Справа № 758/7948/25
Категорія 69
01 липня 2025 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів
ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернулась до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення останнім двадцяти трьох років.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що між його матір'ю та відповідачем укладено шлюб, актовий запис № 106, свідоцтво видане Голосіївським відділом реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Від шлюбу матір позивача з відповідачем мають спільну дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки позивач проживає з матір'ю та знаходяться повністю на її утриманні, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на його утримання на період його навчання.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2025 року головуючим суддею у справі визначено Гребенюка В.В.
Ухвалою суду від 02.06.2024 року, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відзив від відповідача не надходив.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що матір позивача та відповідач перебували у шлюбі, актовий запис 106, що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданим Голосіївським відділом реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Від шлюбу у матері позивача та відповідача є повнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 7).
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 19 квітня 2024 року у справі № 758/3621/21 шлюб між матір'ю позивача та відповідачем розірвано (а.с. 9-11).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є студентом та навчається у Вищому навчальному закладі факультету технологій та бізнесу у Державному Торговельно-Економічному університеті, денна форма навчання (а.с. 8).
В обґрунтування позову позивач стверджує, що після того як матір позивача з відповідачем припинили подружні стосунки, проживає разом із матір'ю та повністю перебуває на її утриманні, оскільки відповідач участі в утриманні та вихованні не приймає.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)
З огляду на наведене, проаналізувавши встановлені вище обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача аліментів на користь позивача на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Вирішуючи питання розміру аліментів, суд у відповідності до ч. 1 ст. 182 СК України враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
У відповідності до ч. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно вказаної норми позивач наділений правом звернення до суду в інтересах себе.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчання, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).
За таких обставин, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежного від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів із урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів із одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
В п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів:1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, обов'язковою умовою стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини є навчання, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Навчання, крім побутових витрат, також потребує значних коштів на придбання літератури, методичного матеріалу, щоденного виділення коштів на харчування та транспорт.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, при чому обов'язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків.
Визначаючи розмір аліментів, суд бере до уваги матеріальне становище позивача і відповідача, та вважає необхідним задовольнити позов, зобов'язавши відповідача сплачувати на користь позивача аліменти на його утримання у зв'язку з продовженням навчання, в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
Також, відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Суд вважає за необхідне визначити дату початку стягнень з дати звернення до суду, а саме - 30.05.2025.
Визначаючи кінцеву дату стягнення аліментів, суд вважає за необхідне визначити датою закінчення позивачем навчання. Водночас, суд враховує і можливість продовження отримання ним освіти, внаслідок чого, вважає за необхідне призначити до стягнення з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина до дати закінчення навчання, а за умови продовження останнім навчання - до досягнення ним 23 років.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.ст. 141 і 142 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 і ч. 6 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За пред'явлення даного позову позивача звільнено від сплати судового збору, що підлягав сплаті у розмірі 1211,20 грн.
З відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268, 281-282 ЦПК України, 182, 199, 200 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів - задовольнити;
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на його утримання у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову 30.05.2055 і до припинення навчання у вищому навчальному закладі, але не більше, ніж до досягнення ним 23 років, за умов продовження навчання;
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок в дохід держави;
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню;
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суддя В.В. Гребенюк