іменем України
Справа № 210/3132/22
Провадження № 1-кп/210/110/25
23 червня 2025 року
Металургійний районний суд м. Кривого Рогу у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участі секретарів судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
сторони та учасники кримінального провадження, які приймали участь в судовому розгляді: прокурори Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинуваченоий ОСОБА_9 , захисник обвинуваченого - адвоката ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг кримінальні провадження кримінальне провадження, відомості про яке внесено 24 червня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041710000682, щодо
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Блонське, Одеської області, громадянин України, із середньо спеціальною освітою, не одружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не маючий, не працевлаштований, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за частиною 4 статті 185 КК України,
ОСОБА_9 вчинив кримінальні правопорушення під час дії воєнного стану в Україні, запровадженого у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України та введеного в дію Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. №64/22, який в подальшому продовжувався та триває до теперішнього часу.
Так, 17.05.2022 року, у нічний час доби, ОСОБА_9 , проник до приміщення підземної кабельної каналізації зв'язку АТ «Укртелеком», а саме кабельних колодязів №92-1641-РШ 92-04, розташованих біля буд. №27 по пр-кту Металургів, реалізуючи свій злочинний намір направлений на умисне, таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, скориставшись відсутністю уваги з боку сторонніх, всупереч інтересам власників, та здійснив крадіжку боксів БКТ 100х2 у кількості 7 шт. та кабелів зв'язку ТПП 100х2х0,4, в кількості 9,5 м, тим самим спричинивши своїми діями АТ «Укртелеком», згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2223 від 09.09.2022, матеріальний збиток на загальну суму 3206,75 гривень.
Вказані дії ОСОБА_9 кваліфікуються як кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану».
Крім того, 15.08.2022, у нічний час доби, ОСОБА_9 , проник до приміщення підземної кабельної каналізації зв'язку АТ «Укртелеком», а саме кабельних колодязів №74-608,609,610,611, розташованих біля буд. №38-40 по пр-кту Металургів, реалізуючи свій злочинний намір направлений на умисне, таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, скориставшись відсутністю уваги з боку сторонніх, всупереч інтересам власників, та здійснив крадіжку кабелів зв'язку ТПП 200х2х0,4, довжиною 127 метрів, ТППепЗ 100х2х0,4, довжиною 175 метрів, ТПП 50х2х0,5, довжиною 48 метрів, ТПП 10х2х0,4, довжиною 48 метрів, ТПП 50х2х0,4, довжиною 108 метрів, ТПП 30х2х0,4, довжиною 331 метри, ТПП 10х2х0,4, довжиною 96 метрів, кабелю ТПП 10х2х0,5, довжиною 96 метрів, кабелю ТПП 30х2х0,4, довжиною 48 метрів, кабелю ТПП 5х2х0,4, довжиною 108 метрів, тим самим спричинивши своїми діями АТ «Укртелеком», згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2269 від 14.09.2022, матеріальний збиток на загальну суму 31403,01 гривень.
Вказані дії ОСОБА_9 кваліфікуються як кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану»
В судовому засіданні обвинувачений свою провину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому розкаявся, не оспорює фактичні обставини обвинувачення та пояснив, що дійсно вчинив крадіжки мобільних телефонів, розпоряджався ними за власним розсдом. Фактичні обставини щодо часу, місця способу вчинення крадіжок не оспорює. У вчиненому щиро кається. Просить врахувати, що всі судимості погашені, та не позбавляти його свободи.
Представником потерпілого надана заява про розгляд кримінального провадження за його відсутності.
На виконання вимог статті 349 КПК України з'ясовано думку учасників судового провадження про порядок та обсяг доказів, які підлягають дослідженню. Докази зі сторони обвинувачення досліджувалися в першу чергу, сторона захисту, не заявляла клопотань про виклик у судове засідання свідків захисту та застосування заходів забезпечення кримінального провадження під час судового розгляду.
