Справа № 183/6362/25
№ 1-кп/183/1987/25
01 липня 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025047350000100 від 04.06.2025 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Радісне Іванівського району Одеської області, громадянина України, маючого середньо-технічну освіту, неодруженого, військовослужбовця у військовому званні «сержант», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
В тексті обвинувального акту викладено клопотання прокурора про розгляд даного обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у зв'язку з тим, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, повністю згоден із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним кримінальними проступками. Обвинувачений в присутності свого захисника - адвоката ОСОБА_4 ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно нього у спрощеному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Так, за результатами спрощеного провадження встановлено, що ОСОБА_3 , у зв?язку з позбавленням права керування транспортними засобами відповідно до постанови Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 07.02.2024 року у справі №739/342/24, в середині квітня 2025 року, з метою не проходження медичного огляду у порядку, встановленому МОЗ України, а також підготовки відповідно до планів і програм у територіальних органах із надання сервісних послуг МВС України, та не складання іспитів із знання теоретичних та практичних навиків, всупереч вимогам «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою КМУ №340 від 08.05.1993 вирішив придбати підроблене посвідчення водія.
Виконуючи задумане, ОСОБА_3 , в середині квітня 2025 року, перебуваючи в м. Самар, Дніпропетровської області, через листування в додатку «Телеграм» домовився з невстановленою особою (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) про оплатне замовлення підробленого посвідчення водія категорії «В». Та надав при листуванні невстановленій особі (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) всі свої анкетні дані, фотозображення, а також зразок підпису, чим усунув перешкоди та сприяв вчиненню кримінального правопорушення, а також заздалегідь пообіцяв придбати предмет здобутий кримінально протиправним шляхом, а саме підроблене посвідчення водія категорії «В».
У подальшому невстановлена особа (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) виготовила посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 29.04.2025 категорії «В» на ім?я ОСОБА_3 за грошову винагороду у розмірі 12800 грн та надіслала ОСОБА_3 підроблене посвідчення водія на відділення Нової Пошти № 6 у м. Самар, де останній його і отримав.
В подальшому, 04.06.2025 близько 09:52 години ОСОБА_3 , керуючи автотранспортним засобом марки «Volkswagen Golf» державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався по автодорозі по вул. Гетьманська в м. Самар, Дніпропетровської області, де поблизу багатоповерхового будинку № 32а був зупинений поліцейським ДПП УПП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_5 з метою перевірки документів водія, який керував транспортним засобом з іноземною реєстрацією.
При здійсненні перевірки документів на право управління автотранспортними засобами ОСОБА_3 надав поліцейському ДПП УПП в Дніпропетровській області капітану поліції ОСОБА_5 завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 29.04.2025 категорії «В» на своє ім?я, яке згідно висновку експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України № CE-19/104-25/23127-ДД від 10.06.2025 не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, які знаходяться в офіційному обігу на території України, чим використав завідомо підроблений документ.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, оцінюючи зібрані у кримінальному провадженні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, доведена повністю.
Дії обвинуваченого вірно кваліфіковано за:
-ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, як пособництво у підробленні посвідчення з метою використання його іншою особою;
-ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання суд визнає - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Суд ураховує, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, розуміє протиправність своїх дій і готовий нести відповідальність.
З урахуванням вищевикладеного у сукупності, суд бере до уваги особливості даного кримінального правопорушення, характер й обставини його вчинення, наслідки скоєного, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем служби характеризується позитивно, на обліку у лікарів не перебуває, його відношення до вчиненого, суд приходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкції ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, у виді штрафу.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Відповідно до ст. 100, ч. 4 ст. 174 КПК України суд вирішує питання щодо речового доказу, на який було накладено арешт ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 (183/5492/183, 1-кс/183/1056/25).
На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:
-за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в перерахунку становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень;
-за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в перерахунку становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Арешт на майно, який накладено ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 (183/5492/183, 1-кс/183/1056/25) - скасувати.
Речові докази по кримінальному провадженню:
-посвідчення водія серії НОМЕР_1 категорії «В», на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке зберігається в матеріалах кримінального провадження №12025047350000100 - залишити в матеріалах кримінального провадження;
-ДВД-диск з відеозаписом нагрудних камер поліцейських за 04 червня 2025 року, який зберігається в матеріалах кримінального провадження №12025047350000100 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи № СЕ-19/104-25/23127-ДД від 10.06.2025 року в сумі 3119 гривні 90 копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Суддя ОСОБА_1