Справа № 752/3744/22
Провадження № 2-з/752/139/25
02 липня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
за участі секретаря судового засідання Солодовник Я.С.,
вирішивши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до державного підприємства лікувально-профілактичного комплексу «Феофанія» національної академії наук України про зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
у провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства лікувально-профілактичного комплексу «Феофанія» національної академії наук України про зобов'язання вчинити певні дії.
30.06.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення його ж позову, шляхом накладення арешту на:
дачні будинки з спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 967,6 кв.м (реєстраційний номер майна згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 26276278);
грошові кошти на рахунку ДП ЛПК «Феофанія» НАН України в межах суми заявлених позовних вимог.
Заява обґрунтована тим, що відповідач володією усією необхідною інформацію про обіг грошових коштів ДП ЛПК «Феофанія» НАН України; достеменно знають про показники звітності за відповідні періоди, в межах яких надавалась поворотна фінансова допомога; знають, що грошові кошти за договорами поворотної фінансової допомоги ОСОБА_1 не повертались; не заперечували жодного разу протягом дії договорів про надання поворотної фінансової допомоги щодо законності їх укладання, поки ОСОБА_1 не звернувся до суду з метою повернення своїх коштів; ймовірно умисно не проводять жодних дій у процедурі ліквідації ДП ЛПК «Феофанія» НАН України, щоб унеможливити виконання рішення у майбутньому.
Суд, вивчивши доводи поданої заяви та матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
В п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено: особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовим обмеженням заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та державним підприємством лікувально-профілактичного комплексу «Феофанія» національної академії наук України існує спір щодо зобов'язання останнього визнати грошові вимоги ОСОБА_1 в сумі 1 180 000,00 грн. та зобов'язати державне підприємство лікувально-профілактичного комплексу «Феофанія» національної академії наук України включити грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 1 180 000 грн. до проміжного ліквідаційного балансу.
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову позивач зазначав, що не вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на дачні будинки з спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 967,6 кв.м (реєстраційний номер майна згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 26276278); грошові кошти на рахунку ДП ЛПК «Феофанія» НАН України в межах суми заявлених позовних вимог, утруднить виконання рішення суду у разі задоволення заявлених ним позовних вимог, однак заявником не доведено та не надано доказів імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття зазначених заходів забезпечення позову, а також те, що застосування заходів забезпечення позову до подачі позову є ефективним захистом прав заявника.
Крім того позовні вимоги, з якими заявник має намір звернутися до суду, містять немайновий характер, а тому забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно є неспівмірним.
При цьому, слід зазначити, що обраний заявником спосіб захисту, у разі задоволення зазначеної заяви, порушить права кредиторів, перелік яких наводить сам же заявник - КП «Київтеплоенерго», Державної податкової служби, ПрАТ «Київводоканал».
Враховуючи вищевикладене, а також принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із вимогами позовної заяви, суд приходить до висновку, що підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду не вбачаються, а відтак заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 260 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до державного підприємства лікувально-профілактичного комплексу «Феофанія» національної академії наук України про зобов'язання вчинити певні дії, залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя К.Г.Плахотнюк