ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.06.2025Справа № 910/4805/25
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ЮНІТ» (49064, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Качалова, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 44433928)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АПРОБУД» (03142, місто Київ, пров.Приладний, будинок 10, офіс 207/3, ідентифікаційний код юридичної особи 39639848) стягнення заборгованості у розмірі 1 414 963 грн. 23 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ЮНІТ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АПРОБУД» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 1 414 963 грн. 23 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором про надання послуг №20/05-1 від 20.05.2024 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 року відкрито провадження у справі № 910/4805/25, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
16.06.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
16.06.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла відповідь на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.04.2025 року була надіслана до електронного кабінету Позивача у порядку, визначеному законом, та рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Відповідача, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету Позивача та поверненням на адресу рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженій особі Відповідача.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
20.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ЮНІТ» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АПРОБУД» (Замовник) було укладено Договір про надання послуг №20/05-1, відповідно до умов якого Виконавець зобов?язується за завданням Замовника надати за плату послуги спецтехнікою та машинами (далі по тексту «Техніка»), а Замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов?язується прийняти та оплатити надані послуги. Послуги надаються на об?єктах Замовника (надалі - Об?єкт). (а.с.9-10)
Послуги надаються Замовнику на підставі Специфікації, яка є невід' ємною частиною даного договору. (п.1.2 Договору)
Відповідно до п. 1.3 Договору детальна інформація щодо послуг, а саме: вид і кількість Техніки зазначаються у специфікації; порядок, обсяги, строки початку й закінчення, надання і отримання послуг, необхідної для надання послуг, розмір їх оплати які надаються за цим Договором, обговорюється в кожному конкретному випадку і зазначаються в актах надання послуг.
Вартість послуг та порядок оплати послуг зазначається в Специфікації до Договору. (п.3.1 Договору)
Згідно з п. 3.2 Договору підписання Акту наданих послуг представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.
Відповідно до п.3.3 Договору Акт надання послуг складається Виконавцем. Виконавець направляє підписаний зі свого боку Акт надання послуг Замовнику, і в разі відсутності заперечень Замовника протягом двох днів з моменту отримання Акту вважається, що Замовник прийняв виконання зобов?язань за цим Договором від Виконавця. Замовник зобов?язаний підписати Акт, передати його Виконавцю у зазначений термін та оплатити послуги.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати Замовником послуг відповідно до Специфікації, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Специфікаціями №№1-3 від 20.05.2024 року, від 28.05.2024 року, від 29.05.2024 року до Договору про надання послуг №20/05-1 від 20.05.2024 року Сторони узгодили найменування техніки, вартість 1 маш/год, місце надання послуг, дата початку послуг. (а.с.11-13)
Згідно з п.9 Специфікаціями №№1-3 від 20.05.2024 року, від 28.05.2024 року, від 29.05.2024 року до Договору про надання послуг №20/05-1 від 20.05.2024 року Сторони узгодили порядок розрахунків:
9.1. Замовник після підписання Договору на підставі отриманого від Виконавця рахунку на оплату здійснює передплату за 60 маш/годин роботи по кожній одиниці техніки. Зазначена передплата є формою забезпечення виконання зобов?язань Замовника за цим Договором (гарантійний платіж). Гарантійний платіж зараховується в рахунок оплати вартості наданих послуг за останній тиждень роботи техніки. Якщо розмір вартості наданих послуг за останній тиждень роботи техніки буде більшим, ніж гарантійний платіж, Замовник зобов?язаний сплатити Виконавцю різницю між встановленим розміром вартості наданих послуг за останній тиждень роботи техніки та гарантійним платежем.
9.2. В подальшому, Виконавець кожного наступного понеділка на підставі змінних рапортів за минулий тиждень складає Акт наданих послуг та направляє Замовнику разом з рахунком на оплату. Оплата наданих послуг здійснюється Замовником протягом трьох робочих днів з моменту отримання Акту наданих послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про надання послуг №20/05-1 від 20.05.2024 року Позивач надав послуги спецтехнікою та машинами, а Відповідач в свою чергу прийняв вказані послуги, що підтверджується Актами надання послуг №001 від 27.05.2024 року, №002 від 27.05.2024 року, №003 від 31.05.2024 року, № 004 від 31.05.2024 року, №005 від 10.06.2024 року, № 006 від 10.06.2024 року№007 від 10.06.2024 року, №008 від 10.06.2024 року, №009 від 10.06.2024 року, №010 від 17.06.2024 року, №011 від 17.06.2024 року, №012 від 17.06.2024 року, №013 від 17.06.2024 року, №014 від 24.06.2024 року, №015 від 24.06.2024 року, №016 від 24.06.2024 року, №017 від 24.06.2024 року, №018 від 28.06.2024 року, № 019 від 28.06.2024 року, №020 від 28.06.2024 року, №022 від 28.06.2024 року, №023 від 08.07.2024 року, №025 від 08.07.2024 року, № 026 від 08.07.2024 року, №029 від 15.07.2024 року, №030 від 15.07.2024 року, №031 від 15.07.2024 року, №033 від 22.07.2024 року, №035 від 22.07.2024 року, №021 від 28.06.2024 року, №024 від 08.07.2024 року, №027 від 08.07.2024 року, №028 від 15.07.2024 року, №032 від 15.07.2024 року, №034 від 22.07.2024 року, №036 від 22.07.2024 року, №037 від 22.07.2024 року, №038 від 31.07.2024 року, №039 від 31.07.2024 року, №040 від 31.07.2024 року, № 041 від 31.07.2024 року, №042 від 31.07.2024 року, № 043 від 12.08.2024 року, № 046 від 12.08.2024 року, змінними рапортами (а.с.14-51) та здійснив часткову оплату за надані послуги, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, наявними в матеріалах справи. (а.с.73-92)
Крім того, як зазначає Позивач на виконання умов Договору про надання послуг №20/05-1 від 20.05.2024 року він надав послуги спецтехнікою та машинами, що підтверджується Актами надання послуг №044 від 12.08.2024 року, №045 від 12.08.2024 року, №047 від 12.08.2024 року, №048 від 19.08.2024 року, № 049 від 19.08.2024 року, №050 від 19.08.2024 року, №051 від 19.08.2024 року, №052 від 19.08.2024 року, №053 від 26.08.2024 року, №054 від 26.08.2024 року, №055 від 26.08.2024 року, №056 від 26.08.2024 року, № 057 від 30.08.2024 року, №058 від 10.09.2024 року, які підписані в односторонньому порядку Позивачем й скріплені його печаткою та були надіслані на адресу Відповідача, що підтверджується роздруківками з електронної пошти Позивача, копіями опису вкладення у цінний лист від 04.10.2024 р., накладної. (а.с.52-72, 93-100)
11.03.2025 року Позивач надіслав на адресу Відповідача вимогу №11/03-1 про сплату заборгованості у розмірі 1 221 824 грн. 76 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 11.03.2025 р., накладної. (а.с.101-102)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не була здійснена оплата за надані послуги у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АПРОБУД» перед Позивачем складає 1 221 824 грн. 76 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АПРОБУД» інфляційні у розмірі 87 221 грн. 29 коп., 3% річних у розмірі 18 700 грн. 41 коп., пеню у розмірі 87 216 грн. 77 коп.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що заборгованість становить 395 074 грн. 76 коп. Послуги, відображені в Актах надання послуг № 044 від 12.08.2024 року, № 045 від 12.08.2024 року, № 047 від 12.08.2024 року, № 048 від 19.08.2024 року, № 049 від 19.08.2024 року, № 050 від 19.08.2024 року, № 051 від 19.08.2024 року, № 052 від 19.08.2024 року, № 053 від 26.08.2024 року, № 054 від 26.08.2024 року, № 055 від 26.08.2024 року, № 056 від 26.08.2024 року, № 057 від 30.08.2024 року, № 058 від 10.09.2024 року Позивачем не надавалися, змінні рапорти роботи техніки не складалися, відповідні вказані акти Відповідачем не підписувалися.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ЮНІТ» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору про надання послуг №20/05-1 від 20.05.2024 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про надання послуг №20/05-1 від 20.05.2024 року Позивач надав послуги спецтехнікою та машинами, а Відповідач в свою чергу прийняв вказані послуги, що підтверджується Актами надання послуг №001 від 27.05.2024 року, №002 від 27.05.2024 року, №003 від 31.05.2024 року, № 004 від 31.05.2024 року, №005 від 10.06.2024 року, № 006 від 10.06.2024 року№007 від 10.06.2024 року, №008 від 10.06.2024 року, №009 від 10.06.2024 року, №010 від 17.06.2024 року, №011 від 17.06.2024 року, №012 від 17.06.2024 року, №013 від 17.06.2024 року, №014 від 24.06.2024 року, №015 від 24.06.2024 року, №016 від 24.06.2024 року, №017 від 24.06.2024 року, №018 від 28.06.2024 року, № 019 від 28.06.2024 року, №020 від 28.06.2024 року, №022 від 28.06.2024 року, №023 від 08.07.2024 року, №025 від 08.07.2024 року, № 026 від 08.07.2024 року, №029 від 15.07.2024 року, №030 від 15.07.2024 року, №031 від 15.07.2024 року, №033 від 22.07.2024 року, №035 від 22.07.2024 року, №021 від 28.06.2024 року, №024 від 08.07.2024 року, №027 від 08.07.2024 року, №028 від 15.07.2024 року, №032 від 15.07.2024 року, №034 від 22.07.2024 року, №036 від 22.07.2024 року, №037 від 22.07.2024 року, №038 від 31.07.2024 року, №039 від 31.07.2024 року, №040 від 31.07.2024 року, № 041 від 31.07.2024 року, №042 від 31.07.2024 року, № 043 від 12.08.2024 року, № 046 від 12.08.2024 року, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств Сторін без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, змінними рапортами (а.с.14-51) та здійснив часткову оплату за надані послуги у розмірі 2 498 735 грн. 24 коп., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, наявними в матеріалах справи. (а.с.73-92)
Крім того, як зазначає Позивач на виконання умов Договору про надання послуг №20/05-1 від 20.05.2024 року він надав послуги спецтехнікою та машинами на загальну суму в розмірі 826 750 грн. 00 коп., що підтверджується Актами надання послуг №044 від 12.08.2024 року, №045 від 12.08.2024 року, №047 від 12.08.2024 року, №048 від 19.08.2024 року, № 049 від 19.08.2024 року, №050 від 19.08.2024 року, №051 від 19.08.2024 року, №052 від 19.08.2024 року, №053 від 26.08.2024 року, №054 від 26.08.2024 року, №055 від 26.08.2024 року, №056 від 26.08.2024 року, № 057 від 30.08.2024 року, №058 від 10.09.2024 року, які підписані в односторонньому порядку Позивачем й скріплені його печаткою та були надіслані на адресу Відповідача, що підтверджується роздруківками з електронної пошти Позивача, копіями опису вкладення у цінний лист від 04.10.2024 р., накладної. (а.с.52-72, 93-100)
Згідно з п. 3.2 Договору підписання Акту наданих послуг представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.
Відповідно до п.3.3 Договору Акт надання послуг складається Виконавцем. Виконавець направляє підписаний зі свого боку Акт надання послуг Замовнику, і в разі відсутності заперечень Замовника протягом двох днів з моменту отримання Акту вважається, що Замовник прийняв виконання зобов?язань за цим Договором від Виконавця. Замовник зобов?язаний підписати Акт, передати його Виконавцю у зазначений термін та оплатити послуги.
