Справа № 727/7903/23
Провадження № 1-кп/727/49/25
02 липня 2025 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
за участю обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
за участю захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальне провадження № 12023262020002568 від 07 липня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки спливає строк домашнього арешту.
Вказує на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. В обгрунтування обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , покладено наявність обставин, які свідчать про те, що обрання іншого виду запобіжного заходу не забезпечить у повній мірі виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків та не надасть реальної змоги запобігти встановленим ризикам.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 , будучи раніше не судимою, стала на шлях вчинення злочинів в сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, вчинила ці злочини з корисливих мотивів, та на даний час підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна, тому у органу досудового розслідування є підстави вважати, що остання, перебуваючи на волі, з метою уникнення від покарання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
-передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто переховуватися від суду, враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за який законом передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, а тому існує ризик, що вона покине межі Чернівецької області та/або України та може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання за скоєний злочин. Також, вказаний ризик підтверджується тим, що станом на 11 год. 02.10.2023 судом було призначено судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні, однак, обвинувачена, не повідомляючи про причини неявки, до суду не зявилась.
-передбаченого п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України, тобто перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема здійснювати затягування судового розгляду, що призведе до здійснення судового розгляду у нерозумні строки, не прибувати на виклики до суду, тим самим перешкоджати встановленню істинні у кримінальному провадженні, про що свідчить тяжкість та характер вчиненого кримінального правопорушення;
-передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у цьому кримінальному провадженні, так як вчинила злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Також, слід зазначити, що в умовах воєнного стану на території України з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою особи. До вказаних ризиків безумовно належить військова агресія проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на території України та якісно погіршує криміногенну обстановку.
При цьому, розглядаючи питання доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді його тримання під вартою або тримання під домашнім арештом, необхідно враховувати, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи викладене, а також характер вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, сторона обвинувачення вважає, що застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт не забезпечить в повній мірі виконання покладених на неї процесуальних обов'язків, та не дасть змогу запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також не дасть можливості досягти завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: відновлення порушених злочином суспільних відносин, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 не заперечувала проти продовження їй запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5 не заперечував проти продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Заслухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченої та захисника, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Таким чином, суддя погоджується з прокурором у тому, що органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку судді, прокурором правильно наведені підстави вважати, що наявні ризики.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відносяться до категорії тяжких злочинів і за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Враховуючи, що особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка не має постійного місця роботи та стабільного доходу, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а тому може переховуватися від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у цьому кримінальному провадженні суд приходить до висновку, що обвинуваченій слід продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 у виді домашнього арешту відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам, у зв'язку з чим уважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 184, 197, 331, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 , задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 днів терміном до 30 серпня 2025 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язати обвинувачену ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати обов'язки:
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-не відлучатися за межі Чернівецької області без дозволу прокурора та суду;
-не залишати місце проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій та захиснику.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Чернівецьку окружну прокуратуру та виконання ухвали покласти на органи внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченої.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1