Статтею 22 КПК встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, враховуючи, що відповідно до вимог кримінального процесуального закону, тягар доведення обґрунтованості обвинувачення та, відповідно, надання доказів винуватості покладено на сторону обвинувачення, суд з власної ініціативи не може вживати активних дій для забезпечення явки свідків, які були допитані на стадії досудового розслідування, оскільки це суперечитиме засаді об'єктивності і неупередженості суду, відображеної, зокрема, у частині 6 статті 22 КПК.
За вимогами статті 95 КПК України суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.
Відповідно до статті 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження не наполягали на виклику та допиті у судовому засіданні представника потерпілого та свідків.
Окрім визнання винуватості, вина ОСОБА_9 у вчиненні крадіжок 17 травня 2022 року та 15.08.2022 року шляхом проникнення до приміщення підземної кабельної каналізації зв'язку АТ «Укртелеком», розташованих біля буд. №27 по пр-кту Металургів, та кабельних колодязів №74-608,609,610,611, розташованих біля буд. №38-40 по пр-кту Металургів підтверджується сукупністю письмових доказів, зокрема:
- протоколом огляду місця події від 24.06.2025 року (огляд проведено за епізодом від 17.05.2022 року після внесення відомостей до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді), а саме місця розташування підземної кабельної каналізації зв'язку АТ «Укртелеком» - кабельних колодязів №92-1641-РШ 92-04 біля буд. №27 по пр-кту Металургів, та від 15.08.2022, а саме приміщення підземної кабельної каналізації зв'язку АТ «Укртелеком» - місця розташування кабельних колодязів №74-608,609,610,611 біля буд. №38-40 по пр-кту Металургів, та фототаблицями до них (мат. КП, а.с. 13-18; 162-165);
- актами встановлення фактів викрадення, знищення або зловмисного пошкодження ЛКС, дефектними актами (мат. КП, а.с.20-23; 169-184);
- висновками експертиз про визначення вартості збитку.
Під час дослідження сукупності письмових доказів встановлено, що усі слідчі дії в цьому кримінальному провадженні проведені уповноваженими особами, у порядку встановленому кримінально-процесуальним законом, із дотриманням належної процедури, протоколи слідчих дій відповідають положенням ст.ст. 104-106 КПК; експерти залучені з урахуванням ст. 243 КПК за наявності достатніх підстав для проведення експертиз, а висновки експертів належним чином вмотивовані, не є суперечливими, узгоджуються з письмовими доказами та показами свідків.
Аналізуючи зібрані в справі докази та встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_9 слід визнати винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, та кваліфікувати його дії:
- за епізодом від 17.05.2022 - за ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками: «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану»
- за епізодом від 15.08.2022 - за ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками: «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану»
Згідно зі статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень..
При визначені виду та розміру покарань суд керується вимогами статей 65-68 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В силу статті 12 КК України вчинені ОСОБА_9 кримінальні правопорушення за частиною 4 статті 185 КК України є тяжкими злочинами.
ОСОБА_9 вчинив два епізоди крадіжок, офіційно не працює, в силу статті 89 КК України - раніше не судимий, під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, станом на момент вчинення інкримінованих діянь під наглядом лікаря-нарколога не перебував, неодружений, немає на утриманні дітей, до затримання характеризувався негативно.
При призначенні покарання суд враховує, що покарання за вироком Приморського районного суду міста Одеси від 24.12.2015 за ч. 1 ст. 187 КК України ОСОБА_9 відбув 28.12.2015 року, а судимість за цим вироком погашена 28.12.2021 року, враховуючи положення статті 89 КК України.
Крім того, в силу статті 74 КК УКраїни ОСОБА_9 не має судимості за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26.08.2022 за ч. 3 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із меж, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому згідно зі ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України не встановлено. Рецедив не може бути визнано обставиною, яка обтяжує покарання, оскільки ОСОБА_9 в силу статті 89 КК України є не судимою особою.