Згідно з п.3.4 Договору сторони погодили можливість відправлення, підписання та узгодження Актів наданих послуг та інших первинних документів бухгалтерського обліку в електронному вигляді з накладенням електронних підписів (УЕП/КЕП) Сторін та направлення за допомогою системи КП «М.E.Doc» або сервісу «Вчасно». Документи, надіслані Сторонами одна одній в електронному вигляді, є первинними документами, які підтверджують після їх підписання факт надання Виконавцем та прийняття Замовником послуг відповідно до Договору. Момент одержання електронного документа Замовником фіксується програмним забезпеченням шляхом присвоєння йому відповідного статусу, який дозволяє Замовнику прийняти і підписати електронний документ, або ж відхилити, зазначивши зауваження. Електронні документи визнаються та прирівнюються до оригіналів, що мають юридичну силу. Сторони визнають, що електронний підпис (КЕП) має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Згідно з п.3.5 Договору у разі ухилення (ігнорування) Замовником від одержання електронного документа, або у разі не надходження Виконавцю повідомлення про одержання Замовником електронних Актів наданих послуг та інших первинних документів підписаних та відправлених Виконавцем з застосуванням програмного забезпечення «М.Е.Dос» або через сервіс «Вчасно», Виконавець може направити Акти наданих послуг та інші первинні документи з застосуванням кур?єрської служби, або поштового відправлення, передачі під підпис на власний розсуд.
Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження надання Відповідачем заперечень щодо підписання отриманих актів наданих послуг протягом двох днів з моменту їх отримання, а тому відповідно до п.3.3 Договору вважається, що Замовник прийняв виконання зобов?язань за цим Договором від Виконавця. За таких підстав, Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.
Таким чином, на виконання умов Договору про надання послуг №20/05-1 від 20.05.2024 року Позивач надав послуги спецтехнікою та машинами на загальну суму в розмірі 826 750 грн. 00 коп., а Відповідач в свою чергу прийняв вказані послуги, що підтверджується Актами надання послуг №044 від 12.08.2024 року, №045 від 12.08.2024 року, №047 від 12.08.2024 року, №048 від 19.08.2024 року, № 049 від 19.08.2024 року, №050 від 19.08.2024 року, №051 від 19.08.2024 року, №052 від 19.08.2024 року, №053 від 26.08.2024 року, №054 від 26.08.2024 року, №055 від 26.08.2024 року, №056 від 26.08.2024 року, № 057 від 30.08.2024 року, №058 від 10.09.2024 року, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
Згідно з п.9 Специфікаціями №№1-3 від 20.05.2024 року, від 28.05.2024 року, від 29.05.2024 року до Договору про надання послуг №20/05-1 від 20.05.2024 року Сторони узгодили порядок розрахунків:
9.1. Замовник після підписання Договору на підставі отриманого від Виконавця рахунку на оплату здійснює передплату за 60 маш/годин роботи по кожній одиниці техніки. Зазначена передплата є формою забезпечення виконання зобов?язань Замовника за цим Договором (гарантійний платіж). Гарантійний платіж зараховується в рахунок оплати вартості наданих послуг за останній тиждень роботи техніки. Якщо розмір вартості наданих послуг за останній тиждень роботи техніки буде більшим, ніж гарантійний платіж, Замовник зобов?язаний сплатити Виконавцю різницю між встановленим розміром вартості наданих послуг за останній тиждень роботи техніки та гарантійним платежем.
9.2. В подальшому, Виконавець кожного наступного понеділка на підставі змінних рапортів за минулий тиждень складає Акт наданих послуг та направляє Замовнику разом з рахунком на оплату. Оплата наданих послуг здійснюється Замовником протягом трьох робочих днів з моменту отримання Акту наданих послуг.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, згідно з п.9.2 Договору Виконавець кожного наступного понеділка на підставі змінних рапортів за минулий тиждень складає Акт наданих послуг та направляє Замовнику разом з рахунком на оплату. Оплата наданих послуг здійснюється Замовником протягом трьох робочих днів з моменту отримання Акту наданих послуг.
В матеріалах справи наявна вимога Позивача №01/10-1 від 04.10.2024 року, до якої було додано акти надання послуг. Проте, в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження отримання вказаної вимоги Відповідачем, оскільки міститься лише роздруківка з офіційного вебсайту Акціонерного товариства «Укрпошта» за відстеженням поштового відправлення про повернення 25.10.2024 року вказаного листа за закінченням встановленого терміну зберігання на адресу Позивача.
