Дата документу 01.07.2025 Справа № 334/953/24
Єдиний унікальний № 334/953/24
Провадження №22-ц/807/849/25
Головуючий в 1-й інстанції - Баруліна Т.Є.
01 липня 2025 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідачаКухаря С. В.,
суддів:Кочеткової І.В., Подліянової Г.С.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2025 року, ухвалене у м. Запоріжжя (повний текст рішення складено 17лютого 2025 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного Договору № 797518 про надання споживчого кредиту від 14.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , відповідачу надано кредит у розмірі 37500,00 грн., строком користування до 14.01.2025 року. Згідно до п. 1.5. Кредитного договору Позичальник сплачує за користування кредитом фіксовану процентну ставку, що залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних); за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних. Відповідно п. 2.1. Кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання) у розмірі 30000,00 грн. за реквізитами наданими відповідачем, у розмірі 7500,00 грн. на користь Товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів перший день користування, відповідно до п. 3.5 Кредитного договору. 14.01.2022 Позичальник, перед підписанням Кредитного договору, надав підписану заяву-анкету, отримання кредиту, підписав заяву-приєднання до Публічної пропозиції ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» укладення Договору про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів 14.01.2022 року та ознайомився з умовами кредитування в паспорті споживчого кредиту. 03.08.2023 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» га ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», укладено Договір факторингу № 0308-23-1 під 03.08.2023 року, відповідно до умов як право вимоги за Договором №797518 про споживчий кредит від 14.01.2022 року перейшло ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС». Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту, нараховані відсотки для погашення заборгованість за кредитом, відповідно до умов Кредитного договору. Таким чином, в порушення умов Кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. Станом на дату укладення Договору факторингу №0308-23-1 від 03.08.2023 року, відповідно Реєстру боржників від 03.08.2023 року прострочення Відповідача складає 507 днів. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань заборгованість за Кредитним договором, згідно Договору факторингу №0308-23-1 від 03.08.2023 року, станом на 03.08.2023 року становить 73669,09 грн., яка складається з: 29842,75 грн. - заборгованість за кредитом; 7500,00 грн. - заборгованість за процентами, відповідно до п. 1.5. Кредитного договору за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних); 36365,90 грн. заборгованість за процентами, відповідно до п.1.5. Кредитного договору починаючи з 2-го дня користування кредитом (включно) за ставкою 85% річних за період з 14.01.2022 року по 03.08.2023 року (включно). Зважаючи на вищевикладене, представник позивача просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит №797518 від 14.01.2022 року у розмірі 73669,09 грн., сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та 5000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованість за Договором №797518 про споживчий кредит від 14.01.2022 року в розмірі 73669,09 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факт перерахування грошових коштів на рахунок відповідача, що в свою чергу спростовує факт укладання кредитного договору між сторонами.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» зазначає, що апеляційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню, адже судове рішення є законним та обґрунтованим, а доводи скарги не спростовують правильних висновків суду. Просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2025 року це 90840,00 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн. (3028,00 грн. Х 30 = 90840,00 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За вимогами п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов, суд першої інтонації виходив з того, що заявлені позивачем позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідач свої зобов'язання за укладеним договором не виконав, наявна заборгованість не погашена, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з нього суми заборгованості ґрунтуються на законі, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №797518 про надання споживчого кредиту, згідно якого Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені договором.
Згідно п.1.3 Кредитного Договору, сума кредиту складає 37500,00 грн. Тип кредиту-кредит. Згідно п.1.4 Договору, строк кредиту 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 14.01.2025 року (включно). Детальні терміни повернення кредиту, визначені в Графіку платежів, що є додатком №1 до Договору.
Згідно до п. 1.5. Кредитного договору, Позичальник сплачує за користування кредитом фіксовану процентну ставку, що залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних); за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту - 85% річних.
Відповідно п. 2.1. Кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання):- у розмірі 30000,00 грн. за реквізитами наданими Відповідачем; - у розмірі 7500,00 грн. на користь Товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування, відповідно до п. 3.5 Кредитного договору.
Згідно умов п. 3.4 Кредитного договору, Позичальник зобов'язується здійснювати сплату процентів за користування кредитом відповідно до Графіку платежів.
Відповідно до п. 3.5 Кредитного договору, сплата процентів за перший день користування кредитом, здійснюється Позичальником в день отримання кредиту. З метою оплати процентів за перший день користування кредитом, Позичальник доручає Первісному кредитору утримувати суму зазначених процентів з суми кредиту, що підлягає наданню Позичальнику.
Згідно п. 4.4. Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний у встановлений строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором.
Згідно п. 9.8. Кредитного договору, споживач підтверджує, що він ознайомився з умовами Кредитного договору, отримав від Первинного кредитора всю інформацію про порядок і строки повернення кредиту у повному обсязі до підписання договору, інформацію вказану в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» з Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Вказаний договір підписаний особисто відповідачем ОСОБА_1 .
