02.07.2025
Справа № 721/511/25
Провадження № 3/721/328/2025
Іменем України
Суддя Путильського районного суду Чернівецької області Стефанко У. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, які надійшли з відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №343144 від 04.06.2025, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_4 " відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип В), неналежним чином виконував свої посадові обов'язки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, посадовою інструкцією та Положенням про відділення ІПС, що призвело до втрати контролю за особовим складом, не здійснив необхідних заходів для запобігання таким діям, не вжив заходів до своєчасного інформування командування, не організував належну роботу з виховання дисципліни та профілактики порушень. А саме повинен був забезпечити організацію доправлення трьох підпорядкованих відйськовослужбовців до управління НОМЕР_1 прикордонного загону в АДРЕСА_1 . Враховуючи свою бездіяльність, ігнорування вимог керівних документів, невиконання зобов'язань перед вищим керівництвом, не організував і не забезпечив належну роботу з персоналом, який повинен був вирушити на навчання і який у подальшому не прибув на службу і місце якого не відомо. Внаслідок службової недбалості, а саме - неналежного виконання посадових обов'язків, призвело до втрати контролю за особовим складом та факту самовільного залишення служби трьома військовослужбовцями, які були підпорядковані старшому лейтенанту ОСОБА_1 .
Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме як недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, порушивши вимоги ст. 25, 26, 36 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 10, 12, 22, 27 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про день, місце та час розгляду справи.
З додаткових письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих через підсистему Електронний суд, вбачається, що останній переміщений у прикордонний загін у АДРЕСА_2 , у зв'язку із чим не має можливості прибути у судове засідання. Щодо викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення пояснив, що три військовослужбовці, які перебували на підрозділі, після того, як їм було доведено до відома про наявність телеграми управління Прикордонного загону щодо їхнього відбору для подальшого вибуття на ОСОБА_2 напрямок та виїхавши до дому за речами для виїзду, не прибули на підрозділ зранку наступного дня.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою. Ці висновки дають підстави для розгляду справи за відсутності ОСОБА_3 .
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Об'єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов'язків характеризує, перш за все, об'єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.
Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
До протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №343144 від 04.06.2025 року долучено пояснення начальника впс " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ОСОБА_4 , службове посвідчення ОСОБА_1 , службову характеристику, Акт засвідення факту відмови від надання пояснень ОСОБА_5 , посадову інструкцію начальника відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", витяг з наказу №1809 від 09.05.2025, аркуш ознайомлення військовослужбовця ОСОБА_5 із наказом НОМЕР_2 прикордонного загону від 09.05.2025 від 1809-АГ "Про результати службового розслідування".
Однак, суду не було надано переконливих доказів, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_6 як об'єктивної, так і суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП.
Зокрема, не надано акт перевірки, яким виявлено недбале ставлення військової службової особи, ОСОБА_1 до військової служби, списків військовослужбовців, які перебували у підпорядкуванні ОСОБА_1 , наказів про зарахування військовослужбовців, зазначені у протоколі, до списків особового складу НОМЕР_2 Прикордонного загону, та зокрема у безпосереднє підпорядкування ОСОБА_1 .
Окрім того, як вбачається із посадової інструкції, відсутні дані щодо ознайомлення особи із такою інструкцією. З копії витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 09.05.2025 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани та аркуша ознайомлення військовослужбовця із даним наказом (а.с. 9, 10) вбачається, що останнього було притягнуто до дисциплінарної відповідальності 09.05.2025, у той час як згідно протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №343144 від 04.06.2025 року у вину ОСОБА_1 ставиться період 04.06.2025. Аркуш ознайомлення військовослужбовця ОСОБА_5 із наказом НОМЕР_2 прикордонного загону від 09.05.2025 від 1809-АГ "Про результати службового розслідування" свідчить про проведення службового рослідування події, яка за датою складення не відноситься до події інкримінованого правопорушення. Окрім того, вказані документи не засвідчені належним чином та не вважаються належними та допустимими доказами.
З матеріалів справи, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, неможливо встановити причетність ОСОБА_1 до вказаної події.
Між цим, протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а може бути оцінений у сукупності з іншими доказами. Разом з цим, суд самостійно докази не збирає.
А отже, зібрані матеріали не підтверджують факту недбалого ставлення до військової служби вчиненої в умовах особливого періоду останнім.
Таким чином суд приходить до висновку, що порушивши вимоги ст. 255 КпАП України відносно обов'язку збирання доказів особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення, викладені в протоколі обставини не підтверджуються доказами, які б надавали правові підстави для беззаперечного висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КпАП України.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 463/1352/16-а (провадження № К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Ураховуючи викладене, на думку суду, підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП відсутні, а справа про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 172-15, 221, 245, 247, 251, 252, 255, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283, 284, 285, 289 КУпАП, суд
Провадження в справі на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №343144 від 04.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Путильський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Уляна СТЕФАНКО