Справа № 713/1944/25
Провадження №2-о/713/174/25
іменем України
30.06.2025 м. Вижниця
Суддя Вижницького районного суду Чернівецької області Кибич І.А., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткач Валентина Василівна, де заінтересованими особами є Вижницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вижницькому районі Чернівецької області, Хотинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області, про встановлення факту що має юридичне значення,-
Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткач В.В. звернувся до суду із заявою про встановлення факту що має юридичне значення, де заінтересованими особами є Вижницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вижницькому районі Чернівецької області, Хотинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області.
Ознайомившись із заявою та доданими до неї документами, вважаю необхідним відмовити у відкритті провадження у справі, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
У відповідності до вимог ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: (1) родинних відносин між фізичними особами; (2) перебування фізичної особи на утриманні; (3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; (4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; (5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; (6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; (7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; (8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; (9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відповідно до статей 255, 271 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Звертаючись з даною заявою до суду заявник просить в порядку окремого провадження встановити, що дійсною датою народження громадянина ОСОБА_1 , за актовим записом №57 від 27.10.1953 року по виконавчому комітету Рукшинської сільської ради Хотинського району Чернівецької області, є дата його народження « ІНФОРМАЦІЯ_1 » замість неправильної дати « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та Внести зміни в актовий запис про народження громадянина ОСОБА_1 , №57 від 27.10.1953 року по виконавчому комітету Рукшинської сільської ради Хотинського району Чернівецької області, а саме змінити дату народження дитини з « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Заявник ОСОБА_1 разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до його пред'явлення звертався до Вижницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вижницькому районі Чернівецької області із заявою про внесення відповідних змін.
З копії висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану Вижницького відділу ДРАЦС у Вижницькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження №57, складеного 27.10.1953 року виконавчим комітетом Рукшинської сільської ради, Хотинського району Чернівецької області в частині зміни дати народження з ІНФОРМАЦІЯ_3 на ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з розбіжністю дати народження заявника в документах та відсутністю медичного свідоцтва про народження дитини.
Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Так, суд зазначає, що встановлення факту народження в певний час, можливо в порядку окремого провадження лише у випадку неможливості органом державної реєстрації проведення реєстрації народження.
Положеннями ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Тобто в порядку окремого провадження суд може підтвердити наявність або відсутність юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, однак заявник просить суд встановити факт, що дійсною датою народження громадянина ОСОБА_1 , за актовим записом №57 від 27.10.1953 року по виконавчому комітету Рукшинської сільської ради Хотинського району Чернівецької області, є дата його народження « ІНФОРМАЦІЯ_1 » замість неправильної дати « ІНФОРМАЦІЯ_2 » тобто встановити факт шляхом, внесення змін до актового запису про народження, а не встановити наявність чи відсутність певного юридичного факту.
Таким чином, вимоги заявника про встановлення факту неправильності запису в свідоцтві про народження в частині зазначення дати його народження та встановлення іншої дати народження, не є вимогами, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження в розумінні положень ст.ст. 293, 315 ЦПК України.
В разі незгоди з висновком про відмову у внесенні змін до актового запису про народження заявник має право на оскарження, та з огляду на те, що оскарження висновку відповідного державного органу за своїм змістом не є встановленням юридичного факту, так як за результатами оскарження відповідний орган має бути зобов'язаний до вчинення дій, в яких особі було відмовлено, такі вимоги підлягають до розгляду в порядку позовного провадження.
Така позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду, справа № 425/2737/17, згідно якої суди за правилами цивільного судочинства повинні встановлювати обставини, що підтверджують або спростовують факт народження особи, та залежно від встановлених обставин вирішувати питання про неправильність актового запису про дату народження особи і зобов'язання відповідача внести зміни до цього запису, вказавши вірну дату.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Враховуючи вказані вище обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті окремого провадження у справі, оскільки така заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику його право звернутися з відповідними вимогами до суду в порядку позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.260, 315, 353, 354 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження з розгляду заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткач Валентина Василівна, де заінтересованими особами є Вижницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вижницькому районі Чернівецької області, Хотинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області, про встановлення факту що має юридичне значення.
Заяву з додатками повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику право звернення до суду за захистом своїх прав в порядку позовного провадження на загальних підставах.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя Іван КИБИЧ