Справа № 761/35268/24
Провадження № 2/761/3051/2025
09 червня 2025 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Тихій П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про відшкодування шкоди,
24.09.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради про відшкодування шкоди, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати у сумі 185,14 грн, пеню у сумі 321,28 грн, а також на відшкодування маральної шкоди 10000,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 10.05.2022 р. у справі № 759/26891/21 задоволено його адміністративний позов до Департаменту транспортної інфраструктури ВО КМР (КМДА) та стягнуто з останнього судовий збір у сумі 454,00 грн. Позивач зазначає, що судовий збір на виконання вказаного рішення суду перераховано йому тільки через 16 місяців. Позивач вважає, що внаслідок бездіяльності посадових осіб відповідача, пов'язаної з тривалим виконанням рішення суду у частині стягнення судового збору, йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 10000,00 грн, а також з відповідача на його користь підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 185,14 грн та пеня у сумі 321,28 грн. Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не вбачається можливим, позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом для захисту свого порушеного права.
Ухвалою від 04.11.2024 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду від нього надійшов відзив на позовну заяву (пояснення), зі змісту якого вбачається, що останній проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні.
Вислухавши пояснення сторони позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 10.05.2022 р. у справі № 759/26891/21 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури ВО КМР (КМДА) та стягнуто з останнього судовий збір у сумі 454,00 грн.
Відповідно до виписки з банківської картки від 13.12.2023 р., на виконання вказаного рішення суду ОСОБА_1 перераховано Департаментом транспортної інфраструктури ВО КМР (КМДА) стягнутий з нього судовий збір у сумі 454,00 грн тільки 08.12.2023 р.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, зазначаючи відповідачем Київську міську раду, наголошує на тому, що внаслідок бездіяльності, допущеної посадовими особами відповідача, тривалий час не виконувалось рішення суду у частині стягнення судового збору, а тому саме відповідач повинен сплатити на його користь інфляційні втрати у сумі 185,14 грн, пеню у сумі 321,28 грн, а також на відшкодування маральної шкоди 10000,00 грн.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені статтями 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Загальні підстави відшкодування шкоди, завданої органом державної влади та посадовою або службовою особою органу державної влади, передбачені статтями 1173, 1174 ЦК України.
Згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до статті 1174 цього ж Кодексу шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі.
Тобто, у випадку наявності цих умов є підстави для покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.
Відповідно до Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 04.11.2021 р. № 3135/3176 «Про регламент Київської міської ради», Київрада - представницький орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Києва та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Європейською Хартією місцевого самоврядування та додатковим протоколом до неї, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про столицю України - місто-герой Київ», «Про статус депутатів місцевих рад», Виборчим кодексом України, Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», іншими законами України та Статутом територіальної громади міста Києва.
Згідно з Положенням про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим рішенням рішення Київської міської ради 02.03.2023 р. № 6018/6059:
1. Департамент транспортної інфраструктури ВО КМР (КМДА) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що утворений відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у складі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рішенням Київської міської ради від 20.06.2002 р. № 28/28 «Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної чисельності»;
2. Департамент транспортної інфраструктури ВО КМР (КМДА) підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, підпорядковується Київському міському голові, входить до структури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконує функції органу місцевого самоврядування та, у визначених законодавством України випадках, виконує функції державної виконавчої влади.
Отже, Департамент транспортної інфраструктури ВО КМР (КМДА), який виступав відповідачем у справі № 759/26891/21 та з якого рішення суду стягнуто на користь позивача судовий збір, є самостійною юридичною особою та виконує функції органу місцевого самоврядування.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 ЦПК України).
Сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 р. у справі № 233/2021/19).
Великою Палатою Верховного Суду у пункті 138 постанови від 14.11.2018 р. у справі № 183/1617/16, вказано, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у цивільному процесі»: сторонами в цивільному процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач, тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача.
Неналежними сторонами є особи, які не є суб'єктами права вимоги чи несення обов'язку (постанова об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.04.2021 р. у справі № 564/2227/17).
Слід зауважити, що належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (постанова Верховного Суду від 30.01.2024 р. у справі № 924/564/22).
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.01.2022 р. у справі № 395/853/19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 р. у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.05.2023 р. у справі № 352/371/21).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 р. у справі № 520/13067/17 зробила висновок, що встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
Судом встановлено, що Київська міська рада, яка зазначена відповідачем, не була учасником справи № 759/26891/21 та відповідно на неї не покладався обов'язок зі сплати на користь позивача судового збору, при цьому такий обов'язок покладався саме на Департамент транспортної інфраструктури ВО КМР (КМДА), який є окремою юридичною особою та виконує функції органу місцевого самоврядування.
Отже, з огляду на викладене, суд вважає, що належним відповідачем у даній справі має бути Департамент транспортної інфраструктури ВО КМР (КМДА), безпосередньо на якого покладався обов'язок з виконання рішення суду у частині сплати судового, та який у подальшому й перерахував позивачу суму судового збору.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.
З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто, ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.
З врахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи, при цьому сторона позивача клопотання про заміну неналежного відповідача не заявляла та наголошувала на тому, що відповідачем має бути саме Київська міська рада.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що відповідач Київська міська рада, до якої заявлено вимоги, не є належним відповідачем, оскільки нею права позивача не порушувались у зв'язку з тим, що на неї не покладався судовим рішенням обов'язок зі сплати на користь позивача судового збору, при цьому під час розгляду справи позивач не скористався своїм правом на заміну первісного відповідача належним відповідачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Київської міської ради про відшкодування шкоди.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: