79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
11.12.07 Справа № 2/150
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Мельник Г.І.
суддів: Новосад Д.Ф.
Михалюк О.В.
розглянувши апеляційну скаргу РВ ФДМУ по Івано-Франківській області №09/2634 від 05.10.07р.
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.09.2007 року
у справі №2/150
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ
до відповідача 1 Державного лісопромислового підприємства «Прикарпатліс», м. Івано-Франківськ
до відповідача 2 Транспортно-експедиційного підприємства «ІСТ-Захід», м. Івано-Франківськ
третя особа на стороні відповідача 1, що не заявляє самостійних вимог -Міністерство промислової політики України, м. Київ
про визнання недійсним договору оренди нерухомого державного майна №24-ДЛП від 1.02.03р. та звільнення нежитлового приміщення адмінбудинку за адресою вул. Василіанок, 48 в м. Івано-Франківську
За участю:
Від позивача: Чернов Р.М.
Від відповідача 1: Чабанюк І.О.
Від відповідача 2: Олійник О.В.
Від третьої особи: не з'явився;
В ході судових засідань представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України роз'яснено, заперечень щодо складу суду не поступило.
Встановив: рішенням господарського суду Івано-Франківської області (суддя Круглова О.М.) від 26.09.2007 року у справі №2/150 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Позивач з постановленим рішенням не погоджується, подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.09.2007 року скасувати, та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги, з огляду на те, що додаток №2 до договору оренди, яким продовжено термін дії договору, укладений без погодження з органом, уповноваженим управляти державним майном, з перевищенням відповідачем 1 своїх повноважень та укладений без отримання дозволу від Міністерства промислової політики України.
Відповідач 1 у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що на час укладення додаткової угоди були чинні дозволи Мінпромполітики України та органів ФДМУ, тому вважає, що необхідності у повторному зверненні за одержанням дозволів не було. Тому вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, рішення господарського суду залишити без змін.
Відповідач 2 у відзиві зазначає, що умови договору оренди виконувалися сторонами належним чином, при укладенні додаткової угоди діяли погодження органів управління, а тому вважає, що підстави для визнання договору оренди недійсним відсутні.
Третя особа -Міністерство промислової політики України у відзиві зазначає, що хоча із набранням чинності з 01.01.04р. положень ГК України і відповідно до ст. 287 Кодексу державні органи приватизації є єдиними орендодавцями нерухомого майна, у тому числі площею до 200 м2, проте договір оренди та додаткові угоди до нього були укладені до набрання чинності Кодексу, а тому підстави для визнання їх недійсними відсутні.
Представник третьої особи в судове засідання 11.12.07р. не з'явився, причин неявки не повідомив, належним чином повідомлявся про час розгляду справи, тому колегія дійшла висновку про розгляд справи без його участі за наявними доказами.
За згодою представників сторін оголошувалася перерва з 20.11.07р. на 27.11.07р., а також справа слуханням відкладалася на 11.12.07р.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.09.2007 року скасувати, та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.
При цьому колегія виходила з наступного:
На виконання наказу Фонду державного майна України від 25.02.05 за №354 контрольно-ревізійним відділом РВ ФДМУ по Івано-Франківській області було проведено перевірку відповідності чинному законодавству договорів оренди нерухомого майна, яке знаходиться на балансі державного лісогосподарського підприємства "Прикарпатліс" за період з 01.01.04р. по 31.05.06р.
За результатами перевірки встановлено, що 01.02.03р. між Державним лісопромисловим підприємством "Прикарпатліс" (орендодавець) та Транспортно-експедиційним підприємством «ІСТ-Захід»(орендар) було укладено договір оренди державного майна №24-ДЛП.
Згідно п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення адмінбудинку, корисною площею 45,1 м2 будівлі, що є на балансі ДП «Прикарпатліс», за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 48.
Пунктом 10.1 передбачено, що договір укладено строком на 1 рік, і діє з 01.02.03р. до 1.02.04р.
25.12.03р. сторонами було підписано додаток №1 до договору №24-ДЛП від 1.02.03р., яким внесено зміни в договір оренди в частині продовження його терміну дії до 31.12.08 року та визначено розмір орендної плати.
30.07.04р. сторонами укладено додаток №2 до договору №24-ДЛП від 1.02.03р., яким визначено орендовану площу 26,35 м2 та визначено розмір орендної плати.
