справа № 179/932/25
провадження № 3/179/525/25
01 липня 2025 року с-ще Магдалинівка
Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Кравченко О.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділення поліції № 1 Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтею 173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
16.06.2025 року о 12.30 годині громадянин ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї дружини гр. ОСОБА_2 сварку, а саме: провокував вчинити бійку та ображав, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному та фізичному здоров'ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні провину визнав, розкаявся.
Потерпіла в судовому засіданні пояснила, що її чоловік ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння вчинив сварку, в ході якої бився, просить притягти його до відповідальності оскільки завдав моральної шкоди, а саме: нервувала та плакала.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Диспозицією ч.1 ст. 173-2 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року №2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Крім того, згідно з Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Так, вина ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 724960 від 17.06.2025 року; журналом єдиного обліку; заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; рапортом працівника поліції.
В сукупності ці докази підтверджують факт здійснення ОСОБА_1 домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої, що тягне за собою відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Тому вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП, є доведеною.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції статті 173-2 ч.1 КУпАП, у вигляді штрафу в дохід держави.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст.5 вказаного Закону.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 401, 173-2 ч.1, 283, 284 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) грн. /призначення платежу: *;21081100; ВАВ № 724960;* ГУК у Дніпропетрівській обл./смт.Магдалинівка/21081100; код утримувача: 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку(IBAN): UA848999980313030106000004607, код класифікації доходів бюджету 21081100, «00» Без деталізації за відомчою ознакою.
У відповідності до ч. 2 ст. 308 КУпАП в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 в сумі 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.
Суддя Магдалинівського районного суду
Дніпропетровської області О.Ю. Кравченко