Справа № 504/2129/25
Провадження №2/523/5429/25
"01" липня 2025 р. Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Бузовський В.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
27 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Доброславського районного суду Одеської області із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди.
30 травня 2025 року ухвалою Доброславського районного суду Одеської області вищевказану цивільну справу передано для визначення підсудності до Одеського апеляційного суду.
17 червня 2025 року справа № 504/2129/25 надійшла до Одеського апеляційного суду.
19 червня 2025 року ухвалою Одеського апеляційного суду справу №504/2129/25 визначено підсудність та було передано для розгляду до Пересипського районного суду м.Одеси.
24 червня 2025 року вищезазначена справа надійшла до Пересипського районного суду м.Одеси.
26 червня 2025 після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.
Дослідивши матеріали позову, суд приходить до висновку, що провадження у справі не може бути відкрито з наступних підстав.
Згідно положень ч. 1, ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Судом встановлено, що Указом Президента України выд 13 травня 2009 року №323/2009 ОСОБА_3 призначена на посаду судді Комінтернывського районного суду Одеської області строком на п'ять років, постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року №479-VIII обрана га посаду судді безстроково.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року №4273-IXзмінено найменування місцевих загальних судів, у тому числі змінено найменування Комінтернівського районного суду Одеської області на Доброславський районний суд Одеської області.
Відповідно до вимог ч.1,2 ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання, також Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові по справі № 521/18287/15 від 08.05.2018 року, оскарження судових рішень, діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ. Згідно з пунктом 57 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини. Вчинені суддею (судом) процесуальні дії з розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони вчиняються чи ухвалюються.
Також наявна аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 29.05.2019 року по справі №489/5045/18, відповідно до якої Суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, не належить до числа суб'єктів, з бюджетних асигнувань якого сторона цієї справи може за її позовом у цивільній справі стягнути судові витрати.
Також у п. 37 Висновку №?18 (2015) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що у разі необхідності компенсації особі через судову помилку - відповідальність несе держава, а не конкретний суддя у межах цивільного позову.
Враховуючи вимоги ч.5 ст.186 Цивільного процесуально кодексу України, Суд не роз'яснює заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи, оскільки законодавством не передбачено можливості притягнення судді до цивільно-правової відповідальності за дії, вчинені в межах його повноважень при здійсненні правосуддя, отже суддя не може бути відповідачем у виниклих правовідносинах.
Враховуючи наведене, позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з чим слід відмовити у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст. 186 ЦПК України, суддя,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня підписання ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підписана 01.07.2025 року.
Суддя: