Іменем України
20.12.07 Справа №6/90/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді Зубкова Т.П. , Коробка Н.Д. , Яценко О.М.
при секретарі: Шерник О.В.
За участю представників сторін: від позивача - Першина Т.О. (довіреність № 10/11643-223 від 26.11.2007 р.)
від відповідача - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-Водоканал» (м. Енергодар Запорізької області)
на рішення господарського суду Запорізької області від 14.06.2007 р. у справі № 6/90/07
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго» в особі
виробничого структурного підрозділу Запорізька ТЕС (м. Енергодар
Запорізької області)
до відповідача Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-Водоканал»
(м. Енергодар Запорізької області)
про стягнення суми,
15.02.2007 р. Відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго» в особі виробничого структурного підрозділу Запорізька ТЕС звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-Водоканал» про стягнення 38059,19 грн. основного боргу за договором № 27 від 04.02.2005 р., 8838,32 грн. пені, 145,46 грн. - 3 % річних та 369, 87 грн. інфляції.
В ході розгляду справи позивач неодноразово змінював позовні вимоги, остаточно просить стягнути з відповідача заборгованість за теплову енергію за період з жовтня по грудень 2006 р. та за період з березня по травень 2007 р. в загальній сумі 45737,92 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.06.2007 р. у справі № 6/90/07 (суддя Місюра Л.С.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 45737,92 грн. основного боргу.
Рішення суду мотивовано приписами ст.ст. 526, 632 Цивільного кодексу України, Законом України «Про теплопостачання», Положенням про порядок підготовки в Національній комісії регулювання електроенергетики України проектів регуляторних актів, умовами Договору № 27 від 04.02.2005 р. про поставку теплової енергії у вигляді пари, існуванням заборгованості за Договором та фактичними обставинами справи.
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Комунальне підприємство «Виробничий комбінат «Тепло-Водоканал» (відповідач у справі) звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду Запорізької області від 14.06.2007 р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Заявник стверджує, що, начебто, станом на час розгляду справи заборгованість по зобов'язаннях за жовтень - грудень 2006 р. була відповідачем повністю погашена. Вважає, що розрахунок за новими тарифами повинен здійснюватися виключно з грудня 2006 р., а не з жовтня 2006 р., мотивуючи це тим, що датою введення нових тарифів, на його думку, є листопад 2006 р., коли було опубліковано постанову НКРЕ від 05.10.2006 р. № 1304.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 26.07.2007 р. апеляційна скарга Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-Водоканал» прийнята до провадження та призначена до розгляду на 22.08.2007 р.
В судовому засіданні оголошувались перерви до 12.09.2007 р., до 04.10.2007 р. У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника позивача та неподанням витребуваних доказів розгляд апеляційної скарги відкладався на 15.11.2007 р.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3015 від 14.11.2007 р. справу № 6/90/07 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Зубкова Т.П. (доповідач), судді Коробка Н.Д., Яценко О.М.
В судовому засіданні 15.11.2007 р. було оголошено перерву до 20.12.2007 р. у зв'язку з неподанням сторонами витребуваних доказів та необхідністю зробити судовий запит до Національної комісії регулювання електроенергетики України.
За заявою представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Позивач у справі - ВАТ «Дніпроенерго» в особі виробничого структурного підрозділу Запорізька ТЕС апеляційну скаргу відповідача не визнає, вважає її необґрунтованою. Свою позицію виклав у письмовому відзиві та доповненнях до нього. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до норм матеріального і процесуального права, з урахуванням всіх обставин справи та наданих доказів. Наголошує на тому, що згідно умов укладеного між сторонами договору сума сплати за теплову енергію перераховується з моменту введення нових тарифів. Такі тарифи було введено Постановою НКРЕ від 05.10.2006 р. № 1304, про що відповідач був повідомлений листом позивача від 11.10.2006 р. Однак, незважаючи на це, в період з жовтня по грудень 2006 р. та з березня по травень 2007 р. відповідач продовжував сплачувати за отриману теплову енергію по старих тарифах, а різниця між вартістю теплової енергії по старих та нових тарифах в сумі 45737,92 грн. ним не сплачена.
Представник позивача в судовому засіданні 20.12.2007 р. підтримав доводи, викладені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та доповненнях до нього, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду залишити без змін.
Відповідач (заявник апеляційної скарги) в судове засідання 20.12.2007 р. свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. У попередніх судових засіданнях представник відповідача підтримував доводи, викладені в апеляцій скарзі.
За згодою присутнього в судовому засіданні 20.12.2007 р. представника позивача колегією суддів оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд
Правовідносини між Відкритим акціонерним товариством «Дніпроенерго» в особі виробничого структурного підрозділу Запорізька ТЕС (енергопостачальна організація, позивач у справі) та Комунальним підприємством «Виробничий комбінат «Тепло-Водоканал» (споживач, відповідач у справі) врегульовані договором № 27 від 04.02.2005 р. про поставку теплової енергії у вигляді пари (надалі - Договір) та додатковими угодами до нього.
Відповідно до п. 1 Договору позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію у вигляді пари на очисні споруди ХБС в необхідних об'ємах, а відповідач зобов'язався сплачувати кошти за поставлену теплову енергію по встановленим тарифам в строки, обумовлені Договором.
Згідно п. 10 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 25.09.2006 р.) строк його дії - з 01.01.2005 р. по 31.12.2007 р.