1.08.06р. сторонами було укладено додаткову угоду до договору №24-ДЛП від 1.02.03р., якою внесено зміни в договір оренди в частині продовження його терміну дії до 31.12.08 та визначення розміру орендованих площ до 26,35 м2.
Вважаючи, що продовжений договір оренди не відповідає вимогам ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 287 Господарського кодексу України та нормам Цивільного кодексу України, п. 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, РВ ФДМУ по Івано-Франківській області звернулось з позовом про визнання його недійсним.
Згідно п. 2 ст. 73 ГК України орган державної влади, до сфери управління якого входить державне підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Пунктом сьомим частини четвертої "Положення про Міністерство промислової політики України", затвердженого Указом Президента України №849/2001 від 21.09.2001р., передбачено виконання Мінпромполітики України функцій з управління об'єктами державної власності. Засновником ДЛП "Прикарпатліс" являється Мінпромполітики України відповідно до наказу №22 від 22.05.2001 року, згідно до якого вказаний адмінбудинок переданий на баланс і повне господарське відання.
Як встановлено з наявних у справі доказів, договір оренди укладено на підставі дозволу Міністерства промислової політики України (лист № 10/43-3-147 від 28.09.01), яке здійснювало на час укладення даного договору функції щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності. ДЛП “Прикарпатліс» входить до сфери управління даного Міністерства, яке є його засновником.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ГК України орендодавцями щодо державного та комунального майна є фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) орендодавцями є фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України.
Як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні докази надання Міністерством промислової політики України дозволу на продовження строку дії договору оренди №16-ДЛП від 02.01.03 до 31.12.08, що було зроблено відповідачами додатком №2 від 25.12.03р. Крім цього, такі зміни щодо терміну договору оренди, як істотної умови договору не були погоджені з регіональним відділенням ФДМ України по Івано-Франківській області. Тобто, орендодавцем не була дотримана норма ч. 3 ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна», в той час як листом №08/311 від 24.02.04 позивач повідомив ДП «Прикарпатліс»про зміни в чинному законодавстві та вказав на заборону пролонгації договорів оренди.
Не враховано місцевим господарським судом порушення відповідачами при укладенні оспорюваного договору вимог п. 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМ України від 04.10.95р. №786 з подальшими змінами, яка містить вимогу щодо обов'язкового затвердження РВ ФДМ України по Івано-Франківській області розміру орендної плати за оренду державного майна, оскільки орендна плата за договором оренди №16-ДЛП від 02.01.03 з позивачем не погоджена. Листом №33-ДЛП від 26.02.04р. відповідач 1 звертався до позивача за затвердженням вартості орендної плати, визначеної додатком №2 до договору оренди, проте лист залишений без задоволення. А відтак відсутні підстави вважати погодженим з РВ ФДМУ по Івано-Франківській області розмір орендної плати, докази фактичного погодження не представлено і в судове засідання колегії.
Перевіряючи доводи позивача та аналізуючи діюче законодавство, що регулює дані правовідносини встановлено що, статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має спрямовуватись на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 236 ЦК України якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Враховуючи, що оспорюваний договір оренди укладено без врахування вимог діючого законодавства, а тому його слід визнати недійсним, а з врахуванням природи орендних відносин, коли неможливо повернути спожиті орендарем послуги по оренді приміщення, дія такого договору припиняється на майбутнє. А з врахуванням того, що недійсний договір не створює правових підстав для володіння й користування орендарем займаним приміщенням, об'єкт оренди підлягає звільненню орендарем.
За таких обставин слід визнати, що рішення місцевого господарського суду не відповідає фактичним обставинам справи, не грунтується на чинному законодавстві, тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення господарського суду слід скасувати, прийнявши нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.
Керуючись ст.ст.33,43,49,91,99,101,103,104, 105 ГПК України, суд
1.Апеляційну скаргу задоволити.
2.Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.09.2007р. по справі за №2/150 скасувати.
3.Прийняти нове рішення. Позов задоволити: визнати недійсним договір оренди державного майна №24-ДЛП від 1.02.2003р., укладений між Державним лісогосподарським підприємством «Прикарпатліс»та Транспортно-експедиційним підприємством «ІСТ-Захід»з припиненням його дії на майбутнє. Зобов'язати ТЕП «ІСТ-Захід»звільнити займані приміщення площею 26,35 м2 в адмінбудинку ДМП «Прикарпатліс»за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 48.
4.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
5.Матеріали справи скеровуються в господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий-суддя Мельник Г.І.
Судді Новосад Д.Ф.
Михалюк О.В.