Справа № 643/10285/25
Провадження № 1-кс/643/3573/25
26.06.2025
Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024220000001107 від 23.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України про арешт майна,-
До слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова 24.06.2025 надійшло вищезазначене клопотання прокурора про надання дозволу на арешт майна, яке обґрунтоване тим, щоСВ УСБУ в Харківській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024220000001107 від 23.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.
У вказаному кримінальному проваджені на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова 19.06.2025 було проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Apple» моделі «iPhone 14 Pro Max» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з SIM-картою за номером: НОМЕР_3 .
Прокурор зазначає, що наразі існують достатні підстави вважати, що вилучене під час огляду місця події речі можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а в подальшому будуть використані у кримінальному проваджені в якості речових доказів, повернення яких на теперішній час може привести до їх втрати. Арешт майна необхідний для забезпечення збереження речових доказів, позбавлення можливості їх знищення або переховування.
У судове засідання прокурор не з'явився, подав заяву про проведення судового розгляду за його відсутності.
Представник власника майна у судове засідання не з'явився, подав заяву про проведення судового розгляду без його участі та власника майна, заперечував проти задоволення клопотання.
Підстав для визнання явки учасників провадження обов'язковою, слідчий суддя не вбачає, відповідно до ч.1 ст.172 КПК України їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно із ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 спільно із представниками ТЦК та СП та ГУ ДМС у Харківській області, налагодив схему ухилення від мобілізації осіб призовного віку, шляхом періодичної видачі фіктивних повісток на проходження ВЛК, сприянні в оновленні даних у ТЦК та СП без їх подальшої мобілізації, а також відтермінування від призову на підставі фіктивних висновків лікарсько-консультативної комісії. При цьому, для деяких осіб, через наявні особисті зв'язки в ГУ ДМС у Харківській області, здійснювалася їх реєстрація в якості ВПО або перереєстрація до іншого району м. Харкова, що надавало можливість у подальшому координувати протиправну діяльність з відповідними посадовими особами ТЦК та СП сприяючи таким чином особам призовного віку в уникненні призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Абзацом другим ч.1 ст.170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Вивчаючи правову підставу для арешту майна слідчий суддя зауважує, що у даному випадку стороною обвинувачення доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, проведення обшуку та вилучення майна відповідало меті та обставинам події даного кримінального провадження, майно має статус тимчасово вилученого, визнано речовим доказом, а відповідна постанова не ставилась під сумнів заінтересованими особами.
Оцінивши наведені стороною обвинувачення докази слідчий суддя доходить до переконання у необхідності накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що вилучене майно зберегло у собі сліди кримінального правопорушення чи інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з цим, для спростування або підтвердження доводів сторони обвинувачення, необхідним є проведення з таким майном слідчих дій.
Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є ризик втрати цих речових доказів, що унеможливить встановленню істини по справі. Арешт майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, негативні наслідки арешту майна, на даному етапі досудового розслідування, виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна.
Враховуючи вищевикладене, положення ст.114, ст.132, ч.4 ст.173 КПК України, керуючись загальними засадами кримінального провадження, викладеними в ст.7 КПК України, слідчий суддя, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, вважає необхідним зобов'язати слідчого, прокурора передати на відповідальне зберігання особі, у якої було вилучено зазначений у клопотанні мобільний телефон марки «Apple» моделі «iPhone 14 Pro Max» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з SIM-картою за номером: НОМЕР_3 після проведення відповідних експертиз, зняття виявленої інформації на електронних носіях експертами в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаному мобільному телефоні для залучення до матеріалів кримінального провадження, до 26.07.2025 включно, та попередити таких осіб про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна. Таким чином, слідчий суддя покладає на слідчого, прокурора обов'язок з 27.07.2025 повернути вказаний мобільний телефон його власнику (особі, у якої воно було вилучено, відповідно), та у відповідності до цього визначити місце зберігання вказаного майна.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене в ході проведення обшуку 19.06.2025 за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон марки «Apple» моделі «iPhone 14 Pro Max» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з SIM-картою за номером: НОМЕР_3 .
Місцем зберігання вказаного вище мобільного телефона марки «Apple» моделі «iPhone 14 Pro Max» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з SIM-картою за номером: НОМЕР_3 визначити СВ УСБУ в Харківській області - до 26.07.2025 включно, протягом якого надати стороні обвинувачення строк для проведення відповідних експертиз, зняття виявленої інформації на електронні носії спеціалістами (експертами) в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаному носії, для залучення до матеріалів кримінального провадження, а з 27.07.2025 - зобов'язати слідчого передати на відповідальне зберігання вказаний вище мобільний телефон особам, у яких воно було вилучено, та попередити таких осіб про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1