01 липня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 676/5255/24
Провадження № 22-ц/820/1172/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2025 року (суддя Семенюк В.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Фагор» про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18 квітня 2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду №200506755 щодо кредитування, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 15039,02 грн. з встановленим строком користування з 18.04.2014 по 18.04.2019, а відповідачка зобов'язалася повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. 20 липня 2020 ТОВ «Діджи Фінанс» на підставі договору №7_БМ із ПАТ «Банк Михайлівський» набуло право вимоги, в тому числі за кредитним договором №200506755. Позивач зазначає, що Банком було виконання взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, тоді як ОСОБА_1 порушила його умови щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, а тому станом на 19.06.2024 загальний розмір кредитної заборгованості відповідачки становить 39835,52 грн., з яких 14243,02 грн. - заборгованість за кредитом та 25592,50 грн. - заборгованість за відсотками.
Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за порушення строків виконання грошового зобов'язання позивач просив стягнути із боржника 3% річних, яка становить 3590,22 грн., та інфляційні втрати за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань - 16090,30 грн.
Із урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 59516,04 грн. заборгованості за кредитом та судовий збір.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд керувався тим, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором погашена в повному обсязі, а ТОВ «Діджи Фінанс» не довело належними та допустимими доказами існування такої заборгованості.
В апеляційній скарзі ТОВ «Діджи Фінанс» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на підставі договору про відступлення прав вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Факт виконання ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належному кредитору не доведений, а тому відповідачка зобов'язана сплатити позивачу заборгованість за цим договором.
Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників по справі - не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 18 квітня 2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено договір у формі заяви (оферти) №200506755 про надання та використання платіжної картки Visa/MasterCard, рахунок клієнта: НОМЕР_1 , з сумою кредиту в розмірі 15039,02 грн., розмір процентної ставки 0,0001% річних, строком - 730 днів, з 18.04.2016 по 18.04.2018,
Умовами договору передбачено, що ОСОБА_1 пропонує банку укласти з нею договір, в рамках якого надати кредит в сумі що зазначена в графі: «Сума кредиту», відкрити рахунок що буде використовуватись виключно в рамках кредитного договору , суму кредиту, за виключенням утриманих комісій перерахувати на рахунок.
18 квітня 2016 року ОСОБА_1 підписані: анкета №268978, в якій зазначено загальну інформацію про кредит (бажана сума кредиту 14939,02 грн., строк (міс.) 24, мета кредиту не вказано, сума додаткових послуг 100 грн.; контактну інформацію; адресу реєстрації клієнта; адресу фактичного місця проживання або перебування; додаткову контакту інформацію (третя особа); інформацію про місце роботи; дані про доходи та витрати; майно (а.с.22); заява (оферта)№200506755, довідка про умови кредитування та графік платежів до кредитного договору №200506755 (а.с.24).
Судом також встановлено, що 19.05.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» (клієнт) і ТзОВ «ФК «Плеяда» (фактор) укладено Договір факторингу № 1905, за умовами якого фактор зобов'язався передати грошові кошти у розпорядження клієнта, а банк зобов'язався відступити на користь ТОВ «ФК «Плеяда» право вимоги до третіх осіб (боржників).
20.05.2016 року між ТОВ «ФК «Плеяда» і ТзОВ «ФК «Фагор» укладено Договір факторингу № 1, за умовами якого ТзОВ «ФК «Плеяда» за плату відступило на користь ТОВ «ФК «Фагор» права вимоги, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі Договору факторингу № 1905.
23.05.2016 року згідно з рішенням Правління Національного банку України № 14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
На виконання своїх обов'язків, передбачених ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноваженою особою, згідно з Наказом № 27/1 від 24.05.2016 року створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «Банк Михайлівський».
Під час перевірки комісія виявила, що між ПАТ «Банк Михайлівський» і ТзОВ «ФК «Плеяда» було укладено Договір факторингу № 1905 від 19.05.2016 року, відповідно до якого банк відступив право вимоги за Кредитними договорами на суму 682 297 854,87 грн.
05.06.2020 року відбувся продаж ПАТ «Банк Михайлівський» на публічних торгах (аукціоні) лоту № GL16N618071, який включав кредитний портфель фізичних осіб, відчужений на користь ТзОВ «ФК «Плеяда» (з подальшою переуступкою ТзОВ «ФК «Фагор»), за яким застосована нікчемність. Переможцем вказаних торгів (аукціону) стало ТзОВ «Діджи Фінанс».
20.07.2020 року відбулось підписання Договору № 7_БМ відступлення ПАТ «Банк Михайлівський» (за договором - Банк) прав вимоги ТзОВ «Діджи Фінанс» (за договором - Новий кредитор) за результатами проведення вищезгаданих торгів (аукціону).
