Справа № 347/98/25
Провадження № 2/347/278/25
02 липня 2025 року м. Косів
Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі :
Головуючої - судді : Крилюк М.І.,
секретаря: Лазорик Л.В.,
з участю представника позивача - адвоката : Атаманюка В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області про позбавлення батьківських прав щодо малолітніх дітей та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, -
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області про позбавлення батьківських прав щодо малолітніх дітей та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей мотивуючи свої вимоги тим, що у позивача та відповідачки ОСОБА_2 є дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідачка проживала з малолітніми дітьми по АДРЕСА_1 , однак остання неналежно виконувала батьківські обов'язки, вчиняла домашнє насильство психологічного характеру відносно малолітніх дітей, тому дітей було доставлено до Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної реабілітації. На даний час діти знаходяться у даному закладі.
Незважаючи на всі зусилля, матір дітей свідомо не бажає усувати причини складних життєвих обставин своїх дітей, забезпечувати їм безпечні умови проживання, змінити своє ставлення до них. Відповідачка перестала цікавитись життям дітей, ні спілкується з ними та не надає жодної допомоги їм, не піклується про здоров'я їх, фізичний та духовний розвиток.
На даний час діти перебувають на повному утриманні батька, позивача в справі ОСОБА_1 , який дбає про них, займається вихованням, розвитком та здоров'ям дітей. А також він постійно надсилає дітям повідомлення та спілкується по відеозв'язку. В свою чергу відповідачка не проявляє до дітей ніякої уваги, не цікавиться їхнім зростанням та розвитком, станом здоров'я, успіхами у навчанні, та матеріально не підтримує дочку та сина. Матір до дітей не навідується, з ними не бачиться, немає жодного материнського інтересу та турботи. До дітей проявляє повну байдужість, відповідачка зовсім не виконує та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання. Всі питання щодо виховання малолітніх дітей, батьком яких являється позивач вирішуються ним самостійно без участі матері дітей- відповідачки в цій справі. Окрім вказаного, відповідачка свідомо не бажає брати участь у вихованні дочки та сина, оскільки перешкод чи заборони щодо побачень з дітьми їй ніхто не чинив і не чинить.
А тому, вважає, що оскільки відповідачка повністю усунулася від виконання покладених на неї законом батьківських обов'язків щодо неповнолітніх дітей, то її слід позбавити батьківських прав та стягувати з неї аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі по 1800 гривень щомісячно до досягнення ними повноліття. Просить позов задоволити.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позову підтримав з підстав викладених в позовній заяві яку просив задоволити в частині позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Що стосується вимоги про стягнення із відповідачки в його користь аліментів на утримання дітей, то в цій частині позов не підтримує та просить це питання не вирішувати.
Представник позивача, адвокат Атаманюк В.М., що брав участь в розгляді справи в режимі відеоконференції вимоги позову підтримав, та просив задоволити в частині яку підтримує позивач ОСОБА_1 а саме про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні визнала позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення її батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких являється позивач. Ствердила, що вона ніде не працює та не має змоги забезпечити нормальні умови проживання дітей та достатній рівень для їх розвитку. Заперечень проти позбавлення її батьківських прав взагалі не висловлювала. Наведені позивачем докази визнавала в повному обсязі.
Представник третьої особи органу опіки і піклування в особі виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Павлюк С. в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги позивачем щодо вирішення питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд, вивчивши матеріали вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Згідно ст. 150 СК України "батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійного життя, а також зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини".
Частиною 2 ст. 155 СК України зазначено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Як встановлено в судовому засіданні сторони в справі являються батьками двох малолітніх дітей : ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Долученими до справи копіями свідоцтв про народження дітей (а.с.7, 8) підтверджено, що батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 є : батько - ОСОБА_1 та мати - ОСОБА_2 , що не оспорюється та підлягає доказуванню.
