«18» 07 2006 р.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Міщія О.Я. Суддів - Шевчук Г.М., Ткач О.І. при секретарі - Жовняревич Т.М. з участю - сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від «17» травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення моральної шкоди,
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17 травня 2006 р. в позові ОСОБА_1 до Тернопільської міської державної лікарні про стягнення моральної шкоди - відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, як незаконне, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та постановити нове рішення, яким позов задоволити.
ОСОБА_1 зазначила, що при розгляді справи судом не було враховано, що незаконним звільненням з роботи їй було завдано моральних страждань, які складають 10000 грн. завданих збитків.
Відповідач Тернопільська міська державна лікарня ветеринарної медицини апеляційної скарги не визнала та пояснила, що рішення судом винесено законне без порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши сторони, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Судом встановлено, що рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 9 березня 2006 р. постановлено рішення, яким поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаду бухгалтера першої категорії Тернопільської міської державної лікарні
Справа №22а-774 Головуючий у 1 інстанції - Грицак Р.М.
Категорія Доповідач - Шевчук Г.М.
ветеринарної медицини та стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог суд вірно виходив з того, що позивачкою не доведено, що незаконним звільненням їй завдано моральної шкоди відповідачем.
У відповідності до ст.237-1 відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Посилання апелянта на те, що незаконним звільненням з роботи їй завдано моральних страждань, суд не бере до уваги, оскільки позивачкою не представлено доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 цього Кодексу.
На підставі наведеного, судова колегія вважає, що рішення судом винесено законне, без порушення норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія,
Алеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 травня 2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.