Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/704/25
Провадження № 2/542/395/25
01 липня 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Афанасьєвої Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання - Чиж Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
18.04.2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить:
- розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 18 травня 2024 року в Новосанжарському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №38;
- стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до її повноліття.
В обгрунтування позову зазначила, що 18 травня 2024 року вони з відповідачем зареєстрували шлюб в Новосанжарському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №38. Від спільного життя мають доньку: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що сімейне життя з відповідачем не склалося. Причиною розпаду сім'ї є різні характери та погляди на життя, небажання поступатися один одному. Вони припинили сімейно-шлюбні відносини та ведення спільного господарства. Тому просить шлюб розірвати, адже не вбачає підстав для його збереження.
Крім того зазначає, що донька знаходиться на її утриманні і вихованні. На даний час коштів на утримання дитини не вистачає, а відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22 травня 2025 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначене судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.27-28).
Позивачка в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання (а.с. 31), надавши заяву про розгляд справи без її участі, позов просила задовольнити (а.с. 32).
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 27-28, 30), та не повідомив суд про причини неявки, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надав.
Ухвалою суду від 01.07.2025 року встановлено заочний розгляд справи.
За вказаних обставин, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Щодо вимоги про розірвання шлюбу суд виходить із такого.
Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 18 травня 2024 року в Новосанжарському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №38 (а.с.16).
Сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.17).
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частина перша статті 24 СК України).
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Враховуючи, що сторони припинили подружні стосунки, проживають окремо, не мають спільного бюджету та не ведуть спільне господарство, спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, сім'я фактично розпалась та її відновлення неможливе, є підстави для розірвання шлюбу.
Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд виходить із такого.
Так, судом встановлено, що сторони мають спільну малолітню дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить запис у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 (а.с.17).
Згідно з довідкою виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області №02.14.4-41/134 від 01.07.2025 року (а.с.36) дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з позивачкою ОСОБА_1 .
Отже, судом встановлено, що неповнолітня дитина проживає разом з позивачкою, перебуває на її утриманні та сторони не дійшли згоди щодо добровільного надання допомоги відповідачем на утримання дитини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України та ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», мати й батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно з вимог ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 3 статі 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти стягуються, починаючи від дня подачі позову.
Таким чином, суд враховує матеріальне становище дитини, яка є малолітньою, та не має самостійного заробітку чи доходу, перебуває на утриманні позивачки, матеріальне становище платника аліментів, який є молодою, працездатною особою, відсутність даних щодо хворобливого стану його здоров'я, з нього підлягає стягненню на користь позивачки на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів в розмірі частини усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 18.04.2025 року і до повноліття дитини.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки судовий збір в сумі 1211,20 грн, сплачений за позовну вимогу про розірвання шлюбу.
З урахуванням положень п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», підпункту 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 даного Закону та ст. 141 ЦПК України, з відповідача має бути стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп за позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В силу ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст. ст. 110, 112, 180, 181, 182, 191 СК України та керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований між ними 18 травня 2024 року в Новосанжарському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №38 - розірвати.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.04.2025 року і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 01 липня 2025 року.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Ю.О. Афанасьєва