Постанова від 26.06.2025 по справі 916/4006/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4006/24

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Шаповал А.В.

за участю представників сторін у справі:

Від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях - Стапінський В.О.

Від Одеської міської ради - Павлюк В.С.

Від Приватного акціонерного товариства «Промінь-1» - Максименко Н.Р.

Прокурор Місюрко Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025, суддя суду першої інстанції Петренко Н.Д., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 31.01.2025

по справі №916/4006/24

за позовом Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси

в інтересах держави в особі: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях

до відповідача: Одеської міської ради

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства «Промінь-1»

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

12.09.2024 заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 4099/24/ в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Одеської міської ради про:

- визнання протиправною бездіяльності, що полягає у неприйнятті до комунальної власності територіальної громади м. Одеси з державної власності об'єкта нерухомості - гуртожитку, який перебуває на балансі ПрАТ «Промінь-1» за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К;

- зобов'язання забезпечити прийняття з державної власності у комунальну власність територіальної громади м. Одеси об'єкт нерухомості - гуртожиток за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К.

В позовній заяві заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси посилається на нездійснення захисту інтересів держави належним чином Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та на бездіяльність Одеської міської ради щодо неприйняття з державної в комунальну власність територіальної громади спірного об'єкту нерухомості.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.01.2025 в задоволенні позовних вимог заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Одеської міської ради за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Промінь-1» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовлено у повному обсязі.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції послався на те, що ПрАТ «Промінь-1» як балансоутримувач спірного гуртожитку до Одеської міської ради належні документи відповідно до п. 8 Порядку №891, а саме технічну документацію на будинок, не надавав. Що свідчить про неможливість складання акту приймання-передачі цього об'єкта у власність територіальної громади м. Одеси.

В свою чергу, рішенням Одеської міської ради від 21.12.2012 №2488-VI Одеська міська рада як представницький орган територіальної громади міста Одеси здійснила своє волевиявлення та надала згоду на прийняття гуртожитку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К, до комунальної власності, тобто реалізувала повноваження, передбачені п. 51 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», однак без технічної документації неможливо завершити процедуру прийняття гуртожитку до комунальної власності.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025 по справі №916/4006/24.

Апелянт вказав, що Господарський суд Одеської області прийшов до хибного висновку про відсутність бездіяльності Одеської міської ради у зв'язку із тим, що до Департаменту міського господарства Одеської міської ради та Одеської міської ради не надходили матеріали технічної інвентаризації саме від ПрАТ «Промінь-1», що унеможливило підписання акту приймання-передачі вказаного гуртожитку.

Прокурор зазначив, що Одеська міська рада з моменту винесення рішення 21.12.2012 за № 2488-УІ про надання згоди на прийняття з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси гуртожитків, що розташовані у м. Одесі та у процесі приватизації не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, але залишились на їх балансі, в тому числі гуртожитку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К, не вчиняє більше жодних дій, направлених на прийняття об'єкту житлового фонду у комунальну власність, в тому числі не запрошує на засідання комісії представників Регіонального відділення та ПрАТ «Промінь-1», що підтверджує її бездіяльність.

Прокурор вказав, що Регіональне відділення ФДМУ постійно звертається до Одеської міської ради щодо прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Одеси вищевказаного гуртожитку, але станом на час звернення до суду з позовом процедура передачі не завершена та окрім прийняття рішення сесії, не здійснено подальших кроків. Спірний об'єкт майна досі не прийнято у комунальну власність.

Крім того, прокурор зазначив, що суд не дослідивши всіх обставин та доказів у їх сукупності прийшов до невірного висновку, що ПрАТ «Промінь-1» не надав технічну документацію на гуртожиток Одеській міській раді та Департаменту міського господарства Одеської міської ради, що унеможливлює підписання акту прийому-передачі та виключає бездіяльність Одеської міської ради, крім того не взяв до уваги доводів прокурора про те, що передача будинків відомчого житлового фонду в комунальну власність здійснюється комісією з питань приймання відомчого житлового фонду, на засіданні якої не запрошувались представники Регіонального відділення ФДМУ та ПрАТ «Промінь-1», що призвело до прийняття незаконного рішення суду.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025 у справі № 916/4006/24 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги окружної прокуратури задовольнити в повному обсязі.

Короткий зміст доводів відзиву на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Одеської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025 по справі №916/4006/24.

Відповідач вказав, що ПрАТ «Промінь-1» не надало документів Одеській міській раді, а ті документи, на які посилається прокурор у заявах у справі, у будь-якому разі не зможуть стати підставою для підписання акту приймання-передачі, так як надані не в повному обсязі, визначеному абз. 1 п. 8 Положення № 891. Так, ПрАТ «Промінь-1» не надало ні інвентарної справи, ні акту прийняття гуртожитку в експлуатацію, ні плани зовнішніх мереж тощо, а також не надало документів, що встановлюють право на нього. Крім того, прокурором також не надано таких документів разом з позовною заявою.

Одеська міська рада вважає, що місцевий господарський суд правомірно виснував, що в ході судового розгляду справи встановлено, що ПрАТ «Промінь-1» як балансоутримувач спірного гуртожитку до Одеської міської ради належні документи відповідно до п. 8 Порядку № 891, а саме технічну документацію на будинок, не надавав.

Відповідач вказав, що з матеріалів справи вбачається, що інвентаризаційні документи направлялись ПрАТ «Промінь-1» на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях. З наведеного вбачається неможливість складання акту приймання-передачі цього об'єкта у власність територіальної громади м. Одеси.

