Справа №461/5009/25
Провадження №3/461/1838/25
01 липня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Німеччини, голови Представництва КЕАР Дойчланд в Україні з 04.02.2025 (підстава - наказ №6 від 04.02.2025 «Про вступ на посаду голови представництва»), паспорт № НОМЕР_1 , виданого в місті Райбах 08.08.2019, дата закінчення терміну дії паспорта: 07.08.2029,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
згідно протоколу про адміністративне правопорушення № ЗХ/ЛВ/1З115/023623/П/ПТ від 10 червня 2025 року, 06.05.2025 року о 16 год 30 хв під час проведення перевірки у Представництві КЕАР Дойчланд в Україні, місцезнаходження юридичної особи: 79000, Львівська обл., місто Львів, вулиця Руданського С. будинок 1, встановлено порушення законодавства про працю, а саме - голова Представництва КЕАР Дойчланд в Україні до початку роботи в узгоджений із працівником спосіб не інформує працівників про правила внутрішнього трудового розпорядку, оскільки такі не розроблені та не затверджені
Зазначені в протоколі дії Карл-Отто Центель кваліфіковані за ч. 1 ст.41 КУпАП.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Разік Віталій Володимирович надіслав до суду пояснення про те, в яких зазначає, що в протоколі відсутня інформація або докази того, що працівники Представництва не були проінформовані про умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу та відпочинку, оскільки умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку працівників є вказані в документах та правилах внутрішнього трудового розпорядку іноземної материнської організації КЕАР Дойчланд і.Ві. і надаються для ознайомлення перед початком роботи працівника за трудовим договором. Відтак вважає, що матеріали справи не містять доказів порушення головою Представництва ч. 1 ст. 41 КУпАП, у зв'язку з чим просить суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією частини першої статті 41 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Обґрунтовуючи правопорушення, головний інспектор відділу з питань праці північного регіону Управління інспекційної діяльності у Львівській області Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці зазначає, що відповідно до результатів перевірки, проведеної 06.05.2025 в Представництві КЕАР Дойчланд в Україні, було встановлено порушення законодавства про працю, а саме порушення п.5 ст.29 КЗпП України: голова Представництва КЕАР Дойчланд в Україні до початку роботи в узгоджений із працівником спосіб не інформує працівників про правила внутрішнього трудового розпорядку, оскільки такі не розроблені та не затверджені.
Об'єктивною стороною цього адміністративного правопорушення є бездіяльність голови Представництва, а саме, не інформування співробітників про трудовий розпорядок або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку у Представництві.
Відповідно до п. 5 ст. 29 КЗпП України, до початку роботи роботодавець зобов'язаний в узгоджений із працівником спосіб проінформувати працівника про правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення).
Тобто, відповідно до ст. 29 КЗпП наявність правил внутрішнього трудового розпорядку не є єдиним законним способом інформування працівників про умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку. Такими законними способами можуть бути, наприклад, через трудовий договір, графіки роботи (зміни), шляхом проведення інструктажів, через електронні засоби комунікації та інше. Важливою умовою, яка повинна бути дотримана, є те, що спосіб має бути узгоджений з працівником.
За ч.1 ст. 21 КЗпП, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з виконанням норм внутрішнього трудового розпорядку підприємства, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, потрібні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін.
Частиною 4 ст. 21 КЗпП передбачено, що в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин, визначеного главою ІІІ-Б КЗпП, трудовий договір є основним засобом регулювання трудових відносин працівників та роботодавців, у яких кількість працівників або рівень оплати праці відповідає критеріям, встановленим статтею 49-5 КЗпП.
Таким чином, трудові обов'язки працівника, а також умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку визначаються в трудовому договорі, та/або у посадовій інструкції.
Судом встановлено, що у Представництві КЕАР Дойчланд в Україні усі трудові відносини з працівниками оформлені на підставі трудових договорів.
Зразок трудового договору, який використовується Представництвом під час укладення трудових відносин, затверджений наказом №25 керівника Представництва від 04.02.2025.
Згідно затвердженого зразка трудового договору усі працівники, підписуючи трудовий договір, погоджуються з його положеннями, які зокрема встановлюють режим роботи (п.5.1.)
Так, згідно трудового договору, нормальна тривалість робочого часу Працівника складає 40 (сорок) годин на тиждень та 8 (вісім) годин на день. Інша тривалість робочого часу у подальшому може встановлюватись за угодою між Працівником та Роботодавцем тау випадках, встановлених законодавством.
Працівнику встановлюється режим роботи з 9.00 до 18.00 (враховуючи 1 годину неоплачуваної перерви на обід). Робочими днями є дні з понеділка по п'ятницю. Вихідними днями є субота та неділя (п.5.2).
Час відпочинку (п.6.1) та інші вимоги відповідно до положень законодавства про працю -працівник має право на встановлені в Україні вихідні дні, святкові і неробочі дні та на основу щорічну відпустку тривалістю 24 (двадцять чотири) календарні дні за кожний робочий рік.
Підпис працівника у трудовому договорі або у посадовій інструкції засвідчує, що працівник ознайомлений з трудовими обов'язками, а також з умовами встановлення режиму роботи, тривалості робочого часу та відпочинку.
Представництво іноземної організації в Україні, яке не має статусу юридичної особи, має керуватися законодавством України, крім того, воно повинно дотримуватись положень установчих документів іноземної організації та її внутрішніх положень. Відповідно до цього, умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку працівників вказані в документах та правилах внутрішнього трудового розпорядку іноземної материнської організації КЕАР Дойчланд і.Ві. і також надаються для ознайомлення перед початком роботи працівника за трудовим договором.
Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення відсутня інформація або докази того, що працівники Представництва взагалі не були проінформовані про умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу та відпочинку, оскільки інші способи інформування співробітників відповідно до ст. 29 КЗпП не перевірялися.
Відтак, суд приходить до висновку про відсутність об'єктивної сторони цього адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 7 КУпАП визначено,що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведене, беручи до уваги те, що Карл-Отто Центель не було порушено трудове законодавство, вважаю, що його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, тому провадження по справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.7, 247, 283, 285 КУпАП, суд, -
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.41КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Суддя І.Р.Волоско