Справа № 183/10368/24
№ 2/183/1615/25
02 липня 2025 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря судових засідань Григорьєвої В.С.,
розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У жовтні 2024 року ТОВ «Іннова Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в кому просить стягнути заборгованість за кредитним договором від 16 листопада 2023 року у розмірі 51896,94 грн., а також судові витрати.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 16 листопада 2023 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 2151091123.
Зі змісту Договору позики, разом із Правилами надання споживчих кредитів, затверджених 17 жовтня 2022 року складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. Договір укладений між сторонами в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору позики Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику Позику на суму у розмірі: 7400,00 грн. шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно п.1.3., п.1.4. та/або 1.5. цього Договору, його додатків. Тип позики - Кредит. Мета отримання кредиту - для власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльності, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Строк Позики (строк дії Договору) - 30 днів. Дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов Програми Лояльності ТОВ «Іннова Фінанс» - 1,99 % на день (762,35 % річних). Процентна ставка Позаакційна (базова) - в день 2,99% на день (1091,35% річних) фіксована. Дата надання позики - 16.11.2023 року. Дата повернення позики - 16.12.2023 року.
Відповідно до п. 1.9. договору Позики, Договір підписується електронним підписом Позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов Позичальнику в особистий кабінет разом з електронним повідомленням - пропозицією укласти Договір. На вказану Позичальником електронну пошту або смс повідомленням надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання Договору, що згенерований під час проходження Позичальником процедури укладення Договору. Позичальник, приймаючи пропозицію Позикодавця укласти Договір, підписує в інформаційно-телекомунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором шляхом натискання кнопки «підписати». Сформовані таким чином електронні підписи Позичальника та Позикодавця накладені на Договір. Після підписання такими електронними підписами Договору його умови вважаються прийнятими, а Договір є укладеним. На підтвердження укладання договору Позики між Кредитодавцем та Позикодавцем в додатку до позовної заяви позивач додає роздруківку з електронної пошти позивача - support@finsfera.ua, з якою відправлено на електронну пошту відповідачеві - bulash.marina82@gmail.com одноразові ідентифікатори для підпису договору позики № 2151091123 та паспорту споживчого кредиту. Зазначені одноразові ідентифікатори вказані також в договорі позики та паспорті споживчого кредиту після його підписання сторонами.
Відповідно до п. 1.4, 1.4.1., 1.5., 1.5.1, Договору Позики: на період строку, визначеного п. 1.2. Договору, нарахування процентів здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,99% (з урахуванням Програми Лояльності ТОВ «Іннова Фінанс», Правил акції ТОВ «Іннова Фінанс» «Повторний кредит») від суми Позики за кожний день користування Позикою; У межах строку Позики, якщо відбулася пролонгація відповідно до п.1.3. цього Договору застосовується позаакційна (базова) процентна ставка визначена у пункті 1.1.5. цього Договору з першого дня дії Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між Сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням Строку Позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами та відображаються Позичальнику в особистому кабінеті.
У випадку користування Позикою понад строк, встановлений п. 1.2. Договору, з наступного дня після спливу строку вказаного в п. 1.2 цього Договору умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,99 % на день (з урахуванням Програми Лояльності ТОВ «Іннова Фінанс», Правил акції ТОВ «Іннова Фінанс» «Повторний кредит») перераховуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Позаакційна (Базова) процентна ставка у розмірі 2,99% на день від суми Позики за кожен день користування Позикою з першого дня дії Договору.
Позичальник свої зобов'язання відповідно до умов договору Позики не виконала, в той час як Позикодавець свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав відповідачці грошові кошти в розмірі 7400,00 гривень. Відповідач, всупереч умовам договору Позики, свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, суму Позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.
Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед Позивачем складає 51596,94 гривень: 7400,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 44496,94 гривень - заборгованість за процентами.
При нарахуванні процентів до дня звернення з позовом посилається на висновки з питань застосування норм права, що викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17. Вказану заборгованість за договором позивач просить стягнути з відповідача.