Відповідно до п. 99 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.
Відповідно до п.116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" у разі невручення рекомендованого листа, він разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
Тобто, неотримання поштової кореспонденції в точці видачі є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) Відповідача щодо належного отримання листа, тобто є його власною волею. Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
За таких підстав, Суд приймає до уваги саме дату повернення вимоги Позивача №01/10-1 від 04.10.2024 року на його адресу за закінченням встановленого терміну зберігання в якості дати отримання Актів наданих послуг Відповідачем, тобто 25.10.2024 року. А тому обов'язок по оплаті виник у Відповідача саме 30.10.2024 року.
Враховуючи вищенаведені умови Договору про надання послуг №20/05-1 від 20.05.2024 року, обов'язок Відповідача по оплаті наданих й прийнятих послуг на загальну суму в розмірі 3 720 560 грн. 00 коп. на момент розгляду даної справи настав.
Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АПРОБУД» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ЮНІТ» за Договором про надання послуг №20/05-1 від 20.05.2024 року становить 1 221 824 грн. 76 коп.
Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ЮНІТ» в розмірі 1 221 824 грн. 76 коп.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих та прийнятих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 1 221 824 грн. 76 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 18.10.2024 р. по 15.04.2025 р. у розмірі 18 700 грн. 41 коп. та інфляційні за загальний період прострочки з 05.11.2024 р. по 15.04.2025 р. у розмірі 87 221 грн. 29 коп.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за надані послуги за загальний період прострочки з 18.10.2024 р. по 15.04.2025 р. у розмірі 18 700 грн. 41 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочення Відповідача, оскільки Судом встановлено, що обов'язок по оплаті виник у Відповідача саме 30.10.2024 року, а прострочення з 01.11.2024 року. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 3% річних за загальний період прострочки з 01.11.2024 р. по 15.04.2025 р. у розмірі 17 140 грн. 53 коп.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Разом із тим, Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.
Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.
Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов'язань.
Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.
Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.
При цьому, коли відносно кожного грошового зобов'язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов'язання, за період з моменту виникнення обов'язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов'язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 05.11.2024 р. по 15.04.2025 р. у розмірі 87 221 грн. 29 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 18.10.2024 р. по 15.04.2025 р. у розмірі 87 216 грн. 77 коп.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов'язань.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Крім того, Суд звертає увагу, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.
Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати Замовником послуг відповідно до Специфікації, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 18.10.2024 р. по 15.04.2025 р. у розмірі 87 216 грн. 77 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочки Відповідача, оскільки Судом встановлено, що обов'язок по оплаті виник у Відповідача саме 30.10.2024 року, а прострочення з 01.11.2024 року. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня за загальний період прострочки з 01.11.2024 р. по 15.04.2025 р. у розмірі 80 457 грн. 29 коп.
Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АПРОБУД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ЮНІТ» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 1 221 824 грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 17 140 грн. 53 коп., інфляційні у розмірі 87 221 грн. 29 коп. та пеня у розмірі 80 457 грн. 29 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ЮНІТ» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АПРОБУД» (03142, місто Київ, пров.Приладний, будинок 10, офіс 207/3, ідентифікаційний код юридичної особи 39639848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ЮНІТ» (49064, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Качалова, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 44433928) заборгованість у розмірі 1 221 824 (один мільйон двісті двадцять одна тисяча вісімсот двадцять чотири) грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 17 140 (сімнадцять тисяч сто сорок) грн. 53 коп., інфляційні у розмірі 87 221 (вісімдесят сім тисяч двісті двадцять одна) грн. 29 коп., пеню у розмірі 80 457 (вісімдесят тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн. 29 коп. та судовий збір у розмірі 16 879 (шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 73 коп.
3. В інші частині позову - відмовити.
4.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27 червня 2025 року.
Суддя О.В. Чинчин