На думку відповідача, апелянт намагається видати бездіяльність Регіонального відділення ФДМ України по Одеській та Миколаївській областях та ПрАТ «Промінь-1» в частині ненадання Одеській міській раді необхідних документів для передачі гуртожитку за бездіяльність самої Одеської міської ради.

Відповідач вказав, що прокурором не наведено які ж такі належні, допустимі та достовірні докази надані ним до суду першої інстанції та які у повній мірі дали б змогу підтвердити обґрунтованість заявленого ним позову.

Відповідач вважає, що доводи апелянта про те, що бездіяльність відповідача у вигляді неприйняття до комунальної власності територіальної громади гуртожитку підтверджується тим, що на засідання постійної комісії не запрошувалися представники Регіонального відділення ФДМУ та ПрАТ «Промінь-1» є неспроможними, адже відповідно до Положення про постійні комісії Одеської міської ради VIII скликання, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 02.12.2020, засідання постійних комісій є відкритими і гласними, при цьому відкритість і гласність засідань постійних комісій ради забезпечується шляхом надання можливості представникам засобів масової інформації та іншим бажаючим бути присутніми на засіданнях комісії.

Керуючись викладеним вище, Одеська міська рада просить залишити без задоволення апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури, а рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025 року у справі № 916/4006/24 залишити без змін.

Крім того, до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення Одеської міської ради.

В даних поясненнях відповідач вказав, що Департамент міського господарства Одеської міської ради листом від 14.05.2025 року № 01-57/459вих повідомив, що для складання акта приймання-передачі необхідна інформація, наявна в технічній документації стосовно об'єкта, що передається. Станом на сьогодні, Департамент міського господарства Одеської міської ради жодної інформації або документації від ПрАТ «Промінь-1» і Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях на гуртожиток, розташований за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К, не отримував, і відповідно акт приймання-передачі вказаного об'єкта не укладався.

Відповідач також вказав, що оскільки ДМГ ОМР не отримано необхідної інформації та технічної документації щодо об'єкта передачі та представників ПрАТ «Промінь-1» і Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях для включення до складу комісії, подальші заходи щодо передачі у комунальну власність територіальної громади м. Одеси об'єкту нерухомості (гуртожитку), розташованого за адресою: м. Одеса, вул. 7 Березня, 77 К, не вживалися.

Також відповідачем зазначено, що правові підстави для здійснення ДМГ ОМР заходів стосовно передачі до комунальної власності територіальної громади м. Одеси згаданого гуртожитку можуть настати після отримання відповідної інформації та документів.

Короткий зміст письмових пояснень, наявних в матеріалах справи.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.

Позивач вказав, що він неодноразово звертався до Одеської міської ради щодо надання інформації стосовно прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Одеси об'єктів державної власності, які в процесі приватизації не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, але залишились на їх балансі. Однак, Одеська міська рада ігнорує звернення Регіонального відділення ФДМУ про хід роботи з прийняття вказаних вище об'єктів до комунальної власності територіальної громади м. Одеси.

Крім того, Регіональне відділення ФДМУ вказує, що воно неодноразово просило прискорити роботу з даного питання та надавало представника комісії для участі у її роботі.

Керуючись викладеним вище, позивач просить задовольнити апеляційну скарга Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025 по справі №916/4006/24, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення Приватного акціонерного товариства «Промінь-1» по суті спору. Дані пояснення були надані на виконання ухвал Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2025 та від 29.05.2025.

В даних поясненнях третя особа зазначила наступне:

«1. З технічної документації у ПрАТ «Промінь-1» наявний технічний паспорт, виготовлений КП Одеське МБТІ та РОН у 2006 році. Інші документи відсутні у зв'язку з тим, що гуртожиток за адресою вулиця 8 Березня (на даний час вул. Вікандера і Ларсена) 77 «К» був збудований в 50-ті роки минулого століття без зручностей, зовнішніх мереж та іншого.

2. Технічна документація не була передана Одеській міській раді, бо не була затребувана.

3. ПрАТ «Промінь-1» до роботи Постійно діючої комісії з питань прийняття об'єктів житлово-комунального призначення не залучалося.

4. Дії що до прийняття до комунальної власності гуртожитку за адресою м. Одеса, вул. 8 Березня (на даний час вул. Вікандера і Ларсена) 77 «К» Постійно діючою комісією з питань прийняття об'єктів житлово-комунального призначення по відношенню до ПрАТ «Промінь-1» не вживалися.»

Аналогічні пояснення були надані керівником Приватного акціонерного товариства «Промінь-1» у судовому засіданні.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/4006/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Богатиря К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2025.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/4006/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2025 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025 по справі №916/4006/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/4006/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/4006/24.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025 по справі №916/4006/24; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 20.03.2025; призначено справу №916/3450/24 до розгляду на 10.04.2025 о 10:30.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2025 вирішено розглянути справу №916/4006/24 у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; повідомлено учасників справи про оголошену перерву у судовому засіданні по справі №916/4006/24 до 29.05.2025 о 14:00 год; визнано явку обов'язковою та викликано представника Приватного акціонерного товариства «Промінь-1» у судове засідання з розгляду апеляційної Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025 по справі №916/4006/24, яке відбудеться 29.05.2025 о 14:00 год у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду (м.Одеса, пр-т Шевченка, 29), зал судових засідань №7; зобов'язано Приватне акціонерне товариство «Промінь-1» у строк до 20.05.2025 надати до Південно-західного апеляційного господарського суду письмові пояснення щодо суті справи №916/4006/24, в яких зазначити зокрема, але не виключно наступні обставини:

- чи наявна у Приватного акціонерного товариства «Промінь-1» технічна документація на об'єкт нерухомості - гуртожиток, який перебуває на балансі ПрАТ «Промінь-1» та знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К, зокрема інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші?

