справа № 492/620/25
провадження 3/492/293/25
Іменем України
26 червня 2025 року м.Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Гусєва Н.Д.,
розглянувши справу про адміністративні правопорушення, що надійшла з Відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Веселий Кут Арцизького району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого за наймом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановила:
12 травня 2025 року о 18 год. 13 хв. по вулиці Центральна, село Веселий Кут Болградського району Одеської області, ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21093», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, а також з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), від проходження тесту медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився з застосуванням технічних засобів відеозапису, чим порушив пункт 2.1 «а», пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 5 статті 126, частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання, призначене на 14 год. 00 хв. 26 червня 2025 року, ОСОБА_1 не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про вручення йому судової повістки. Також, ОСОБА_1 був повідомлений співробітниками поліції про те, що справа буде розглядатися Арцизьким районним судом Одеської області, про що свідчить його підпис у протоколах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Шевченко проти України» (AleksandrShevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Отже сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 був позбавлений права отримувати інформацію про рух справи, тощо.
Також, слід врахувати про можливість ОСОБА_1 дізнатись про стан судового провадження справи залежить від його волевиявлення, тобто має суб'єктивний характер.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що ОСОБА_1 не повідомив про причини своєї неявки в судове засідання, призначене на 14 год. 00 хв. 26 червня 2025 року, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав, відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу за його відсутності, оскільки його неявка згідно статті 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи, враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статті 277 КУпАП.
Розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення, дослідивши матеріали справи, вважаю, що притягуваний своїми діями вчинив адміністративні правопорушення, передбачені частиною 5 статті 126, частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а його провина у вчиненні зазначених правопорушень підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР № 328495, № 328512 від 12 травня 2025 року; поясненнями самого притягуваного ОСОБА_1 , який при складенні відносно нього вказаних протоколів про адміністративні правопорушення дав пояснення, про те, що він вживав алкогольне пиво, а потім керував автомобілем без посвідчення водія та на пропозицію поліцейських відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння; направленням від 12 травня 2025 року, згідно з яким ОСОБА_1 направлений до медичного закладу для проходження медичного огляду, однак відмовився проходити огляд на стан сп'яніння; довідкою Болградського РВП ГУНП в Одеській області від 05 червня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 3 статті 130 КУпАП; постановою Арцизького районного суду Одеської області від 23 грудня 2024 року, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 3 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення; відеозаписами, доданими до протоколів про адміністративні правопорушення та іншими матеріалами справи.
Всебічно, повно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи про адміністративні правопорушення, проаналізувавши та оцінивши докази в їх сукупності, суддя дійшла висновку, що ОСОБА_1 повторно протягом року підданим адміністративному стягненню за керування транспортним засобом без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та за відмову пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, порушуючи вимоги пункту 2.1 «а», пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, які відповідно передбачають, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, 12 травня 2025 року о 18 год. 13 хв. по вулиці Центральна, село Веселий Кут Болградського району Одеської області, повторно протягом року керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21093», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, а також з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), від проходження тесту медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився з застосуванням технічних засобів відеозапису.
Давши оцінку доказам, які були досліджені, суддя дійшла висновку, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, повністю доведена матеріалами справи про адміністративні правопорушення та підтверджена доказами, дослідженими суддею.
При накладенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 суддя враховує обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до статті 34 КУпАП, пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинені ним адміністративні правопорушення, суддею встановлено не було.
До обставин, які відповідно до статті 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинені ним адміністративні правопорушення, суддя відносить повторне протягом року вчинення однорідних правопорушень, за які ОСОБА_1 вже було піддано адміністративному стягненню.
Також, суддя, при накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 враховує, що його протиправні дії могли потягнути за собою тяжкі наслідки.
Згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху «водій» особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до облікових даних ЄДР МВС України ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, що підтверджується довідкою САП Болградського РВП ГУНП в Одеській області від 05 червня 2025 року, у зв'язку з чим він не підпадає під поняття «водій».
У постанові Верховного Суду від 29 березня 2023 у справі № 145/932/20 зазначено, що: згідно зі сталою правозастосовною практикою, позбавлення права керування транспортними засобами суд не вправі призначити як додаткове покарання особі, яка його не має.
Крім того, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя враховує положення частини 2 статті 36 КУпАП, відповідно до якого, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а в даному випадку в межах санкції частини 3 статті 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на правопорушника ОСОБА_1 за вчинені ним адміністративні правопорушення, передбачені частиною 5 статті 126, частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчинених адміністративних правопорушень та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчинених адміністративних правопорушень, ступінь його провини та ставлення до вчиненого, наявність пом'якшуючих, обтяжуючих відповідальність обставин під час вчинення вказаних адміністративних правопорушень, беручи до уваги, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, протягом року неодноразово піддавався адміністративному стягненню за керуванням транспортними засобами без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування транспортними засобами та за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, суддя вважає недоцільним застосування до ОСОБА_1 як до іншої особи адміністративного стягнення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП у вигляді штрафу з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, а цілі адміністративного стягнення будуть досягнуті при застосуванні до нього адміністративного стягнення в межах санкції частини 3 статті 130 КУпАП відносно інших осіб у виді адміністративного арешту на строк п'ятнадцять діб без конфіскації транспортного засобу, яким він керував, оскільки відсутні докази, що вказаний транспортний засіб є у приватній власності ОСОБА_1 .
Разом з тим, суддя також вважає, що в даному випадку таке стягнення, як адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб без конфіскації транспортного засобу, яким ОСОБА_1 керував, буде достатнім та таке стягнення повністю досягне мети його застосування.
Згідно із статтею 40-1 КУпАП, пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з винесенням суддею постанови про накладення на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 34, 35, 36, 40-1, 126, 130, 221, 277, 283-285, 303, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 3 статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення за частиною 3 статті 130 КУпАП у вигляді адміністративного арешту на строк п'ятнадцять діб без конфіскації транспортного засобу.
Строк відбування ОСОБА_1 адміністративного арешту обчислювати з дня фактичного його затримання.
Виконання цієї постанови покласти на Відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Гусєва Н.Д.