532/2356/24
2/532/138/2025
31 березня 2025 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Макарчука С.М., з участю секретаря судового засідання Демидюк О.Р., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу №532/2356/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому прохала стягнути з відповідача по справі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_1 , на
користь позивача ОСОБА_1 , за договором позики від 12 січня 2024 року гроші, у загальній сумі 4 000 000 (чотири мільйони) гривень, які він отримав в борг. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати щодо сплати судових витрат у розмірі 40 140 (сорок тисяч сто сорок) гривень, у зв'язку із вимушеним зверненням до суду.
Позов вмотивований тим, що 12 січня 2024 року, в процесі попередніх обговорень між нею та відповідачем була досягнута домовленість про надання відповідачу позики грошових коштів (готівкою) в розмірі 4 000 000 гривень для задоволення особистих матеріальних потреб. Про закріплення досягнутих домовленостей цього ж дня був укладений письмовий договір позики.
15 січня 2024 року про факт отримання - передачі зазначеної суми грошової позики відповідач ОСОБА_2 власноручно склав письмову розписку.
Вказані обставини та факти підтверджуються договором позики та письмовою розпискою позичальника, копії яких додані до матеріалів позову.
Згідно умов позики грошової суми, відповідач ОСОБА_2 зобов'язався повернути отримані у позивачки в борг грошові кошти в повному обсязі до 15 червня 2024 року включно, що визначено у п.2.1. Договору позики та підтвердженою розпискою.
У вказаний термін відповідач отримані від позивачки у борг грошові кошти не повернув і на її письмову вимогу про добросовісне виконання умов договору (добровільне повернення грошей), відповідач ніяким чином не відреагував і отримані від неї в борг грошові кошти до даного часу не повернув.
Однак, чекаючи тривалий час позивачка прийшла до висновку, що відповідач взагалі не бажає повертати грошові кошти, у зв'язку з чим звернулася до суду із цим позовом до суду для захисту свої прав та врегулювання спору.
У підготовчому судовому засіданні представник позивачки заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, відповідач та його представник позов визнали у повному обсязі.
Відповідач подав заяву про визнання позову та у підготовчому засіданні підтвердив отримання грошових коштів від ОСОБА_1 , підписання ним договору, написання ним розписки, яка надана суду позивачем, отримання ним письмової вимоги про сплату частини боргу та непогашення ним боргу за розпискою в повному обсязі. Також відповідач у підготовчому засіданні підтвердив, що він розуміє наслідки визнання ним позову.
Заслухавши учасників справи, дослідивши надані сторонами письмові докази з метою виконання вимог ст.ст. 200, 206 ЦПК України, суд робить такі висновки.
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що 12 січня 2024 року у процесі попередніх обговорень між позивачкою, ОСОБА_1 та відповідачем, ОСОБА_2 , була досягнута домовленість про надання
відповідачу позики грошових коштів (готівкою) у розмірі 4 000 000 гривень для задоволення особистих матеріальних потреб. Про закріплення досягнутих домовленостей цього ж дня був укладений письмовий договір позики.
15 січня 2024 року про факт отримання-передачі зазначеної суми грошової позики відповідач ОСОБА_2 власноручно склав письмову розписка.
Згідно умов позики грошової суми, відповідач ОСОБА_2 зобов'язався повернути отримані у позивачки в борг грошові кошти в повному обсязі до 15 червня 2024 року включно, що визначено у п.2.1. Договору позики та підтвердженою розпискою.
Вказані обставини та факти підтверджуються договором позики та письмовою розпискою позичальника, копії яких надані суду.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦК України).
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Стаття 78 ЦПК України визначає, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно зі ст. 1046 ЦПК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Стаття 1047 ЦК України визначає що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У відповідності статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Стаття 1049 ЦК України визначає що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Таким чином, у цій справі наявні підстави для визнання позову, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно слід здійснити розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. ст. 15, 16, 526, 1046, 1047, 1048 1049, 1050 ЦК України, та керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76-82, 137, 141, 258-259, 263-265, 268 273,274,279, 280-282 ЦПК України, суд,
Прийняти визнання ОСОБА_2 позову.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у зміненій редакції (зі зміненим предметом) - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики від 15 січня 2024 року в розмірі 4 000 000 (чотири мільйони) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 15140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) гривень 00 копійок
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Повне рішення суду складене 10 квітня 2025 року.
Суддя