- чи надавало Приватне акціонерне товариство «Промінь-1» технічну документацію на об'єкт нерухомості - гуртожиток, який перебуває на балансі ПрАТ «Промінь-1» та знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К, Одеській міській раді чи її виконавчим органам, зокрема, але не виключно Виконавчому комітету Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради?

- чи залучалось Приватне акціонерне товариство «Промінь-1» до роботи Постійно діючої комісії з питань прийняття об'єктів житлово- комунального призначення, насосних та трансформаторних станцій, теплових пунктів, інженерних мереж тепло-, водо-, електропостачання та інших об'єктів з державної власності та підприємств інших форм власності у комунальну власність територіальної громади м. Одеси з метою прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Одеси?

- які дії вживалися Постійно діючою комісією з питань прийняття об'єктів житлово- комунального призначення, насосних та трансформаторних станцій, теплових пунктів, інженерних мереж тепло-, водо-, електропостачання та інших об'єктів з державної власності та підприємств інших форм власності у комунальну власність територіальної громади м. Одеси з метою прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Одеси з державної власності об'єкта нерухомості - гуртожитку, який перебуває на балансі ПрАТ «Промінь-1» за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К?

Представник Приватного акціонерного товариства «Промінь-1» 29.05.2025 у судове засідання не з'явився та не надав суду письмові пояснення щодо суті справи №916/4006/24.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 відкладено розгляд справи №916/4006/24 на 26.06.2025 о 14:00; визнано явку обов'язковою та викликано представника Приватного акціонерного товариства «Промінь-1» у судове засідання з розгляду апеляційної Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025 по справі №916/4006/24, яке відбудеться 26.06.2025 о 14:00 год у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду (м.Одеса, пр-т Шевченка, 29), зал судових засідань №7; зобов'язано Приватне акціонерне товариство «Промінь-1» у строк до 20.06.2025 надати до Південно-західного апеляційного господарського суду письмові пояснення щодо суті справи №916/4006/24, в яких зазначити зокрема, але не виключно наступні обставини:

26.06.2025 у судовому засіданні прийняли участь представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях - Стапінський В.О., представник Одеської міської ради - Павлюк В.С., представник Приватного акціонерного товариства «Промінь-1» - Максименко Н.Р. та прокурор Місюрко Г.А.

Фактичні обставини, встановлені судом.

У 1993 році Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області здійснено приватизацію Орендного підприємства «Завод будівельних матеріалів № 2», яке реорганізовано у Закрите акціонерне товариство «Промінь», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Промінь-1».

Згідно з актом оцінки вартості від 19.07.1993 та планом приватизації Орендного підприємства «Завод будівельних матеріалів № 2» від 05.10.1993 до статутного капіталу ПрАТ «Промінь-1» не увійшли, але залишились на його балансі об'єкти державної власності у кількості 3 одиниць, у тому числі спірний одноповерховий 12-квартирний гуртожиток за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К.

Відповідно до рішення Одеської міської ради від 21.12.2012 №2488-VI Одеська міська рада вирішила надати згоду на прийняття з державної та комунальної власності територіальної громади м. Одеси гуртожитків, що розташовані у м. Одесі та у процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, але залишились на їх балансі й є державною власністю, згідно з додатком.

Згідно з Додатком до рішення Одеської міської ради від 21.12.2012 №2488-VI до переліку гуртожитків з інженерними мережами, зовнішніми інженернами мережами та обладнаннями, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу (складу приватизованого майна) господарських товариств, але залишились на їх балансі, є державною власністю та підлягають передачі до комунальної власності територіальної громади м. Одеси входить гуртожиток за адресою: вул. Восьмого Березня, 77-к, балансоутримувачем якого є ЗАТ «Промінь».

Рішенням від 17.12.2013 №4197-VI Одеська міська рада затвердила Програму передачі з державної до комунальної власності Одеської міської територіальної громади гуртожитків, розташованих на території м. Одеси за 2013-2015 рік, якою було передбачено фінансування на виготовлення необхідної технічної документації, проведення капітального ремонту гуртожитків з інженерними мережами та зовнішніми інженерними мережами. Розпорядником коштів визначено Одеську обласну державну адміністрацію та виконавчий комітет Одеської міської ради.

В матеріалах справи міститься Акт про перевірку стану ефективного утримання, використання та збереження державного майна, яке у процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу ПрАТ «Промінь-1», але залишилось на його балансі, складений 29.12.2021 та затверджений заступником начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.

Вказаний Акт складено в результаті перевірки стану ефективного утримання, використання та збереження державного майна, яке у процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу ПрАТ «Промінь-1», але залишилось на його балансі, здійсненої на підставі наказів Фонду державного майна України від 16.12.2009 №1998, наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 30.09.2021 №1627, відповідно до розпорядження Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 29.12.2021 №90-р, керуючись вимогами Цивільного та Господарського кодексів України, Положенням «Про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях», затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.05.2019 №484.

За висновками вищевказаного акту гуртожиток (м. Одеса, вул. 8 Березня, 77) перебуває в задовільному стані. Пропозиції: Регіональному відділенню тримати на контролі питання передачі до комунальної власності територіальної громади м. Одеси гуртожитку (м. Одеса, вул. 8 Березня, 77-к).

З листом №163 від 13.08.2021 в Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях ПрАТ «Промінь-1» направило документи інвентаризації, що підтверджують знаходження на балансі ПрАТ «Промінь-1» станом на 31.12.2020 об'єктів державної власності, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу ПрАТ «Промінь-1», але залишились на його балансі. (т.1 а.с. 38-45).

До даного листа зокрема було додано Зведений акт інвентаризація майна ПрАТ «Промінь-1» від 31.12.2020, Інвентаризаційний опис основних засобів ПрАТ «Промінь-1» від 31.12.2020 та Інформацію по об'єктах державної власності, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу ПрАТ «Промінь-1», але залишилось на його балансі станом на 31.12.2020.

З даних доказів вбачається, що на балансі ПрАТ «Промінь-1» знаходяться об'єкти державної власності у кількості 3 одиниць, у тому числі спірний одноповерховий 12-квартирний гуртожиток за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К.

Відповідно до розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 18.10.2021 № 1035/од-2021 (зі змінами від 10.12.2021 №1255/од-2021) до передачі до комунальної власності територіальних громад рекомендовано гуртожитки, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, але залишились на їх балансі та перебувають в сфері управління Регіонального відділення, в тому числі ті, щодо яких прийнято рішення Одеської міської ради від 21.12.2012 за №2488-VI.

Листом від 27.01.2022 вих.№05-10-00372 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернулось до Одеського міського голови щодо необхідності вжиття всіх можливих заходів стосовно прийняття до комунальної власності територіальних громад об'єктів державної власності, які в процесі приватизації не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, але залишилися на їх балансі, органом управління яких є Регіональне відділення.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях 05.08.2022 вих.№05-10-01760 звернулось до Одеського міського голови з листом щодо передачі в комунальну власність територіальної громади м. Одеса гуртожитків та об'єктів інфраструктури, які розташовані в м. Одеса. В листі зокрема зверталася увага на те, що станом на 01.08.2022 на адресу Регіонального відділення ФДМУ не надходило повідомлення від Одеської міської ради про хід роботи з прийняття вказаних об'єктів до комунальної власності територіальної громади м. Одеси. При цьому в.о. начальника Регіонального відділення переконливо просила прискорити роботу з даного питання та терміново повідомити Регіональне відділення ФДМУ щодо прийняття рішення про надання згоди/відмови на прийняття з державної до комунальної власності територіальної громади вищезазначених об'єктів, а також створення комісії по передачі даних об'єктів за участі представника Регіонального відділення.

Листом від 11.01.2023 Вих.№10-10-00118 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях на лист Суворовської окружної прокуратури міста Одеси від 28.12.2022 №15/3/2-292ВИХ-23 повідомило, що на обліку та у сфері управління Регіонального відділення перебувають лише ті об'єкти державної власності, які в процесі приватизації не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, але залишились на їх балансі. Зокрема станом на 05.01.2023 на обліку та у сфері управління Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях перебуває 8 гуртожитків, в тому числі гуртожиток, розташований за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К.

Регіональне відділення у даному листі також зазначило, що Департамент міського господарства Одеської міської ради листами від 07.08.2018 №01-69/792, від 09.11.2018 №01-69/1197, від 13.02.2019 01-69/106, від 15.10.2020 №01-69/1203, для здійснення передачі з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси гуртожитків, розташованих на території м. Одеси, наполягав на виконанні певних умов, таких як: проведення капітального ремонту, виготовлення та надання відповідної технічної документації на будинок та його інженерні мережі (як внутрішні так і прибудинкові), домової книги, технічного паспорту на будинок та інше.

Одеська обласна прокуратура звернулася до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях з листом №15/3/2-300ВИХ-23 від 17.02.23, в якому зокрема просила повідомити, чи вживалися Фондом заходи щодо зобов'язання Одеської міської ради вчинити дії щодо прийняття з державної у комунальну власність територіальної громади м. Одеси гуртожитки, які перебувають на обліку та у сфері управління Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській області, в тому числі гуртожиток, розташований за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К.

Листом від 14.03.2023 Вих.№10-10-00910 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях на лист Одеської обласної прокуратури від 17.02.2023 №15/3/2-292ВИХ-23 щодо надання інформації про гуртожитки (зокрема, м. Одеса, вул. 8 Березня, 77К), а також про захисні споруди цивільного захисту в межах компетенції повідомило, що приватизаційні справи державних підприємств, на балансі яких перебували зазначені вище об'єкти державної власності, були передані Регіональним відділенням до Державного архіву Одеської області, у зв'язку з чим надати копії запитувальних документів в строк не уявляється можливим.

Крім того, Регіональне відділення вказало, що не може надати рішення Одеської міської ради від 17.12.2013 №4197-VI, у зв'язку з тим, що відповідно до листа Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 31.03.2014 №196/исх із вказаною програмою можливо ознайомитися на офіційному сайті Одеської міської ради.

Також Регіональне відділення повідомило, що неодноразово зверталося до Одеської міської ради щодо прискорення роботи по передачі з державної до комунальної власності територіальної громади гуртожитків та захисних споруд цивільного захисту, а також створення комісії по передачі даних об'єктів за участі представника Регіонального відділення.

Одеська обласна прокуратура звернулася до Одеської міської ради з листом №15/3/2-300ВИХ-23 від 20.02.23, в якому просила Одеську міську раду надати інформацію, які дії вживалися з метою прийняття у комунальну власність гуртожитків, які перебувають на обліку та у сфері управління Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській області, в тому числі гуртожитку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К.

Департамент міського господарства на звернення заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 20.02.23 №15/3/2-300ВИХ-23 листом від 06.03.2023 вих.№01-58/253 зокрема повідомив, що зазначені у листі прокурора об'єкти можуть вважатися такими, що передані до комунальної власності, лише після здійснення відповідних заходів, передбачених Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» та Положенням про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ, організацій», затвердженого постановою КМУ від 06.11.1995 №891, у тому числі підписання актів приймання-передачі. Згідно з пунктом 8 Положення №891 передача відомчого житлового фонду в комунальну власність проводиться разом з відповідною технічною документацією на гуртожиток (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право власності на нього. Проте у Департаменті міського господарства відсутня вищевказана технічна документація. Отже, за таких умов складання актів приймання-передачі до комунальної власності територіальної громади міста Одеси об'єктів, що визначені у листі прокурора, неможливе. Після отримання зазначеної документації Департаментом буде розпочата робота по складанню відповідних актів.

Листом від 16.01.2024 Вих.№10-10-00155 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях на лист Суворовської окружної прокуратури міста Одеси від 21.12.2023 №53-1065ВИХ-23 просило посприяти закінченню процедури передачі до комунальної власності Одеської міської територіальної громади гуртожитків та в складанні і підписанні відповідних актів приймання-передачі.

Також вказаним листом Регіональне відділення повідомило, що станом на 12.01.2024 на обліку та у сфері управління Регіонального відділення перебувають гуртожитки, що в процесі приватизації не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, розташовані за адресою, зокрема, м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К (балансоутримувач - ПрАТ «Промінь-1»). З моменту затвердження Програми передачі з державної до комунальної власності Одеської міської територіальної громади гуртожитків, розташованих на території м. Одеси на 2013-2015, Регіональне відділення постійно звертається до Одеської міської ради щодо прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Одеси вищевказаних гуртожитків, але станом на 12.01.2024 процедура передачі не завершена та, окрім прийняття рішення сесії, не здійснено подальших кроків, дані об'єкти досі не прийнято.

В даному листі також вказано, що ПрАТ «Промінь-1» надало матеріали інвентаризації державного майна, у тому числі вищевказаного гуртожитку, проте у вказаному листі зазначено, що Регіональне відділення постійно звертається з листами на адресу Одеської міської ради щодо прийняття гуртожитку до комунальної власності, однак Одеська міська рада будь-яких дій не вчиняє, крім того член комісії від Регіонального відділення на засідання комісії з питань передачі вказаного гуртожитку не запрошувався.

Крім того, у листі від 16.01.2024 Вих.№10-10-00155 вказано, що Регіональне відділення зверталося листом від 22.01.2022 за № 05-10-00372 на адресу Одеської міської ради, в якому просило запросити представника з Регіонального відділення на засідання комісії з питань передачі об'єктів з державної до комунальної власності, разом з цим надано кандидатуру представника для участі у вказаній комісії, проте на адресу Регіонального відділення не надходило жодних повідомлень про хід розгляду вказаного питання.

Позивач у листі від 16.01.2024 Вих.№10-10-00155 також вказав, що листом від 05.08.2022 №05-10-01760 Регіональне відділення звернулось до Одеської міської ради щодо прискорення роботи по передачі даних об'єктів за участі представника Регіонального відділення, але відповіді Регіональним відділенням не отримано.

Суворовська окружна прокуратура листом від 28.05.2024 за №53-4544 вих-24 звернулася до Одеської міської ради, повідомивши про виявлені порушення вимог законодавства з метою вжиття відповідних заходів реагування, а саме прийняття з державної до комунальної власності гуртожитку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К.

У відповідь 06.06.2024 Департамент міського господарства Одеської міської ради листом №0158/807 повідомив окружну прокуратуру про те, що відповідний акт приймання-передачі зазначеного об'єкта до комунальної власності не укладався у зв'язку з відсутністю в Департаменті технічної документації на гуртожиток, розташований за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К.

Листом від 15.10.2024 № 0159/1905 Департамент міського господарства Одеської міської ради повідомив Директора Юридичного департаменту Одеської міської ради, що відповідно до інформації загального відділу Департаменту міського господарства Одеської міської ради (далі - Департамент) за результатами перевірки журналів вхідної кореспонденції за період 2017-2022 роки до Департаменту не надходило жодної інформації або документів від ПрАТ «Промінь-1», на балансі якого знаходиться вищезазначений гуртожиток, що унеможливлює складення акту-приймання-передачі вказаного об'єкта у власність територіальної громади м. Одеси.

Суворовська окружна прокуратура листом від 09.09.2024 за №53-7091 вих-24 повідомила Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про те, що найближчим часом до Господарського суду Одеської області буде скерована позовна заява до Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, що полягає у неприйнятті до комунальної власності територіальної громади м. Одеси з державної власності об'єкта нерухомості - гуртожитку, який перебуває на балансі ПрАТ «Промінь-1» за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К та зобов'язання прийняти з державної власності у комунальну власність вищевказаний гуртожиток.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову, виходячи з таких підстав.

1. Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі: порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За приписами ч. 4 ст. 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Згідно із ч.ч.3,4 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

В рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 р., зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Європейський Суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях посилається на резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи щодо ролі прокуратури в демократичному суспільстві, заснованої на верховенстві права, відповідно до якої її функції не повинні давати приводу для конфлікту інтересів або бути перепоною для окремих осіб для звернення за захистом своїх прав, про що зазначено в пункті 38 у справі "Менчинська проти Росії" № 42454/02,15.01.2009 року.

Принцип рівності процесуальних можливостей сторін в судовому провадженні є одним із елементів більш широкої концепції справедливого судового розгляду за змістом положень пункту 1 ст. 6 Конвенції. Ця концепція потребує "справедливого балансу між сторонами в справі", при цьому, що кожній стороні повинна бути надана розумна можливість представити свою позицію по справі в умовах, які не ставлять сторону в суттєво невигідне положення у порівнянні з її процесуальним опонентом.

Прокурор, присутній в судовому процесі, по суті виступає або "союзником", або "противником" сторін. І, навіть візуально, його виступ в суді дозволяє підсилити позицію тієї чи іншої сторони. А це може викликати "відчуття нерівності" у іншої сторони незалежно від форми такої участі прокурора (активного чи пасивного), що буде вважатися порушенням положень пункту 1 статті 6 Конвенції (див. справа "F.W. проти Франції" рішення від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27; цитується по Огляду судової практики Європейського суду з прав людини: роль прокурора при розгляді справ, що не відносяться до сфери кримінального права; перелік та зміст рішень а.с.35, Рада Європи 2011).

Підкреслюючи необхідність дотримання принципу рівності процесуальних можливостей сторін у справі “Бацаніна проти Росії» в пункті 27, Європейський Суд з прав людини визначив, що підтримка прокуратурою одної із сторін може бути виправдана за певних обставин, наприклад, для захисту інтересів вразливих людей, які, ймовірно, не в змозі самі захистити свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого кола громадян або в тих випадках, коли може бути ідентифікована власність, або інтереси держави потребують захисту (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" № 8927/02 від 26 травня 2009 року).

У даному випадку пасивна поведінка державних органів, які мають відповідні повноваження для захисту інтересів держави, і, які ухилились від вчинення відповідних дій, стала підставою для допуску прокурора до участі у справі, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою захисту інтересів держави.

У контексті наведеного колегія суддів звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, відповідно до якої невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 ЗУ «Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Отже, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Відповідно п. 5.1 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, що затверджене Наказом Фонду державного майна України № 484 від 22 травня 2019 року, регіональне відділення Фонду приймає рішення про подальше використання державного майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації.

Отже органом, уповноваженим захищати інтереси держави в спірних правовідносинах є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.

В свою чергу, Суворовська окружна прокуратура міста Одеси листом від 21.12.2023 №53-1065ВИХ-23 повідомила Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про порушення інтересів держави у зв'язку з неприйняттям з державної до комунальної власності гуртожитку, який перебуває на балансі ПрАТ «Промінь-1» за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К.

Однак, як було встановлено вище, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях за наявності повноважень здійснювало лише листування з міською радою, але реальних заходів щодо забезпечення збереження державного майна у стані, придатному до експлуатації та його подальшої передачі до комунальної власності міста, не вживало.

Крім того, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях просило посприяти закінченню процедури передачі до комунальної власності Одеської міської територіальної громади гуртожитків та в складанні і підписанні відповідних актів приймання-передачі, фактично визнаючи неможливість самостійно захистити права держави.

Таким чином Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях неналежно виконує свої повноваження щодо спірного житлового будинку, не в повній мірі вживає заходи щодо захисту державних інтересів, визначених Конституцією України та іншими законами, а тому звернення Суворовської окружної прокуратури м. Одеси до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності та забезпечення визначених державою гарантій.

В свою чергу, Суворовська окружна прокуратура листом від 09.09.2024 за №53-7091 вих-24 повідомила Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про те, що до Господарського суду Одеської області буде скерована позовна заява до Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, що полягає у неприйнятті до комунальної власності територіальної громади м. Одеси з державної власності об'єкта нерухомості - гуртожитку, який перебуває на балансі ПрАТ «Промінь-1» за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К та зобов'язання прийняти з державної власності у комунальну власність вищевказаний гуртожиток.

Таким чином, прокурором в повному обсязі дотримано вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

2. Щодо суті позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За приписами ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Правом власності згідно з вимогами ч. 1 ст. 316 ЦК України є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною 1 ст. 317 ЦК України унормовано, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Таким чином, право розпорядження майном є виключним правом власника.

Передача у комунальну власність державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктами передачі згідно з цим Законом є об'єкти житлового фонду (у тому числі гуртожитки як об'єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини) та інші об'єкти соціальної інфраструктури (навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров'я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

Частиною 3 ст. 4-1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" визначено, що рішення щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст за згодою районних або обласних рад.

Частиною 9 статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що в разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (крім гуртожитків) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад. Порядок передачі житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні підприємств, установ чи організацій, у комунальну власність визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій (далі відомчий житловий фонд), у разі банкрутства, зміни форми власності або ліквідації цих підприємств, установ та організацій визначено Положенням про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 06.11.1995 № 891.

Передача будинків відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться комісією з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність, яка утворюється Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями або виконкомом відповідної Ради (п. 5 Положення).

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акту приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акту приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.

Згідно вимог ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" права суб'єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 51 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність.

В свою чергу, стаття 4 Закону України "Про Фонд державного майна України" визначає, що до основних завдань Фонду державного майна України належать управління об'єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" управління об'єктами державної власності здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Частиною 1 ст. 3 цього Закону визначено, що об'єктами управління державної власності, зокрема, є державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.

Як було встановлено вище та не оспорюється учасниками даної справи, у 1993 році Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області здійснено приватизацію Орендного підприємства «Завод будівельних матеріалів № 2», яке реорганізовано у Закрите акціонерне товариство «Промінь», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Промінь-1». Згідно з актом оцінки вартості від 19.07.1993 та планом приватизації Орендного підприємства «Завод будівельних матеріалів № 2» від 05.10.1993 до статутного капіталу ПрАТ «Промінь-1» не увійшли, але залишились на його балансі об'єкти державної власності у кількості 3 одиниць, у тому числі спірний одноповерховий 12-квартирний гуртожиток за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К.