Постановленою суддею ухвалою від 04 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання (а.с. 35).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позові просив про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, не спростовує факту підписання договору, факту отримання позики у зазначеному розмірі, заперечує проти визначеного позивачем розміру заборгованості за процентами.
Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом установлено, що 16 листопада 2023 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 , шляхом накладання підпису одноразовим ідентифікатором yk906kdrt укладено Договір надання грошових коштів у позику № 2151091123 (а.с.7-18).
За даним договором Позикодавець взяв зобов'язання надати Позичальнику Позику у розмірі 7400,00 грн. шляхом їх безготівкового перерахунку на рахунок Позичальника, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно п.1.3., п.1.4. та/або 1.5. цього Договору, його додатків. Згідно з умовами Договору позики: 1.1.1. Тип позики - Кредит; 1.1.2. Мета отримання кредиту - для власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльності, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; 1.1.3. Процентна ставка - фіксована; 1.1.4. Дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов Програми Лояльності ТОВ «Іннова Фінанс» - 1.99% на день (726,35 річних); 1.1.5. Процентна ставка Позаакційна (базова) - 2,99% на день (1091,35 % річних); 1.2. Строк Позики (строк дії Договору) становить 30 днів; 1.3. Орієнтовний строк повернення позики - на останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково; 1.3.1. Дата надання позики 16.11.2023; 1.3.2. Дата повернення позики 16.12.2023.
Підписуючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких є у вільному доступі та розміщений на сайті Товариства https://finsfera.ua/rozkrittya-informacii/uridichna_іnformaсіуа.
Також договором передбачено, що Договір підписується електронним підписом Позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов Позичальнику в особистий кабінет разом з електронним повідомленням - пропозицією укласти Договір. На вказану Позичальником електронну пошту або смс повідмоленням надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання Договору, що згенерований під час проходження Позичальником процедури укладення Договору. Позичальник, приймаючи пропозицію Позикодавця укласти Договір, підписує в інформаційно-комунікаційній системі електронне повідомлення - пропозицію укласти Договір та сам Договір одноразовим ідентифікатором шляхом натискання кнопки «підписати». Сформовані таким чином електронні підписи Позичальника та Позикодавця накладені на Договір. Після підписання такими електронними підписами Договору його умови вважаються прийнятими, а Договір є укладеним (п.1.9). Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором у вигляді унікального буквено-цифрової комбінації відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму силу як і власноручний підпис (п.5.5). Позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою системи ВаnkID НБУ (п.5.17). Додатками до цього договору є: графік платежів (таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику), паспорт позики, будь-які повідомлення, документи, що надсилаються Позичальнику до Особистого кабінету або на інші доступні канали зв'язку (п.5.20).
В пункті 6 Договору позики у графі «Позичальник» вказано: ОСОБА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; Електронна пошта : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Тел.: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; особовий рахунок та одноразовий ідентифікатор.
Також 16 листопада2023 року між сторонами погоджено Таблицю обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику (а.с. 12).
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачеві кредитні кошти у розмірі 7400,00 грн. на рахунок картки відповідача, що не спростовував останній протягом розгляду справи.
Позивач вказує, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язань зі своєчасного погашення заборгованості за кредитом, станом на 30.06.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становить 51896,94 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 7400,00 грн. та заборгованості по процентам (на 30.06.2024 р.) - 44496,94 грн.
Доказів повернення позики суду не надано, внаслідок чого суд приходить до переконання про наявність спору між сторонами з приводу відповідальності позичальника за невиконання зобов'язань за договором позики.
Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до пункту 12 статті 11 Закону «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до статті 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Договір позики підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи встановленні судом обставини, суд приходить до висновку, що позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведено факт невиконання відповідачем прийнятих на себе, відповідно до положень умов указаного Договору позики, зобов'язань перед Позикодавцем, внаслідок чого наявні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості за Договором позики у сумі 7400,00 грн. та, з урахуванням пунктів 1.1.5, 1.2, 1.5 Договору позики, процентів за ним за 30 днів користування позикою у розмірі 6637,80 грн. (7400 * 30 * 2,99 %).