Крім цього, 14.01.2022 року ОСОБА_1 , перед підписанням Кредитного договору, підписав Заяву-анкету на отримання кредиту та підписав Заяву-приєднання до Публічної пропозиції ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на укладення Договору про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів від 14.01.2022 року. (а.с.23-24)
Також, ОСОБА_1 , 14.01.2022 року, підписав паспорт споживчого кредиту, умови якого узгоджуються з кредитним Договором. (а.с. 21)
03 серпня 2023 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» було укладено договір факторингу №0308-23-1, на підставі якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» передає (відступає) Фактору свої Права Вимоги, а Фактор ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» набуває права вимоги Клієнта за Первинними Договорами та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. (а.с. 34-36)
Права вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості Боржників перед Клієнтом, та визначені в Реєстрі Боржників, що підписується Сторонами.
Вказаний договір був підписаний сторонами, копія договору містить підписи уповноважених осіб та печатки юридичних осіб.
Згідно Витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу №0308-23-1 від 03.08.2023 року, право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №797518 передано ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» на загальну суму 73669,09 грн. (а.с.60)
З наданого позивачем розрахунку заборгованості, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 умови договору не виконав у повному обсязі, тому станом на 03.08.2023 року (дату укладення договору факторингу) заборгованість відповідача за кредитним договором становить 73669,09 грн., яка складається з: 29842,75 грн. - заборгованість за кредитом; 7500,00 грн. - заборгованості за процентами, відповідно до п. 1.5. Кредитного договору за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних); 36365,90 грн. - заборгованості за процентами, відповідно до п. 1.5. Кредитного договору починаючи з 2-го дня користування кредитом (включно) за ставкою 85% річних за період з 14.01.2022 року по 03.08.2023 року (включно).
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов'язанні строк (термін) його виконання (ст. 526, 527, 530 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України передбачена заборона односторонньої відмови від зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до його виконання.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Встановлено, що 14.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №797518 про надання споживчого кредиту, який містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування.
Кредитором було виконано умови договору та відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 37500,00 грн., строком користування до 14.01.2025 року.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 03.08.2023 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 73669,09 грн., яка складається з: 29842,75 грн. - заборгованість за кредитом; 7500,00 грн. - заборгованості за процентами, відповідно до п. 1.5. Кредитного договору за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних); 36365,90 грн. - заборгованості за процентами, відповідно до п. 1.5. Кредитного договору починаючи з 2-го дня користування кредитом (включно) за ставкою 85% річних за період з 14.01.2022 року по 03.08.2023 року (включно).
Отже, позивачем надано достатні докази на підтвердження порушення відповідачем умов кредитного договору та наявності у відповідача відповідного розміру заборгованості.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів на спростування вказаних обставин.
Апеляційний суд перевірив доводи апеляційної скарги та дійшов висновку, що вони є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Вони не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права і зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, яким було надано вичерпну правову оцінку під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Як доказ надання кредиту Відповідачу, Позивач надав платіжну інструкцію № 1236 від 14.01.2022 року, згідно якої Первісний кредитор здійснює переказ коштів з рахунку НОМЕР_1 (рахунок коштів на вимогу небанківських фінансових установ) на рахунок НОМЕР_2 (рахунок Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку).
Згідно постанови Національного банку України «Про затвердження нормативноправових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку» від 11.09.2017 № 89 (додаток №1 Призначення та ознаки рахунків бухгалтерського обліку банків України), рахунок 2909 ( НОМЕР_2 ), має призначення: облік сум іншої кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку, наприклад, невиплачені перекази для бенефіціарів, які не мають рахунку в банку; суми коштів, що отримані для зарахування на вклади клієнтів банку.
За кредитом рахунку проводяться суми кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку. За дебетом рахунку проводяться суми погашення кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку. Таким чином, згідно платіжної інструкції № 1236 від 14.01.2022 року, Первісним кредитором було здійснено переказ на рахунок НОМЕР_2 з метою виплати суми кредиту у розмірі 30 000 грн Відповідачу, про що зазначено в призначенні платежу «Видача від ТОВ СЛОН КЕДИТ кредиту ОСОБА_1 3597805179 договір 797518 від 14.01.2022р. без ПДВ».
В касі відділення АТ «ОТП БАНК» було видано кредит Відповідачу, при цьому перед видачею суми кредиту працівником каси було здійснено ідентифікацію Відповідача.
Факт укладення Кредитного договору та отримання суми кредиту підтверджується також і тим, що Відповідач відповідно до Додатку №1 до Кредитного договору 14.02.2024 року здійснив оплату нарахованих процентів у розмірі 2707,19 грн та частини кредиту у розмірі 196,81 грн., загальна сума платежу 2904,00 грн. (відображено у розрахунку заборгованості, що доданий до матеріалів справи).
Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції, висновки суду є достатньо аргументованими, при цьому колегія суддів враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом першої інстанції враховано, що заявлені позивачем до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу за надані послуги є співмірними зі складністю цивільної справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу.
Враховуючи, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факт укладення кредитного договору та надання грошових коштів відповідачу, на підставі чого, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
На підставі зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що, рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 01 липня 2025 року.
Головуючий С.В. Кухар
Судді: І.В. Кочеткова
Г.С. Подліянова