Відповідно до Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19 травня 1999 року № 908/68 управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом способу та умов подальшого використання майна.

У пункті 1.4. Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19 травня 1999 року № 908/68 визначено способи управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, в тому числі, передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".

Відповідно до пункту 1.4.2. Положення при потребі обрання іншого з перерахованих способів управління державним майном та за умови відповідності обраного в даному разі способу чинному законодавству державні органи приватизації створюють Комісію, залучаючи фахівців відповідного органу приватизації, відповідного галузевого міністерства (іншого центрального органу виконавчої влади), органу місцевого самоврядування (місцевої державної адміністрації) та представників господарських товариств тощо. На підставі висновку Комісії видається наказ державного органу приватизації, яким визначається спосіб управління майном.

Правовий аналіз вказаного Положення свідчить про те, що єдиним способом управління об'єктами житлового фонду, що належать до державної власності, є їх передача у комунальну власність.

Відповідно до абзацу 6 частини першої статті 2 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" об'єктами передачі згідно з цим Законом є, зокрема, житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури (далі - об'єкти соціальної інфраструктури), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

Згідно з Додатком до рішення Одеської міської ради від 21.12.2012 №2488-VI до переліку гуртожитків з інженерними мережами, зовнішніми інженерними мережами та обладнаннями, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу (складу приватизованого майна) господарських товариств, але залишились на їх балансі, є державною власністю та підлягають передачі до комунальної власності територіальної громади м. Одеси входить гуртожиток за адресою: вул. Восьмого Березня, 77-к, балансоутримувачем якого є ЗАТ «Промінь».

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.10.2014 № 268 «Про створення постійно діючої комісії з питань прийняття об'єктів житлово-комунального призначення, насосних та трансформаторних станцій, теплових пунктів, інженерних мереж тепло-, водо-, електропостачання та інших об'єктів з державної власності та підприємств інших форм власності у комунальну власність територіальної громади м. Одеси» (зі змінами, внесеними рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.07.2016 р. № 229) створено Постійно діючу комісію з питань прийняття об'єктів житлово- комунального призначення, насосних та трансформаторних станцій, теплових пунктів, інженерних мереж тепло-, водо-, електропостачання та інших об'єктів з державної власності та підприємств інших форм власності у комунальну власність територіальної громади м. Одеси.

Як зазначалося вище, передача житлового фонду оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу вирішення питання про прийняття об'єкта житлового фонду у комунальну власність та підписання відповідного акту, проте міською радою у власність спірного житлового будинку не прийнято. Доказів оформлення акту приймання-передачі спірного об'єкта матеріали справи не містять, що свідчить про не завершення процедури передачі спірного об'єкта до комунальної власності.

З приводу заперечень відповідача щодо ненадання документів колегія судді зазначає наступне.

Системний аналіз правових норм Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" дає підстави для висновку, що приймання - передача об'єктів житлового фонду здійснюється безоплатно та безумовно на підставі (1) рішення органу, уповноваженого управляти державним майном, та (2) згоди відповідного органу місцевого самоврядування. Вимоги щодо надання будь-яких інших документів органом, уповноваженим управляти державним майном або балансоутримувачем указаного державного майна, Закон не містить. Такі ж правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 925/816/21, від 22.06.2022 у справі №925/815/21.

Таким чином, з огляду на наявність рішення позивача щодо передання спірного будинку у комунальну власність, рішення органу місцевого самоврядування від 21.12.2012 про надання згоди на прийняття у комунальну власність, безумовність такого прийняття, суд доходить висновку про безпідставність додаткових вимог міської ради для прийняття об'єкта до комунальної власності та її законодавчий обов'язок з вчинення відповідних дій.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, третя особа передала Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях наявні у неї документи технічної інвентаризації, тобто такі документи були наявні у ПрАТ «Промінь-1» та у Регіонального відділення Фонду державного майна України.

В той же час, ні Одеська міська рада, ні Постійно діюча комісія з питань прийняття об'єктів житлово- комунального призначення, насосних та трансформаторних станцій, теплових пунктів, інженерних мереж тепло-, водо-, електропостачання та інших об'єктів з державної власності та підприємств інших форм власності у комунальну власність територіальної громади м. Одеси, не зверталися до ПрАТ «Промінь-1» та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях з метою отримання документів, необхідних для прийняття у комунальну власність спірного гуртожитку.

Крім того, відповідач та Постійна діюча комісія не вживали жодних інших заходів, спрямованих на прийняття у комунальну власність гуртожитку за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К, починаючи з 2012 року (моменту прийняття рішення Одеської міської ради), зокрема не запрошували на засідання комісії представників ПрАТ «Промінь-1» та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.

У даному випадку, Одеська міська рада намагається перекласти свою бездіяльність з не вжиття заходів для отримання необхідних документів на ПрАТ «Промінь-1» та Регіональне відділення Фонду державного майна України.

Вказані вище обставини свідчать про формальне відношення Одеської міської ради до свого обов'язку з прийняття у комунальну власність гуртожитку за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К (прийняття рішення про надання згоди на прийняття такого гуртожитку з державної та комунальної власності) та про фактичне ухиляння Одеської міської ради від виконання такого.

