішення суду від 01.04.2024 у справі № 140/35135/23) адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, задоволено та:
· визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 25 лютого 2022 року по 01 вересня 2023 року грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року;
· зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 25 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та з 01 січня 2023 року по 01 вересня 2023 року виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Рішення суду набрало законної сили 27.08.2024.
На виконання рішення суду в зобов'язальній частині видано виконавчий лист № 17608/2024 від 22.10.2024.
Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 31.01.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77031583 з примусового виконання виконавчого листа № 17608/2024 від 22.10.2024.
На вимогу державного виконавця про надання інформації боржником ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 21.05.2025 повідомлено, що рішення суду від 01.04.2024 у справі № 140/35135/23 виконано, грошові кошти у сумі 142 254,09 грн зараховано на рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується платіжною інструкцією № 4861 від 08.10.2024.
На підставі даної інформації Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 26.05.2025 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 77031583 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404 - фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Не погодившись із даною постановою позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку правомірності оскаржуваної постанови суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписів статті 129-1 Конституції суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Згідно з частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України №1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 18 наведеного Закону встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1, 16 частини другої статті 18 Закону №1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, спеціальним законодавством на виконавця покладено обов'язок забезпечення виконання боржником у виконавчому провадженні рішення суду належним чином. З цією метою виконавець наділений необхідними засобами та повноваженнями, як то обов'язок щодо перевірки виконання рішення та застосування до недоброчесного боржника засобів примусу.
З аналізу резолютивної частини рішення суду від 01.04.2024 у справі № 140/35135/23 слід дійти висновку, що належним виконання його зобов'язальної частини є виплата позивачу не чітко визначеної суми, а здійснення перерахунку та виплати грошових коштів за певні періоди та з врахуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року.
Водночас лист боржника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.05.2025 містить лише інформацію про виплату певної суми коштів та не містить жодних розрахунків та доказів здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення у чіткій відповідності до рішення суду від 01.04.2024 у справі № 140/35135/23.
Таким чином, інформація, що мітиться в листі ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.05.2025 жодним чином не підтверджує належне виконання боржником зобов'язальних приписів рішення суду від 01.04.2024 у справі № 140/35135/23.
Водночас, відповідачем не подано до суду жодних доказів на підтвердження того, що державним виконавцем вживались заходи з перевірки виконання рішення суду, як того вимагають приписи Закону №1404.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження №77031583 від 26.05.2025 винесена необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому підлягає скасуванню як протиправна.
За приписами частини першої статті 41 Закону №1404 Закону, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, належить задовольнити повністю.
Керуючись статтями 229, 243 - 246, 268, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження № 77031583 від 26.05.2025.
Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства відновити виконавче провадження № 77031583.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ф.А. Волдінер