За результатами судової психіатричної експертизи № 730 від 30.11.2023 року ОСОБА_9 в період інкримінованих йому діянь виявляв і в теперішній час виявляє психічний розлад у формі психічних та поведінкових розладів внаслідок комбінованого вживання наркотичних речовин та алкоголю. Відзначені особливості психіки ОСОБА_9 виражені не такою значною мірою, не супроводжуються хворобливими порушеннями пам'яті, мислення, критичних здібностей, психотичною симптоматикою і не позбавляли його можливості в період інкримінованих йому діянь в повній мірі усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_9 у теперішній час в повній мірі може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. В застосуванні заходів примусового лікування не потребує.
Суд також приймає до уваги досудову доповідь, згідно з якою існує ризик вчинення повторного злочину, який оцінюється як високий. Згідно з досудової доповіді виправлення обвинуваченого можливо як в умовах цілодобового нагляду над його поведінкою, так і в умовах контролю над поведінкою без позбавлення волі.
Ураховуючи всі обставини справи, характер і ступень суспільної небезпеки скоєного злочину, спосіб його вчинення, умов, за яких він був вчинений, даних про особу обвинуваченого, наявність пом"якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, у тому числі тяжкість наслідків, кількість епізодів , суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у межах, встановлених санкцією частини 4 статті 185 КК України.
Суд враховує, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засуджених та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а тому, на думку суду, виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
При цьому суд наділений дискреційними повноваженнями обрати винній особі вид і розмір покарання у межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
Питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання як такого, що включає не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому з огляду на положення статті 75 КК законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання, як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, у тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, при цьому суд має врахувати не тільки тяжкість злочину, особу винного, але й інші обставини справи.
Щире каяття як таке характеризує суб'єктивне ставлення винного до вчиненого злочину, яке полягає в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася. За наявності щирого каяття особи не обов'язковим має бути активне сприяння у розкритті злочину. Активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом'якшує покарання, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 66 КК України.
Тобто передбачені пунктом 1 частини 1 статті 66 КК обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної (постанова Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 297/562/17 (провадження № 51-329км18).
Суд вважає, що оскільки обвинувачений усвідомив наслідки вчинених дій, бажає виправитись,під час досудового та судового провадження перебував під вартою, що вплинуло на його ставлення до вчиненого, вказані обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням відносно ОСОБА_9 , оскільки не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.
Зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, беззаперечно визнав вину, тяжких наслідків від його дій не настало, майнова шкода може бути стягнута в порядку цивільного позову, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов'язків, передбачених статтями 75,76 КК України.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої.
Обов'язки, покладені на обвинуваченого впродовж іспитового строку, суд визначає згідно статті 76 КК України.
Крім того, за змістом ч.5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Положення ч. 4 ст. 3 КК України, якими забороняється застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією, стосується не всіх норм КК України, а лише тих, які встановлюють протиправність і караність діянь, тоді як норми ст. 72 КК України за своєю суттю є регулятивними.
Стаття 72 КК України не містить заборони зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі із застосуванням статті 75 КК України.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді 21 вересня 2022 року ОСОБА_9 застосовано у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041710000682 від 24.06.2022 року запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою суду від 09.03.2023 року ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (у нічний час).
Ухвалою слідчого судді 29.05.2023 року ОСОБА_9 застосовано у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041710000538 від 15.05.2023 року запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою суду від 27.08.2024 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінено на особисте зобов"язання.
Таким чином, період з 21.09.2022 по 09.03.2023 та з 29.05.2023 по 27.08.2024 підлягає зарахуванню у строк відбування покарання за правилами ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України, а саме повернути власникам, зокрема АТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії АТ "Укртелеком" та ПрАТ "Київстар".
Щодо цивільного позову, заявленого АТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії АТ "Укртелеком" на суму 38588,89грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
В силу частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Згідно з частиною 1 статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (ч. 5 ст. 128 КПК України).
При розгляді цивільного позову суд враховує, що кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Скасування злочинності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: а) скасування норм Особливої частини КК; б) внесення змін до норм Особливої частини КК - включення до диспозицій додаткових ознак або виключення ознак, які були у попередній редакції норми; в) внесення змін до норм Загальної частини КК (наприклад, доповнення КК додатковою обставиною, що виключає злочинність діяння); г) нового офіційного тлумачення кримінально-правової норми, яке змінює обсяг забороненої цією нормою поведінки без зміни її змісту (без зміни "букви" закону).
