Справа №: 452/1761/25
Іменем України
27 червня 2025 року м. Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Бікезіна О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ГУ ДПС у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, працює на посаді головного бухгалтера ТОВ «СЕМ ЕКОПАК», раніше до адміністративної відповідальності не притягалася, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
у присутності правопорушниці, якій роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та її захисника адвоката Оскаленко Н.О.,
До Самбірського міськрайонного суду Львівської області 21 травня 2025 року надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 05.05.2025 року № 011053 серії ГУ ЛВ №285/13-01-07-01 ОСОБА_1 - головний бухгалтер ТОВ «СЕМ ЕКОПАК» вчинила правопорушення п. 4, п.10 П(С)БО 11, п.7 П(С) БО 15, п.5, п.6, п.7, п.10, п.11, п.17, п18, п.19, п.20 П(С)БО 16, п.п. 14.1.11, п. 14.1 ст.14, п.п. 134.1.1, п. 134 ст. 134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 4618156 грн., в тому числі по періодах: за 2019 рік - на суму 326 грн. (в тому числі 1 квартал 2019 року - 326 грн.), за 2020 рік - на суму 843507 грн. (в тому числі: 1 квартал 2020 року - 349780 грн., 3 квартал 2020 року - 276876 грн., 4 квартал 2020 року - 216851 грн.), за 2021 рік на суму 600542 грн. (в тому числі 1 квартал 2021 року - 218381 грн., 2 квартал 2021 року -154911 грн., 3 квартал 2021 року - 100884 грн., 4 квартал 2021 року -126366 грн.), за 2022 рік - на суму 704486 грн. (в тому числі 1 квартал 2022 року - 112789 грн., 2 квартал 2022 року - 77820 грн., 3 квартал 2022 року - 50898 грн., 4 квартал 2022 року - 462979 грн.), за 2023 рік на суму 1089170 грн. ( в тому числі: 1 квартал 2023 року -676589 грн., 2 квартал 2023 року - 224903 грн., 3 квартал 2023 року -106382 грн., 4 квартал 2023 року - 81296 грн.), за 2024 рік в сумі 1380125 грн. ( в тому числі: за 1 квартал 2024 року -103843 грн., 2 квартал 204 року - 95388 грн., 3 квартал 2024 року - 737869 грн., 4 квартал 2024 року - 443025 грн.), та інші порушення Податкового кодексу, зазначені в Акті від 29.04.2025 року, тобто вчинила правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП винним себе не визнала. Пояснила, що ГУ ДПС у Львівській області проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «СЕМ ЕКОПАК» за період діяльності з 01.10.2018 року по 31.12.2024 року, за наслідками якої 29.04.2025 року складений акт, в якому були зазначені вказані в протоколі про адміністративне правопорушення від 05.05.2025 року порушення податкового законодавства. Разом з тим вона працює на посаді головного бухгалтера ТОВ «СЕМ ЕКОПАК» з 20.12.2022 року, тому не може відповідати за ведення податкового обліку в товаристі за порередній період. Крім того, з викладеними в Акті висновками товариство не погодилося, надало свої заперечення ГУ ДПС у Львівській області. Підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки. Податкові повідомлення-рішення були прийняті ГУ ДПС у Львівській області 03.06.2025 року, тобто значно пізніше ніж складений протокол про адміністративне правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Оскаленко Н.О. звернула увагу, на те, що протокол не містить конкретної суті адміністративного правопорушення, тобто, які саме дії або бездіяльність ОСОБА_1 призвели до порушень, це порушує вимоги ч. 1 ст. 256 КУпАП щодо змісту протоколу. Згідно з п. 56.15 Податкового кодексу України, скарга на податкове повідомлення-рішення зупиняє виконання грошових зобов'язань, і сума такого зобов'язання вважається неузгодженою до закінчення процедури адміністративного оскарження. Також пояснила, що 26.06.2025 року ТОВ звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, що свідчить про триваючу процедуру адміністративного оскарження. Таким чином, податкове зобов'язання є неузгодженим, і відповідно, відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, оскільки не встановлено факту порушення порядку ведення податкового обліку.
Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють як об'єктивну, так і суб'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП суду надані наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення від 05.05.2025 року № 011053 серії ГУ ЛВ №285/13-01-07-01; Витяг з акту перевірки від 29.04.2025 року №18766/13-01-07-01/34893917.
Адміністративним правопорушенням, згідно з частиною 1 статті 163-1 КУпАП визнається відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Норма ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, проте для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків. Тобто, при зазначенні в протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов'язків, встановивши, коли і ким такі службові обов'язки для неї були визначені.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 05.05.2025 року № 011053 серії ГУ ЛВ №285/13-01-07-01 складеному стосовно головного бухгалтера ТОВ «СЕМ ЕКОПАК» ОСОБА_1 вказано, що вона вчинила певні порушення Податкового кодексу, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.
Суддя звертає увагу, що при зазначенні в протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку та його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов'язків, встановивши, коли і ким такі службові обов'язки для неї були визначені.
Однак, а ні з протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а ні з наявних матеріалів справи не вбачається та не встановлено при розгляді справи в суді, які ж саме дії /бездіяльність вчинені останньою, в чому полягає її вина у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1КУпАП. Особа, що складала протокол, обмежилась лише загальними фразами, не зазначивши обставини вчинення саме ОСОБА_1 правопорушення, суть самого правопорушення (дії або бездіяльність та в чому полягають) з посиланням на норму спеціального Закону.
При цьому, всупереч вимог ст. 283 КУпАП, судом в оскаржуваній постанові не зазначені обставини правопорушення, установлені під час розгляду справи, щодо дій або бездіяльності ОСОБА_1 , що призвели до порушення вимог Податкового кодексу України, а наявне лише посилання на порушення положень (пунктів та статей) Податкового кодексу України без розкриття змісту вказаних порушень, міститься формальне посилання на витяг з акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СЕМ ЕКОПАК» від 29.04.2025 року, але будь-якої оцінки наявним в матеріалах справи документам не надано, фактичні обставини справи не з'ясовані, що свідчить про передчасність висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП. Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення фактично ґрунтується на акті про результати документальної планової виїзної перевірки від 29.04.2025 року №18766/13-01-07-01.
Також як слушно зазначила ОСОБА_1 ГУ ДПС у Львівській області проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «СЕМ ЕКОПАК» за період діяльності з 01.10.2018 року по 31.12.2024 року, а згідно з наказом №313 від 19.12.2022 року по товариству на посаді головного бухгалтера вона працює з 20 грудня 2022 року.
Наявний у матеріалах справи акт перевірки також не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Відповідно до п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.
Відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З наведених норм права вбачається, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.
Між тим, матеріали справи не містяь доказів наявності узгодженого податкового повідомлення-рішення на дату складання протоколу про адміністративне правопорушення. Більш того, згідно з наданих ОСОБА_1 доказів 26.06.2025 податкові повідомлення-рішення, видані за наслідками перевірки, ТОВ «СЕМ ЕКОПАК» оскаржені у судовому порядку.
За таких обставин грошове зобов'язання ТОВ «СЕМ ЕКОПАК» вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, а відсутність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення виключають настання відповідальності за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Європейський суд з прав людини в рішеннях по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказував на те, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Отже, у силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно з п. 1) ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад вказаного адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим провадження в справі за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відносно неї слід закрити на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після спливу строку, встановленого законом для її апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги постанова судді набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.
Суддя