Додатковою угодою № 1 від 05.09.2005 р. сторони визначили, що орієнтовна вартість теплової енергії на 2006 р. становить 67785,08 грн. (в т.ч., 11297,51 грн. - ПДВ); Додатковою угодою № 2 від 25.09.2006 р. було визначено, що орієнтовна вартість теплової енергії на 2007 р. становить 66885,00 грн. (в т.ч., 11147,50 грн. - ПДВ).
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що за відпущену теплову енергію у вигляді пари в межах договірної величини, вказаної в Додатку № 1 до Договору, відповідач оплачує позивачу по діючих тарифах, затверджених розпорядженням Запорізької обладміністрації від 08.04.2004 р. № 143 - 54,60 грн. за 1 Гкал. (в т.ч. ПДВ). При зміні тарифів на теплову енергію урядовими та державними органами України сума оплати за відпущену теплову енергію перераховується з моменту введення нових тарифів та доводиться до споживача.
Відповідно до п. 4.2.3 Договору позивач зобов'язаний повідомляти відповідача письмово про зміну тарифів.
Згідно п. 6.3 Договору розрахунки за теплову енергію здійснюються виключно у грошовій формі у відповідності з діючими тарифами.
Статтею 20 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Регулювання тарифів на теплову енергію, що виробляється теплоелектроцентралями, іншими установами з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії, здійснюється Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Згідно ст. 17 Закону України «Про теплопостачання» до повноважень Національної комісії регулювання електроенергетики України у сфері теплопостачання належить регулювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках і установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії.
05.10.2006 р. Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1304 було затверджено тарифи на виробництво теплової енергії для ВАТ «Дніпроенерго», зокрема, для Запорізької теплоелектростанції встановлено тариф 105,47 грн. за 1 Гкал. (Постанову опубліковано в Інформаційному бюлетені НКРЕ № 11 в листопаді 2006 р.).
11.10.2006 р. позивач, на виконання п. 4.2.3 Договору, направив відповідачу повідомлення про введення нових тарифів, в якому зазначив, що з 15.10.2006 р. вартість теплової енергії становитиме за 1 Гкал - 105,47 грн. (без ПДВ). Дане повідомлення вручено відповідачу 11.10.2006 р., про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції відповідача.
Згідно п. 3.2.2 Договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в об'ємах та в строки, які передбачені Договором.
Відповідно до п.п. 6.4 та 6.5 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунки за теплову енергію позивач здійснює з відповідачем в 5-тиденний строк від дати підписання акта про відпуск теплової енергії.
На виконання умов Договору позивач в період з жовтня по грудень 2006 р. та в період з березня по травень 2007 р. поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 74129, 92 грн., що підтверджується актами про відпуск теплової енергії у вигляді пари за вказані місяці (відповідач ці Акти підписав із зауваженнями (рекламаціями) щодо вартості теплоенергії).
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, оплату спожитої протягом вищезазначеного періоду теплової енергії відповідач здійснив не в повному обсязі, перерахувавши позивачу лише 28392,00 грн. Решта вартості теплової енергії в сумі 45737,92 грн. залишена ним несплаченою.
Стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 45737,92 грн. стало предметом судового розгляду у даній справі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.
Згідно положень ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Як зазначалось вище, сторони в п. 6.1 Договору встановили, що при зміні тарифів на теплову енергію урядовими та державними органами України сума оплати за відпущену теплову енергію перераховується з моменту введення нових тарифів та доводиться до споживача.
Матеріали справи свідчать, що Постановою НКРЕ № 1304 від 05.10.2006 р. було змінено тарифи на виробництво теплової енергії для ВАТ «Дніпроенерго», в т.ч., для Запорізької теплоелектростанції.
Зазначена Постанова НКРЕ не є регуляторним актом, оскільки згідно п. 1.2 Положення про порядок підготовки в Національній комісії регулювання електроенергетики України проектів регуляторних актів регуляторний акт - це нормативно-правовий акт, прийнятий відносно невизначеного кола осіб, а даною постановою коло осіб було визначено.
Листом (вих. № 7046/23/1707 від 06.12.2007 р.) Національна комісія з регулювання електроенергетики України на запит суду апеляційної інстанції підтвердила, що постанова НКРЕ № 1304 від 05.10.2006 р. «Про затвердження тарифів на виробництво теплової енергії для ВАТ «Дніпроенерго» набула чинності з дня її прийняття, тобто з 05.10.2006 р.
Відповідно до приписів ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач, всупереч умов Договору та вимог Закону, безпідставно продовжував сплачувати спожиту теплову енергію за старими тарифами, в наслідок чого у нього утворилась заборгованість.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вартість відпущеної за Договором протягом жовтня-грудня 2006 р., березня-травня 2007 р. теплової енергії сплачена відповідачем частково і його заборгованість складає 45737,92 грн.
За таких обставин, господарський суд обґрунтовано задовольнив заявлені позовні вимоги. Підстав для скасування даного рішення суду колегія суддів не вбачає.
Доводи відповідача (заявника апеляційної скарги) про те, що датою введення нових тарифів є листопад 2006 р., є нормативно та документально необґрунтованими та спростовуються вищевикладеним, а його твердження, що розрахунок за новими тарифами повинен здійснюватися з грудня 2006 р., взагалі нічим не обґрунтовано і суперечить навіть його власній позиції щодо моменту введення нових тарифів.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, спростовані дослідженими обставинами справи та не підтверджені відповідними доказами, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-Водоканал» (м. Енергодар Запорізької області) залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Запорізької області від 14.06.2007 р. у справі № 6/90/07 залишити без змін.
Головуючий суддя Зубкова Т.П.
судді Зубкова Т.П.
Коробка Н.Д. Яценко О.М.