Досліджуючи обставини у справі колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 22.06.2022 у справі 925/815/21:

"Основні засади передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, врегульовано Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" від 03.03.1998 № 147/98-ВР (далі - Закон № 147/98-ВР).

Отже, Закон № 147/98-ВР є спеціальним законом, який регулює відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до абзацу 6 частини першої статті 2 Закону № 147/98-ВР (тут і далі в редакції, чинній на момент надання Відповідачем згоди на прийняття у комунальну власність спірного об'єкта житлового фонду) об'єктами передачі згідно з цим Законом є, зокрема, житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури (далі - об'єкти соціальної інфраструктури), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

Згідно з частиною першою статті 4 вказаного Закону передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням: органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій - щодо об'єктів, визначених у абзацах четвертому та шостому частини першої статті 2 цього Закону.

Положеннями статті 6 Закону № 147/98-ВР визначено, що передача об'єктів здійснюється комісією з питань передачі об'єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі. Утворює комісію з питань передачі об'єктів та призначає її голову виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради, якщо інше не передбачено законом, - у разі передачі об'єктів у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Передача житлового фонду оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі (частини п'ята та шоста статті 7 Закону № 147/98-ВР).

Враховуючи вищенаведені законодавчі положення та встановивши, що згідно з Планом приватизації, затвердженим наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області № 697-П від 21.10.1996, житловий будинок по вул. Мечнікова, 9 у м. Сміла підлягав передачі у комунальну власність органу місцевого самоврядування і Смілянська міська рада надала згоду на прийняття у комунальну власність спірного об'єкта житлового фонду, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо невчинення Відповідачем дій, направлених на прийняття об'єкту житлового фонду у комунальну власність шляхом підписання акту приймання-передачі.

До того ж, Верховний Суд зауважує, що системний аналіз правових норм Закону № 147/98-ВР дає підстави для висновку, що приймання-передача об'єктів житлового фонду здійснюється безоплатно та безумовно на підставі рішення органу, уповноваженого управляти державним майном та згоди відповідного органу місцевого самоврядування."

За наведеного суд вважає, що прокурором в інтересах позивача використано належний спосіб захисту порушеного права відповідно до приписів ст. ст. 15, 16 ЦК України. Зобов'язання органу місцевого самоврядування виконати вимоги закону шляхом прийняття з державної у комунальну власність спірного будинку у даному спорі є найбільш дієвим способом відновлення порушеного права та господарського інтересу держави.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що прокурор було доведено невиконання Одеською міською радою свого обов'язку з неприйняття з державної у комунальну власність територіальної громади м. Одеси об'єкту нерухомості - гуртожитку за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К.

Таким чином, колегія суддів доходить до висновку про необхідність задоволення позовної заяви в частині зобов'язання Одеської міської ради забезпечити прийняття з державної власності у комунальну власність територіальної громади м. Одеси об'єкт нерухомості - гуртожиток за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Одеської міської ради з неприйняття до комунальної власності територіальної громади міста Одеса з державної власності об'єкту нерухомості, місцевим господарським судом встановлено наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Виходячи з системного аналізу статей 15, 16 ЦК України, статті 20 ГК України та ГПК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Тобто, відповідно до ГПК України обов'язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних інтересів покладено саме на позивача, а відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Разом з тим, з урахуванням практики ЄСПЛ (пункт 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93) та пункт 75 рішення від 05 квітня 2005 року у справі »Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02) судом враховано, що в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

Водночас, обраний прокурором в цій частині спосіб захисту є неефективним, оскільки не забезпечує відновлення порушених прав.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Вимога щодо встановлення (визнання) або спростування певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до юрисдикції останнього не належать повноваження щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Наслідком обрання неефективного способу захисту є відмова у позові, що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340.

В зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку, суд першої інстанції не з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції частковому скасуванню з прийняттям у скасованій частині нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги та прийняття нового рішення про часткове задоволення позову, витрати прокурора на сплату судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача, в іншій частині витрати покладаються на прокурора.

Керуючись статтями 269-271, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025 по справі №916/4006/24 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025 по справі №916/4006/24 - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Одеської міської ради забезпечити прийняття з державної власності у комунальну власність територіальної громади м. Одеси об'єкт нерухомості - гуртожиток за адресою: м. Одеса, вул. 8 Березня, 77 К.

Прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

« 1.Позов задовольнити частково.

2.Зобов'язати Одеську міську раду забезпечити прийняття з державної власності у комунальну власність територіальної громади м. Одеси об'єкт нерухомості - гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 .

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

4.Стягнути з Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Італійська (Пушкінська), буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 3 028,00 грн.»

Стягнути з Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Італійська (Пушкінська), буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3 633,60 грн.

Зобов'язати Господарський суд Одеської області видати наказ з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого документу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.07.2025.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран

Попередній документ

128558141

Наступний документ

128558143

Інформація про рішення:

№ рішення:	128558142
№ справи:	916/4006/24
Дата рішення:	26.06.2025
Дата публікації:	03.07.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Південно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (31.01.2025)
Дата надходження:	12.09.2024
Предмет позову:	про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчин

Розклад засідань:

Минулі засідання (7)

23.10.2024 10:00	Господарський суд Одеської області
13.11.2024 10:40	Господарський суд Одеської області
11.12.2024 10:40	Господарський суд Одеської області
22.01.2025 10:00	Господарський суд Одеської області
10.04.2025 10:30	Південно-західний апеляційний господарський суд
29.05.2025 14:00	Південно-західний апеляційний господарський суд
26.06.2025 14:00	Південно-західний апеляційний господарський суд