Справа № 756/6869/25
Номер провадження № 1-кс/756/1319/25
14 травня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 12 Оболонського районного суду міста Києва клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 13.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001297, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яргорів, Монастириського р-ну, Тернопільської обл., громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, ОСОБА_7 , 2022 року народження, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
14.05.2025 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 13.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100050001297, про застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Дане клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 ..
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 10.05.2025 ОСОБА_6 , зателефонував потерпілому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з проханням пожити у нього певний час, оскільки ОСОБА_6 мав матеріальні труднощі.
Потерпілий ОСОБА_8 надав дозвіл ОСОБА_6 на проживання разом з ним за адресою: АДРЕСА_3 . 12.05.2025 близько 19:40 год., ОСОБА_6 перебував у приміщенні квартири АДРЕСА_4 . В цей час потерпілий вийшов з квартири до магазину та залишив належний йому гаманець в якому знаходились грошові кошти та банківська картка на шафі, це побачив ОСОБА_6 . В цей момент у ОСОБА_6 виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), що належить ОСОБА_8 , в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_4 , в той же день та час, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, взяв з шафи гаманець потерпілого ОСОБА_8 звідки викрав грошові кошти в розмірі 5,000 гривень та банківську картку № НОМЕР_1 .
В подальшому, ОСОБА_6 виконавши всі дії, які вважав за необхідне для таємного викрадення чужого майна (крадіжка) вчинено в умовах воєнного стану, разом з викраденим майном безперешкодно вийшов з приміщення квартири АДРЕСА_5 , а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_6 , спричинив потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 5,000 гривень.
Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У зв'язку з чим у клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують.
Крім того, на виконання вимог ст. 194 КПК України, в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, підозрюваному ОСОБА_6 прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, на думку прокурора, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а саме від п'яти до восьми років позбавлення волі, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
На думку прокурора, ризиком того, що ОСОБА_6 , може незаконно впливати на свідків є те, що підозрюваному відомо місце їх проживання. Підозрюваний шляхом погрози, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні свідків, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Крім того, ризиком того, ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, тобто не має захисту передбаченого законодавством України у сфері трудових відносин, не має постійних джерел доходу, належних засобів для існування, також, той факт, що ОСОБА_6 має дружину та малолітню дитину, тобто обтяжений зобов'язаннями по забезпеченню життєдіяльності себе та своєї родини.
Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечували щодо задоволення даного клопотання.
Вислухавши клопотання прокурора, думку захисника та підозрюваного, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Оболонського УП ГУНП в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене 13.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100050001297, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
13.05.2025 ОСОБА_6 затримано в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
13.05.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у рамках зазначеного кримінального провадження.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_6 органом досудового розслідування доводиться наступними доказами, наданими до матеріалів клопотання:
- Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.03.2025;
- Протокол огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_6 від 12.05.2025;
- Рапорт О/ у СКП ВП №2 Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 від 13.05.2025;
- Протокол затримання особи в порядку ст. 208 КПК України та проведеним особистим обшуком, в ході якого було вилучено речі які мають значення для досудового розслідування від 13.05.2025;
- Протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 13.05.2025;
- Протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 13.05.2025;
- Протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 13.05.2025;
- Протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 13.05.2025;
- Протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 13.05.2025.
Отже, дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_6 в інкримінованому злочині, тобто можливості того, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України - таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як видно з пояснень прокурора в судовому засіданні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту, а саме можливість ОСОБА_6 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, обставини, які суд уважає доведеними в якості обґрунтованості підозри, беручи до уваги пояснення підозрюваного, захисника, а також особистість ОСОБА_6 , суд погоджується з тим, що на даний час наявним є ризик того, що ОСОБА_6 може у незаконно впливати на свідків, тобто існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Однак, суд не погоджується з існуванням ризиків передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з наступних підстав.
Так, в обґрунтування ризику можливості переховування від органу досудового розслідування, прокурор фактично посилається лише на тяжкість покарання. Між тим, указану обставину суд не може оцінювати в якості ризику, бо ця обставина повинна бути оцінена судом лише відповідно до ст. 178 КПК України, тобто як додаткові відомості, які посилюють існування певних ризиків.
Більше того, тяжкість покарання сама по собі не може бути ризиком, оскільки в розумінні рішень ЕСПЛ у справах «Becciev v. Moldova», «Свершов проти України», «Єлоєв проти України», «Тимошенко проти України», «Луценко проти України») неодноразово наголошувалось, що тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Крім того, суд вважає доречним взяти до уваги пункт 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Подвезько проти України» (Заява № 74297/11), де суд також встановлював, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).
Наведена позиція Європейського суду з прав людини свідчить про те, що взагалі будь-які ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. Отже, сама по собі тяжкість покарання ще не свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На підтвердження існування ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст.177 КПК України прокурором взагалі не наведено об'єктивних даних.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Так, у судовому засіданні було встановлено, що наразі існує обґрунтована підозра щодо вчинення підозрюваним інкримінованого правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких. Підозрюваний ОСОБА_6 хоч офіційно не працевлаштований, однак працює на посаді комірника та має джерело доходів, має на утриманні малолітню дитину, міцні соціальні зв'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені, на думку суду, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбаченої п. 2 ч.1 ст.194 КПК України, тобто існування ризику.
Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що для досягнення дієвості завдань кримінального провадження, а також відповідності особистості підозрюваного, який працює, одружений, на утриманні має малолітню дитину років, має джерело доходів, міцні соціальні зв'язки, та іншим наведеним обставинам, раніше не судимий, такий запобіжний захід як особисте зобов'язання строком на 2 місяці буде достатнім.
Також слід покласти на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, - не виїжджати за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду; - повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на в'їзд, виїзд з України; - утримуватись від спілкування зі свідками в межах наведеного кримінального провадження, а також щодо обставин кримінального провадження.
На думку суду, саме наведений запобіжний захід усуне встановлені судом ризики, є достатнім та дієвим, так як наведені особистісні та характеризуючи відомості ОСОБА_6 значно знижують, у поєднанні з запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту і покладеними обов'язками, вірогідність вчинення ОСОБА_6 дій, передбачених пунктом 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобіжником яких є визначений судом запобіжний захід.
Ураховуючи наведене, клопотання слідчого, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 13.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001297, про застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_6 слід задовольнити частково.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання слідчого, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 13.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001297, про застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з зобов'язанням прибувати до слідчого або суду, відповідно до стадії кримінального провадження, за першою вимогою.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України на строком на 2 (два) місяці, наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на в'їзд, виїзд з України;
-утримуватись від спілкування зі свідками в межах наведеного кримінального провадження, а також щодо обставин кримінального провадження.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала діє до 13 липня 2025 року в межах строку досудового розслідування та підлягає негайному виконанню після її оголошення, а саме ОСОБА_6 підлягає звільненню з під варти в залі суду негайно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1