Позивач стверджує, що відповідачка ОСОБА_2 , проживала з малолітніми дітьми по АДРЕСА_1 , однак остання неналежно виконувала батьківські обов'язки, вчиняла домашнє насильство психологічного характеру відносно малолітніх дітей, тому дітей було доставлено до Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної реабілітації. На даний час діти знаходяться у даному закладі. Незважаючи на всі зусилля, матір дітей свідомо не бажає усувати причини складних життєвих обставин своїх дітей, забезпечувати їм безпечні умови проживання, змінити своє ставлення до них. Відповідачка перестала цікавитись життям дітей, ні спілкується з ними та не надає жодної допомоги їм, не піклується про здоров'я їх, фізичний та духовний розвиток.
На даний час діти перебувають на повному утриманні батька, позивача в справі ОСОБА_1 , який дбає про них, займається вихованням, розвитком та здоров'ям дітей. А також він постійно надсилає дітям повідомлення та спілкується по відеозв'язку. В свою чергу відповідачка не проявляє до дітей ніякої уваги, не цікавиться їхнім зростанням та розвитком, станом здоров'я, успіхами у навчанні, та матеріально не підтримує дочку та сина. Матір до дітей не навідується, з ними не бачиться, немає жодного материнського інтересу та турботи. До дітей проявляє повну байдужість, відповідачка зовсім не виконує та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання. Всі питання щодо виховання малолітніх дітей, батьком яких являється позивач вирішуються ним самостійно без участі матері дітей- відповідачки в цій справі. Окрім вказаного, відповідачка свідомо не бажає брати участь у вихованні дочки та сина, оскільки перешкод чи заборони щодо побачень з дітьми їй ніхто не чинив і не чинить.
Відповідно до Висновку Рожнівської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав (а.с.11) вбачається, що Комісією з питань захисту прав дитини Рожнівської сільської ради розглянуто питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 06 вересня 2024 року начальнику служби у справах дітей Ірині Павлюк стало відомо про те, що інспекторами ювенальної превенції Косівського РВП ГУНП вилучено та доставлено малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_1 саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей, у зв'язку з домашнім насильством. Мати, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 04.09.2024 року близько 23:00 год. в АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство фізичного та економічного характеру відносно своєї малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідком якого був малолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: жорстоко поводяться з дитиною. Враховуючи вище наведене, керуючись ст. ст. 19, 155, 164, 165 Сімейного кодексу України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказаний висновок затверджений рішенням №165 від 10.10.2024 року виконкому Рожнівської сільської ради а.с.10
Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.ство і батьківство охороняються державою.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.п. 15, 16 його Постанови № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і грунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Таким чином із долучених позивачем до матеріалів справи письмових доказів встановлено та підтверджено, що відповідачка самоусулась та фактично не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавляться успіхами дітей, станом їх здоров'я, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток та навчання, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються із дітьми в обсязі необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання дітьми відповідно до їх віку освіти .
Внаслідок такої поведінки відповідачки, виникли підстави для прийняття рішення про позбавлення батьківських прав внаслідок ухилення від виконання батьківських обов'язків матір'ю.
Суд звертає увагу, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на відповідача, адже позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку матері у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в її діях.
Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. При цьому в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, та беручи до уваги те, що відповідач в справі ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню малолітніх дітей а в судовому засіданні висловлювала згоду на задоволення позову, визнавала всі факти та докази наведені позивачем в справі, які і не спростовувала, а тому її слід позбавити батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стосовно вимоги про стягнення з відповідачки аліментів на утримання дітей, то в цій частині позовна вимога не підлягає задоволенню за відмовою від такої позивача в справі.
Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивач при зверненні до суду із позовними вимогами в частині стягнення аліментів був звільненим від сплати судового збору, то судовий збір в розмірі 1211,20 грн. необхідно стягнути з відповідачки на користь держави.
На підставі наведеного, ст. ст. 164-166 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд ,
Позов задоволити частково.
Позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительку с.Хімчин Косівського району Івано-Франківської області батьківських прав щодо малолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки с.Хімчин Косівського району Івано-Франківської області 1211,20 грн судового збору, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України ).
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: Крилюк М.І.