Ухвала від 02.07.2025 по справі 502/1042/25

Справа № 502/1042/25

УХВАЛА

02 липня 2025 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого - судді Масленикова О.А.

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання представника позивача про витребування доказів

по цивільній справі за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю “ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором укладеним 20.09.2024 р.

Ухвалою від 04.06.2025 р. відкрито провадження у справі № 502/1042/25 за правилами спрощеного позовного провадження.

13.06.2025 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про поновлення строків для подання клопотання про витребування доказів та витребування доказів

Дослідивши подані сторонами заяви з процесуальних питань та клопотання, суд зважає на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст.ст. 2, 14 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Так, метою процесуального інституту витребування доказів є допомога сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно, що підтверджується обов'язком особи, яка заявляє клопотання про витребування доказів, долучити до нього відомості про неможливість отримання таких доказів особисто.

Особа, яка заявляє клопотання перед судом про витребування від інших осіб письмових доказів, повинна зазначити: який письмовий доказ вимагається, орган чи особу, у яких він знаходиться, та обставини, які може підтвердити цей доказ.

Положеннями ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, учасник справи може звернутися до суду із клопотанням про витребування лише тих доказів, які не має можливості подати/отримати самостійно.

Крім того, згідно ч.1 ст. 84 ЦПК України, таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 3,4 ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч.1 ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, представником позивача було пропущено строки звернення до суду клопотанням про витребування доказів. Будь-яких доказів в обґрунтування неможливості подання зазначених клопотань у вказаний строк з причин, що не залежали від сторони, не зазначено.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Безпідставне поновлення строку є порушенням вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

У п. 47 рішення у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.

Беручи до уваги, що клопотання представника позивача про витребування доказів було подано з пропуском строків без обґрунтування неможливості подання зазначеного клопотання у вказаний строк з причин, що не залежали від сторони, суд не вбачає правових підстав для задоволення зазначеного клопотання.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 43, 223, 240, 259, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів - відмовити.

Клопотання представника позивача за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про витребування доказів залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников

Попередній документ
128571812
Наступний документ
128571814
Інформація про рішення:
№ рішення: 128571813
№ справи: 502/1042/25
Дата рішення: 02.07.2025
Дата публікації: 04.07.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Кілійський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (02.07.2025)
Дата надходження: 30.05.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
02.07.2025 10:15 Кілійський районний суд Одеської області