Справа № 944/1373/25
Провадження №3/944/1020/25
30.06.2025 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Колтун Ю.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
13.03.2025 о 17 год. 00 хв. в с.Воля-Добростанська вул.Центральна,50, 18 км 400 м, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом ІЖ 5732 ЛВД з ознаками алкогольного спяніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова слів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестара Drager та медичного освідчення, водій відмовився. Водія відсторонено від керування транспортним засобом. Вказаними діями порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча повідомлявся про час та місце такого шляхом надсилання повістки на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернуто суду із відміткою «вручено особисто», заяв чи клопотання на адресу суду від нього не надходило.
При цьому суддею зауважується, що ОСОБА_1 , в тому числі, мав об'єктивну можливість особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими своїми правами останній не скористався.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
За таких обставин, суддя вважає за можливе провести розгляд справи без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності, за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами".
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту Правил дорожнього руху ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна
Порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція).
Згідно з п.2 Загальних положень Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.3 Загальних положень зазначеної Інструкції ознаками алкогольного (наркотичного) сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 Загальних положень Інструкції визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
З вищевказаного слідує, що поліцейський зобов'язаний запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров'я.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 13.03.2025 серії ЕПР1 № 270475, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки, окрім іншого, протокол містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи з характеру вчинених дій, та дії водія щодо ухилення від огляду; є вказівка на порушення вимог п. 2.5 ПДР та посилання на ч. 1 ст. 130 КУпАП;
-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4263758 від 13.03.2025;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.03.2025;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за змістом якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;
- даними відеофайлів, із нагрудної камери спостереження поліцейського, що містяться на оптичному диску в матеріалах справи, за змістом яких ОСОБА_1 здійснюв рух (керував) транспортним засобом. Згодом в процесі спілкування поліцейські повідомили водія, про підозру керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, при цьому запропонували пройти огляд на визначення такого стану, на що останній вазав, що відмовляється. Суд звертає увагу на те, що звернення поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння було доволі чітким і зрозумілим для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була категоричною і такою, яка не ставила під сумнів його твердження. Вказані відеозаписи узгоджується з іншими наявними у справі доказами.
Зазначені докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є повними, такими, що доповнюють одне одного, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст.251,252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Суддя вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність та вважає за необхідне застосувати до нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Дане стягнення буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн 60 коп. Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 36, 221, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять ) грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області.
Суддя Юрій КОЛТУН