Закон, який має зворотну дію в часі, поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання цим законом чинності та: а) не були притягнуті до кримінальної відповідальності (у цьому випадку кримінальна справа не може бути порушена у зв'язку з відсутністю події злочину); б) котрим пред'явлене обвинувачення у вчиненні злочину (кримінальна справа підлягає закриттю за відсутністю події злочину); в) засуджені обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, і відбувають покарання; г) відбули покарання, але мають непогашену чи незняту судимість.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Так, 09.08.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було посилено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна та змінено поріг притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини другої статті 51 КУпАП (в новій редакції) адміністративна відповідальність настає за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, викрадення чужого майна стане кримінально караним діянням, якщо його вартість становитиме більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Згідно із п.4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: 4-1 ) втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ч.4 ст. 284 КПК України визначено, що закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті здійснюється прокурором, якщо підозрюваний проти цього не заперечує. За відсутності згоди підозрюваного кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених главою 36-1 цього Кодексу.
Ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу, якщо в ч. 3 визначено таке: « Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність, закон, яким встановлюється кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу».
27.08.2024 року суд за клопотанням прокурора, враховуючи що Законом № 3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то закрив кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 15.05.2023 року за №12023041710000538 за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - закрито на підставі п.4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Крім того, суд на підставі п.4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України закрив кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 24.06.2022 за № 12022041710000682 за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та за ч. 4 ст. 185 КК України в частині обвинувачення за епізодами:
- 08.08.2022 року приблизно о 09:15 год., щодо таємного викрадення з приміщення підземної кабельної каналізації зв'язку АТ «Укртелеком», а саме кабельних колодязів №74-609,610, розташованих біля буд. №40 по пр-кту Металургів, кабелів зв'язку ТПП 50х2х0,4, в кількості 62 м та ТПП 10х2х0,4, у кількості 62 метри, на загальну суму 2101,65 гривень.
- 23.08.2022року щодо незакінченого замаху на таємне викрадення з приміщення телефонної каналізації зв'язку ПрАТ «Київстар», а саме телекомунікаційної мережі об'єкту мережі VLS KRR007, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-кт. Миру, 28, муфти для зварювання 24-ох оптичних волокон Koda A 400 S-24, у кількості 1 шт., на загальну суму 1212,80 гривень
- 26.08.2022р. щодо таємного викрадення приблизно о 06:00 годин, з приміщення підземної кабельної каналізації зв'язку АТ «Укртелеком», а саме кабельних колодязів №74-315,316,317, розташованих біля буд. №22 по пр-кту Миру, кабелю зв'язку ТПП 30х2х0,5 у кількості 103 метри, на загальну суму 1877,48 гривень.
Крім того, цим вироком суд вирішує долю речових доказів, зокрема повертає АТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії АТ "Укртелеком" та ПрАТ "Київстар"такі речові докази, що зберігаються в камері схову Відділення поліції № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцієями №1758 та №157, а саме
- дроти у вигляді дев'яти змотків, які мають такі розміри довжиною приблизно 5 м, 87 см, 64.5 см, 120 см, 147 см, 53 см, 187 см, 63 см, 9м, загальною довжиною приблизно 21 м, дані дроти мають вагу приблизно 5,400 кг., 62 відрізки кабелів, загальною довжиною приблизно 40,27 м, 7 відрізків кабелів, загальною довжиною приблизно 5,40 м, 2 муфти, а також мішок білого кольору з полімерного матеріалу, всередині якого знаходяться 127 оболонок чорного кольору з полімерного матеріалу, всередині порожні, які мають загальну довжину приблизно 70,12 м, 8 оболонок, чорного кольору, з полімерного матеріалу, всередині порожні, загальною довжиною приблизно 443 см, 12 оболонок, чорного кольору, з полімерного матеріалу, загальною довжиною приблизно 465 см. (квитанція №1758) та
- змотаний кабель темно-синього кольору, який випачканий брудом 60-жильний, довжиною приблизно 103 метри, зв'язаний скотчем ( квитанція №157).
