ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.07.2025Справа № 910/5004/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ»
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 58 400,00 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Товариство з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Моторно (транспортного) страхового бюро України про стягнення 58 400,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у позивача наявне право щодо отримання раніше здійсненої виплати страхового відшкодування на користь потерпілої особи, яку мав би здійснити відповідач, який відповідальний за відшкодування шкоди, завданоі? водієм, що не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, а тому позивач звернувся про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Процесуальні дії у справі
Господарський суд міста Києва від 24.04.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/5004/25, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
12.05.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов.
19.05.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07.12.2023 між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" (надалі - позивач) та ТОВ "СТ "Галактика" було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правовоі? відповідальності власників наземних транспортних засобів серіі? та № EP-218306764 згідно якого було застраховано цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу "МАЗ" д.н.з. НОМЕР_1 .
17.04.2024 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу марки "МАЗ" д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та транспортного засобу марки "CHEVROLET" д.н.з. НОМЕР_2 .
Згідно постанови Овруцького раи?онного суду Житомирськоі? області від 19.06.2024 у справі №286/1756/24 винуватцем вище вказаного ДТП визнано водія транспортного засобу марки "МАЗ" д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 .
Внаслідок ДТП, яка відбулася 17.04.2024, було пошкоджено транспортний засіб "CHEVROLET", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
На підставі заяви власника пошкодженого транспортного засобу - ОСОБА_2 про виплату страхового відшкодування від 07.09.2024, страхового акту №49791/1 від 13.09.2024 позивач здійснив виплату власнику пошкодженого транспортного засобу в загальному розмірі 58 400,00 грн.
Оскільки, в ході розслідування страховоі? справи ТДВ «СГ «Оберіг" було встановлено, що поліс обов'язкового страхування цивільно-правовоі? відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-218306764 було укладено з порушенням вимог Закону Украі?ни «Про обов'язкове страхування цивільно-правовоі? відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач звернулось до Господарського суду Киі?вськоі? області з позовом про визнання недіи?сним полісу обов'язкового страхування цивільно-правовоі? відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-218306764, відповідно до якого було забезпечено транспортнии? засіб "МАЗ" д.н.з. НОМЕР_1 .
05.11.2024 Господарським судом Киі?вськоі? області в справі №911/1932/24 було прии??нято рішення про визнання договір страхування № EP-218306764 з моменту и?ого укладення недіи?сним.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на те, що поліс у судовому порядку було визнано недіи?сним з моменту и?ого укладення, а тому дорожньо-транспортна пригода, що трапилась 17.04.2024, не являється страховим випадком для позивача, відтак, саме Моторне (транспортне) страхове бюро Украі?ни (надалі - МТСБУ або відповідач) є відповідальним за шкоду заподіяну ОСОБА_1 як особи, яка не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
Оскільки з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання недіи?сним договір страхування № EP-218306764, правова підстава для виплати страхового відшкодування перестала існувати, на думку позивача, за и?ого рахунок МТСБУ зберегло у себе регламентну виплату, яку було зобов'язане виплатити, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 58 400,00 грн на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Позиція відповідача
У відзиві на позов відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що в дорожньо-транспортніи? пригоді, що мала місце 17.04.2024 за участю транспортного засобу «МАЗ», державнии? номер НОМЕР_3 та транспортного засобу «Шевроле», державнии? номер НОМЕР_4 має нести відповідальність винна особа в дорожньо-транспортніи? пригоді.
Крім того, відповідач зазначає, що посилання на рішення Господарського суду Киі?вськоі? області в справі №911/1932/24, яким було визнано недіи?сним поліс, не спростовує факту доведення в цьому процесі підстав для визнання полісу недіи?сним на підставі ч. 5 ст. 75 ГПК Украі?ни.
Відповідач вказав, що страховик діє недобросовісною внаслідок чого потрібно до нього застосувати принцип заборони суперечливоі? поведінки, оскільки на момент страхування страховика не перевірив проходження обов'язкового технічного контролю застрахованого транспортного засобу.
Відповідач зазначив, що МТСБУ не є учасником деліктного правопорушення, не учасником цивільно-правових відносин щодо ДТП, яке сталося за участю на момент ДТП забезпечених транспортних засобів, а тому у відповідача відсутній обов'язок з виконання вимоги позивача.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
07.12.2023 між ТдВ «СГ «Оберіг» (страховик) та ТОВ «СТ «Галактика» (страхувальник) укладений поліс №ЕР-218306764 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до умов якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «МАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
17.04.2024 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу марки «МАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та транспортного засобу марки «CHEVROLET», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Згідно постанови Овруцького раи?онного суду Житомирськоі? області від 19.06.2024 у справі №286/1756/24 винуватцем вище вказаного ДТП визнано водія транспортного засобу марки «МАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 .
Власника пошкодженого транспортного засобу «CHEVROLET», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою від 07.09.2024 про виплату страхового відшкодування.
Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «CHEVROLET», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 згідно з ремонтною калькуляцією № 49791 від 23.06.2024 становила 60 440,61 грн.