Відтак, позов підлягає задоволенню частково на суму 14037, 80 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення процентів, нарахованих позивачем відповідачеві по 30 червня 2024 року включно в розмірі 44496,94 грн., суд зазначає таке.
З дослідженого Договору позики вбачається, що при його укладанні сторонами узгоджений строк Позики (строк дії Договору) - 30 днів. Відтак, строк повернення кредиту та відсотків за ним, установлений договором - до 16 грудня 2023 року.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1451цс16 зазначено, що відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України). Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).
У справі, що розглядається умовами Кредитного договору чітко встановлено строк позики - 16 грудня 2023 року. На це вказує також і узгоджена сторонами Таблиця обчислення загальної вартості. Також, передбачено можливість зміни умов договору в частині строку позики та продовження його дії. Крім того, фактично передбачено, що строк дії договору - до повного виконання зобов'язань (п.5.2).
Доказів того, що за час з дати видачі позики відповідачем подано заяву про продовження дії кредитного договору, або вчинено дії з повернення кредиту, чим спрямовано свою волю на продовження строку позики, - матеріали справи не містить.
За таких обставин, суд враховує те, що умовами Договору позики сторони погодили строк його дії до 16 грудня 2023 року, тому починаючи із зазначеної дати позивач не мав права нараховувати проценти за користування позикою у розмірі відсотків, установлених договором (2,99 % у день (1091,35 % річних)), а також зазначає про те, що для фактичної пролонгації договору є необхідним воля позичальника, яка б полягала у вчиненні дій, які свідчили про його намір продовжити Договір позики.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (14-10цс18) вказано, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) зазначено, що «у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.
Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання».
Суд звертає увагу на посилання позивача на висновки з питань застосування норм права, викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17, однак зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 уточнила вказаний висновок таким. У разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16.
Дослідженим Договором позики у цій справі передбачено перерахунок процентів за договором позики, у випадку користування Позикою понад строк з 1,99% на 2,99%, нарахування штрафів та пені. Пункт 3 Договору «Відповідальність сторін» не містить узгодження сторонами розміру процентів, застосованих при нарахуванні відповідальності за частиною другою статті 625 ЦК України. Розмір процентів, нарахованих позивачем відповідачеві після закінчення строку позики та заявлений у позові не відповідає приписам та складовим, передбаченим частиною другою статті 625 ЦК України (3% річних). З наданого розрахунку та формули, вказаної у позові, фактично вбачається, що позивачем відсотки нараховані поза межами строку Договору кредиту не в розмірі 3% річних, а в розмірі, встановленому п. 1.1.5 Договору позики. Вимоги про стягнення процентів за ст. 625 ЦК України у розмірі 3% річних позивачем не заявлено. При цьому, умовами договору встановлено термін повернення кредиту та процентів - 16 грудня 2023 року. Доказів волі відповідача на пролонгацію укладеного договору не надано, а неповернення коштів у встановлений строк відповідачем не свідчить про пролонгацію, вказуючи на невиконання умов договору.
Відтак, ураховуючи принцип диспозитивності, розрахунок заборгованості за Договором позики, наданий позивачем, суд, вважає неправомірним проведення нарахування відповідачеві відсотків у розмірі 2,99 % від суми позики за період з 17 грудня 2023 року.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог частково, позивачем сплачено судовий збір у мінімальному розмірі, враховуючи принцип розумності, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за Договором надання грошових коштів у позику № 92151091123 від 16 листопада 2023 року, у загальному розмірі 14037 гривень 80 копійок (чотирнадцять тисяч тридцять сім гривень, 80 копійок), що в цілому складається з: 7400,00 грн. - заборгованість за основною сумою позики; 6637, 80 грн. - проценти.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
В задоволенні іншої частини позову, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», код в ЄДРПОУ 44127243; місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9;
відповідач - ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення виготовлене 02 липня 2025 року.
Суддя Сорока О.В.