Отже, наразі вирішити дійсний розмір збитку за матеріалами справи не є можливим, тому цивільний позов слід залишити без розгляду, та роз"яснити АТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії АТ "Укртелеком" право звернутися із цивільним позовом в порядку цивільного судочинства, з урахуванням закриття кримінальних проваджень за ст. 74 КК України та повернутого за вироком майна.
Запобіжний захід у виді особистого зобов"язання втратив дію, клопотань про обрання запобіжного заходу до набрання вироку законної сили не надходило.
Керуючись ст.12, ч.3 ст. 349, ч.2 ст.373, ст.374, ст. 376, п.1 ч.2 ст. 395 КПК України,-
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п"ять) років
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбуття призначеного за цим вироком основного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять ) років з іспитовим терміном в 2 (два) рік.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок строку відбування покарання нв підставі статті 165 КВК України відраховувати з моменту проголошення вироку, а саме 23.06.2025року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк відбуття покарання періоди попереднього ув"язнення, а саме з 21.09.2022 по 09.03.2023 та з 29.05.2023 по 27.08.2024 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - до набрання вироку законної сили - не обирати.
Речові докази:
- фрагмент кабелю ТПП 10х2х0,4, фрагмент кабелю ТПП 30х2х0,4, які упаковані до спеціального пакету та зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12023041710000538 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
- фрагмент кабелю, експериментальні сліди, які упаковані до сейф-пакету МВС України №3752742 та зберігаються в камері схову ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією №1773 - знищити;
- фрагмент кабелю та первинне пакування - НПУ №5481020, ніж та первинне пакування, що поміщено до білого поліетиленового пакету та зберігається в камері схову ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією №1776 - знищити;
- клітчасту сумку, предмет, візуально схожий на ніж, який упаковано до спеціального пакету НПУ № Р8Р2114919, які зберігаються в камері схову Відділення поліції № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією №1758 - знищити;
- дроти у вигляді дев'яти змотків, які мають такі розміри довжиною приблизно 5 м, 87 см, 64.5 см, 120 см, 147 см, 53 см, 187 см, 63 см, 9м, загальною довжиною приблизно 21 м, дані дроти мають вагу приблизно 5,400 кг., 62 відрізки кабелів, загальною довжиною приблизно 40,27 м, 7 відрізків кабелів, загальною довжиною приблизно 5,40 м, 2 муфти, а також мішок білого кольору з полімерного матеріалу, всередині якого знаходяться 127 оболонок чорного кольору з полімерного матеріалу, всередині порожні, які мають загальну довжину приблизно 70,12 м, 8 оболонок, чорного кольору, з полімерного матеріалу, всередині порожні, загальною довжиною приблизно 443 см, 12 оболонок, чорного кольору, з полімерного матеріалу, загальною довжиною приблизно 465 см., які зберігаються в камері схову Відділення поліції № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією №1758 - повернути власникам - АТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії АТ "Укртелеком" та/або ПрАТ "Київстар" (залежно від належності) ;
- змотаний кабель темно-синього кольору, який випачканий брудом 60-жильний, довжиною приблизно 103 метри, зв'язаний скотчем, скріплений біркою із підписами всіх учасників процесу та який зберігається в камері схову ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією №1574 - повернути власнику АТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії АТ "Укртелеком".
Цивільний позов АТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії АТ "Укртелеком" - залишити без розгляду, роз"яснивши право подати ціивільний позов в порядку цивільного судочинства.
Матеріали кримінальних проваджень №12023041710000538від 15 травня 2023 року та №12022041710000682 від 24 червня 2022залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №210/3132/22, провадження №1-кп/210/110/25.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити обвинуваченому його право подати клопотання про помилування Президенту України, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції (у разі перебування під вартою).
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.
Суддя: ОСОБА_1