Позивачем затверджено страховий акт №49791/1 від 13.09.2024, згідно з яким позивачем вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 58 400,00 грн.
Відповідно до платіжної інструкції № 31348 від 13.09.2024 позивач перерахував на рахунок ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 58 400,00 грн.
Рішенням Господарського суду Киі?вськоі? області від 05.11.2024 у справі №911/1932/24 позов Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» задоволено повністю, визнано недійсним поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-218306764 від 07.12.2023, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб «МАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
20.02.2025 позивач звернувся до Моторно (транспортного) страхового бюро України з вимогою за вих. № 2002-10 про здійснення виплати у сумі 58 400,00 грн.
Враховуючи те, що поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-218306764 від 07.12.2023 у судовому порядку було визнано недіи?сним, а цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «МАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у ТдВ "СГ "Оберіг" забезпечена не була, враховуючи положення статей 514, 516 ЦК України, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у сумі 58 400,00 грн на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов'язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов'язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов'язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.
Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства (статті 980, 982 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 102 Закону України "Про страхування", у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов'язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим. Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).
Матеріалами справи підтверджено, що 17.04.2024 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу марки «МАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та транспортного засобу марки «CHEVROLET», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно постанови Овруцького раи?онного суду Житомирськоі? області від 19.06.2024 у справі №286/1756/24 винуватцем ДТП, яка сталася 17.04.2024, визнано водія транспортного засобу марки «МАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 .
Як встановлено судом, на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-218306764 від 07.12.2023, у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП), позивачем було виплачено власнику пошкодженого транспортного засобу «CHEVROLET», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 58 400,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 31348 від 13.09.2024.
Водночас, рішенням Господарського суду Киі?вськоі? області від 05.11.2024 у справі №911/1932/24 позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» задоволено повністю, визнано недійсним поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-218306764 від 07.12.2023, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб «МАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду Киі?вськоі? області від 05.11.2024 у справі №911/1932/24 встановлено, що оспорюваний поліс прямо суперечить ст. 17 спеціального Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Частиною першою статті 129-1 Конституції України унормовано, що суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі. Судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Таким чином, оскільки рішення Господарського суду Киі?вськоі? області від 05.11.2024 у справі №911/1932/24 набрало законної сили, встановлені обставини в зазначеному рішенні мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", заява №48553/99, пункт 77, та від 05.07.2005 у справі "Агротехсервіс проти України", заява №62608/00, пункт 42).
Конституційний Суд України зазначив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі від 30.06.2009 №16-рп/2009).
Отже, з огляду на те, що рішення рішення Господарського суду Киі?вськоі? області від 05.11.2024 у справі №911/1932/24 набрало законної сили і є обов'язковим для виконання, у зв'язку з чим правильність зроблених у ньому висновків презюмується.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 серпня 2023 року у cправі № 917/1598/17.
Водночас, заперечення відповідача щодо відсутності преюдиційного значення рішення Господарського суду Киі?вськоі? області від 05.11.2024 у справі №911/1932/24, з причин не прийняття участі останнього у зазначеному судовому проваджені, судом відхиляються, оскільки за змістом ч. 4 ст. 75 ГПК України достатньою передумовою для визначення обставин преюдиціальними є участь особи, а саме позивача при розгляді справи № 911/1932/24, який є страховиком за оспорюваним полісом.
Частиною 5 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Матеріали справи та доводи відповідача не містять доказів на спростування обставин, встановлених судовим рішенням у справі № 911/1932/24.
Водночас, відповідно до п. 21.1. ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції чинній станом на час дорожньо-транспортної пригоди) на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Згідно з п. 39.1. ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. «а» ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Вказана норма Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає чіткий перелік випадків, за яких Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує шкоду за рахунок коштів Фонду захисту потерпілих.
З огляду на визнання в судовому порядку недійсним полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-218306764 від 07.12.2023, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб «МАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазначений транспортний засіб на момент настання ДТП не був забезпеченим, що є підставою для відшкодування шкоди Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до пп. а) п.41.1. ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Киі?вськоі? області від 05.11.2024 у справі №911/1932/24 визнано недійсним поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-218306764 від 07.12.2023, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб «МАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Отже, відповідна правова підстава (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-218306764 від 07.12.2023) для перерахування позивачем страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу, визнана недійсною у судовому порядку.
Таким чином, відповідач є особою, відповідальною за збитки в ДТП, яке відбулось 17.04.2024 та зберіг виплату, яку б мав здійснити на користь потерпілої особи, а після зміни кредитора - на користь позивача, відтак позивач має право на отримання здійсненої виплати страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 в розмірі 58 500,00 грн.
Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ».
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» до Моторно (транспортного) страхового бюро України повністю.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02653, Україна, місто Київ, Б. Русанівський, будинок, 8; ідентифікаційний код 21647131) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» (03040, Україна, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок, 14, ідентифікаційний код 39433769) безпідставно набуті кошти у розмірі 58 400,00 грн та судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Дата складення повного тексту рішення: 01.07.2025.
Суддя О.В. Гулевець