Згідно п.2. вказаного Договору Новий кредитор в день настання Відкладальної обставини відповідно до п.16 цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п.4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.03.2021 року позовні вимоги ТзОВ «Діджи Фінанс» до ПАТ «Банк Михайлівський», ТзОВ «Фінансова компанія «Плеяда», ТзОВ «Фінансова компанія «Фагор» про застосування наслідків нікчемності Договору факторингу № 1905 від 19.05.2016 року, а саме: зобов'язати ТзОВ «ФК «Плеяда» передати ПАТ «Банк Михайлівський» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно Договору факторингу № 1905 від 19.05.2016 року та Актів прийому-передачі № 1 і № 2 від 20.05.2016 року; визнати відсутніми у ТзОВ «ФК «Плеяда» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у Договорі факторингу № 1905 від 19.05.2016 року, реєстрах прав вимог № 1 від 19.05.2016 року та № 2 від 20.05.2016 року до цього Договору та Актах прийому-передачі № 1 і № 2 від 20.05.2016 року до зазначеного Договору факторингу; визнати недійсним Договір факторингу № 1 від 20.05.2016 року, укладений між ТзОВ «ФК «Плеяда» та ТзОВ «ФК «Фагор»; зобов'язати ТзОВ «ФК «Фагор» передати ПАТ «Банк Михайлівський» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно Договору факторингу № 190 від 19.05.2016 року та Актів прийому-передачі до нього № 1 і № 2 від 20.05.2016 року; визнати відсутніми у ТзОВ «ФК «Фагор» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у Договорі факторингу № 1905 від 19.05.2016 року, Реєстрах прав вимог до нього № 1 від 19.05.2016 року та від № 2 від 20.05.2016 року, Актах прийому-передачі від 20.05.2016 року до зазначеного Договору факторингу № 1 і № 2, та Договорі факторингу № 1 від 20.05.2016 року та додатках до нього залишено без задоволення.
Рішенням Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 року у справі № 910/11298/16 скасовано в частині немайнових вимог, з ухваленням нового рішення про задоволення позову ТзОВ «Діджи Фінанс» у цій частині.
Застосовано наслідки нікчемності Договору факторингу № 1905 від 19.05.2016 року, а саме: зобов'язати ТзОВ «Фінансова компанія «Плеяда» передати ТзОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з Договором факторингу № 1905 від 19.05.2016 та Актів прийому-передачі № 1 і № 2 від 20.05.2016 року.
Визнано відсутніми у ТзОВ «Фінансова компанія «Плеяда» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у Договорі факторингу № 1905 від 19.05.2016 року, Реєстрах прав вимог № 1 від 19.05.2016 року та № 2 від 20.05.2016 року до цього Договору та Актах прийому-передачі № 1 і № 2 від 20.05.2016 року до зазначеного Договору факторингу.
Визнано недійсним Договір факторингу № 1 від 20.05.2016 року, укладений між ТзОВ «Фінансова компанія «Плеяда» та ТзОВ «Фінансова компанія «Фагор».
Зобов'язано ТзОВ «ФК «Фагор» передати ТзОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно Договору факторингу № 165 від 19.05.2016 року та Актів прийому-передачі до нього № 1 і № 2 від 20.05.2016 року.
Визнано відсутніми у ТзОВ «ФК «Фагор» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у Договорі факторингу № 1905 від 19.05.2016 року, Реєстрах прав вимог до нього № 1 від 19.05.2016 року та № 2 від 20.05.2016 року, Актах прийому-передачі від 20.05.2016 року до зазначеного Договору факторингу № 1 і № 2, та в Договорі факторингу № 1 від 20.05.2016 року та додатках до нього.
20 липня 2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №7_БМ, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №200053222, укладеним 25.06.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_2 , перейшло до ТОВ «ДіджиФінанс» (а.с.193-194).
Згідно Витягу з реєстру боржників ПАТ «Банк Михайлівський» до Договору № 7_БМ про відступленням прав вимоги від 20.07.2020 року до нового кредитора ТзОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за Кредитним договором № 200506755 від 18.04.2016 року, укладеним між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 на строк до 18.04.2018 року на суму 39 835,52 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 14 243,02 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 25 592,50 грн. (а.с.8, т.1).
До 15.08.2017 року ОСОБА_1 повністю сплатила борг за кредитним договором і виконала зобов'язання за цим договором ( а.с.228 т.1).
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Як передбачено частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах,що існували на момент переходу цих прав,якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, а у разі прострочення виконання зобов'язання сплатити пеню, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
У разі прострочення боржником грошового зобов'язання настають наслідки такого прострочення у виді нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних від простроченої суми. Ці нарахування входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором.
Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 5 липня 2017 року (справа №6-459цс17), згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору. Відтак суди мають з'ясувати належним чином обсяг і зміст прав, які перейшли до нового кредитора та чи існували вони на момент їх переходу.
Зібрані докази вказують на те, що 18 квітня 2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» і ОСОБА_1 уклали кредитний договір, на виконання якого банк надав відповідачці кредит у розмірі 15039,02 грн., а та зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі договору №7_БМ від 20 липня 2020 року ПАТ «Банк Михайлівський» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Водночас на момент переходу цього права ОСОБА_1 повністю сплатила борг за кредитним договором, у зв'язку з чим право вимоги за цим договором було припиненим.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на час укладення ПАТ «Банк Михайлівський» і ТОВ «Діджи Фінанс» договору №7_БМ від 20 липня 2020 року ОСОБА_1 виконала зобов'язання за кредитним договором, а тому з неї на користь ТОВ «Діджи Фінанс» не можуть бути стягнуті заборгованість за цим договором, інфляційні втрати та проценти від простроченої суми.
Твердження ТОВ «Діджи Фінанс» про недоведеність виконання ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим із відповідачки слід стягнути заявлену заборгованість за кредитним договором, не відповідають фактичним обставинам справи.
Суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам і з'ясував усі обставини справи, а його висновки відповідають цим обставинам. Також суд правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права є безпідставними.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення підстав для розподілу судових витрат не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» залишити без задоволення.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк