Справа № 467/842/25
3/467/356/25
02.07.2025 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Явіца І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за 188 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Суддею визнано доведеним, що 09 червня 2025 року близько 19 год. 45 хв., біля маскувальної огорожі ділянки № 4 ДУ «Південноукраїнська виправна колоні (№ 83)» за адресою: вул. Володимирська, 1, с-ще Костянтинівка Вознесенського району було затримано ОСОБА_1 з пакунком чорного кольору в середині якого знаходились шість мобільних телефонів різних марок та моделей, в двох з яких замість акумуляторних батарей знаходились поліетиленові згортки з речовиною рослинного походження з характерним запахом коноплі, які він намагався здійснити перекид до охоронюваної зони.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188 КУпАП.
Сам же ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про його дату, час і місце двічі повідомлявся шляхом направлення судових повісток на адресу, що вказана у протоколі.
З огляду на, що суд, виходячи з положень ст. 268 КУпАП та беручи до те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (постанова ВС від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12), вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ураховуючи, що вона (участь) не є обов'язковою при розгляді такого роду справ.
Вказане узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини від 14.10.2003 року у справі «Трух проти України», від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», від 26.04.2007 року у справі «Шевченко проти України», відповідно до яких в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Тому суддя, шляхом дослідження наданих йому доказів у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, їх оцінки за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, було установлено наступне.
Адміністративна відповідальність за ст. 188 КУпАП настає у разі прихованої від огляду передачі або спробі передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а так само інших заборонених для передачі предметів.
У свою чергу, ряд предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких засудженими заборонено, визначено Додатком 3 (пункт 4 розділу ІІ) до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України 28 серпня 2018 року № 2823/5.
Так, засудженим забороняється зберігати і використовувати радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скретч-картки поповнення рахунку мобільного зв'язку, пейджери тощо), друкарські машинки, розмножувальні прилади.
У даному випадку факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії МИ № 99 від 09 червня 2025 року, який складений у відповідності до норми ст. 256 КУпАП і є доказом щодо часу, місця і способу учинення правопорушення, у тому числі й заборонених предметів; протоколу особистого огляду і огляду речей серії МИ № 99 від 09 червня 2025 року як доказу щодо заборонених предметів (їх найменування, назви), перекид яких намагався здійснити ОСОБА_1 , у сукупності із даними рапорту старшого оперуповноваженого оперативного відділу ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» В. Спасенко від 09 червня 2025 року.
Крім того, суд відмічає, що протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, без зауважень.
Відмова ж ОСОБА_1 від надання пояснень по суті порушення розцінюється судом у світлі положень ст. 63 Конституції України, у той час, як суду надано достатньо доказів його винуватості у вчиненні правопорушення.
Усі докази, при цьому, є належними, так як самі по собі і в сукупності підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у цій справі, як то, обставини щодо події правопорушення (часу, місця і конкретного способу вчинення), мотивів, мети і спрямованості умислу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також щодо предметів правопорушення.
Сам же протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогами ст. 256 КУпАП щодо його обов'язкових даних і реквізитів і водночас він відображає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188 КУпАП у точній відповідності із диспозицією цієї норми, тобто щодо наявності усіх елементів складу правопорушення, а відповідно, й обвинувачення висунуте згідно із законом.
Стосовно особистого огляду і огляду речей МИ № 99 від 09 червня 2025 року, то останній проведено відповідно до положень ст.ст. 264, 265 КУпАП уповноваженою особою.
Отже, усі вказані докази є допустимим, так як даних про те, що додані до нього матеріали отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України або здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, встановлено не було.
Таким чином, шляхом дослідження наданих доказів у сукупності, у тому числі, їх обсягу, установлено, що було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188 КУпАП, а ОСОБА_1 винний у його вчиненні і підлягає адміністративній відповідальності.
А тому, з огляду на наведене, у ракурсі установлених судом фактичних обставин справи шляхом встановлення юридично значущих ознак, визначення правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненої дії конкретному складу правопорушення, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст. 188 КУпАП, оскільки він здійснив спробу передачі заборонених предметів особам, які утримуються в установі виконання покарань, шляхом їх перекиду через огорожу.
За такого, суд визнав повністю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188 КУпАП за обставин, установлених судом.
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 09 червня 2025 року, дізнавачем СД відділення поліції № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області було проведено огляд місця події, а саме дільниці № 4, прилеглої до ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№ 83)», в ході якого було виявлено та вилучено поліетиленовий згорток з речовиною рослинного походження у висушеному стані та паперовий згорток з речовиною рослинного походження.
За вказаним фактом 10 червня 2025 року підрозділом дізнання ВП № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області внесено відомості до ЄРДР за № 12025153120000084 з правовою кваліфікацію ч. 1 ст. 309 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР.
Тож, при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, зокрема, ступінь його суспільної небезпеки, особу ОСОБА_1 , який не працює, відсутність відомостей про притягнення його до адміністративної відповідальності раніше, а також ступінь його вини, те, що він діяв умисно і усвідомлював характер свого посягання на установлений порядок управління, у тому числі відсутність обставин, що виключають адміністративну відповідальність та вказують на факти його неосудності.
Водночас, обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 згідно із ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
За такого суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ст. 188 у виді штрафу із конфіскацією заборонених предметів, що були виявлені та вилучені у нього, що яке буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, у тому числі, ураховуючи відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави належить стягнути судовий збір, який згідно ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день розгляду справи становить 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 251,252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 15 (п'ятнадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп., з конфіскацією заборонених предметів, а саме:
1) мобільного телефону Vivo, модель та ІМЕІ не відомі;
2) мобільного телефону Redmi, синього кольору, модель та ІМЕІ не відомі;
3) мобільного телефону Samsung, чорного кольору, моделі GT-E1081T, ІМЕІ НОМЕР_1 , з сім-картою оператору МТС та АКБ;
4) мобільного телефону Alcatel, чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_2 , з АКБ;
5) мобільного телефону Maxcom, коричневого кольору, моделі ММ460ВВ, ІМЕІ НОМЕР_3 , без АКБ;
6) мобільного телефону Fly, чорного кольору, моделі FF180, ІМЕІ НОМЕР_4 , ІМЕІ НОМЕР_5 , без АКБ.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмір 0,2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Суддя Ірина Явіца