79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.01.08 Справа№ 32/48-А
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Боровцю Я.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Електрон-Т», м.Львів
про стягнення 7 899,10 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Боднар Т.М. -завідувач юридичного сектора управління (довіреність від 26.09.2007р. № 5939/06-12)
Від відповідача: Зборівський А.Є. -представник (довіреність № 466 від 05.10.2007р.)
Представникам сторін роз»яснено права і обов»язки передбачені ст.ст.49,51 КАС України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась. Заяви про відвід не надходили.
Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова звернулось з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Електрон-Т», м.Львів 7 899,10 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату наукових пенсій.
Розгляд справи неодноразово відкладався для надання сторонам можливості представити докази у справі, з метою об»єктивного та правильного вирішення спору.
В судових засіданнях 04.12.2007р. та 14.12.2007р. оголошувались перерви.
За клопотанням сторін справу розглянуто поза межами строку встановленого ст.122 КАС України.
В судовому засіданні 15.01.2008р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови, повний текст виготовлено та підписано 21.01.2008р.
Позивач позовні вимоги підтримав та просив задоволити позов згідно уточнення від 14.01.2007р. № 265/06-12 до позову поданого в судовому засіданні 15.01.2007р. Позовні вимоги ґрунтуються на Законі України «Про наукову та науково-технічну діяльність»від 13.12.1991р. № 1977-ХІІ (надалі -Закону України від 13.12.1991р. № 1977-ХІІ ) та Постанові Кабінету міністрів України від 24.03.2004р. № 372 «Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи»від 24.03.2004р. № 372 (надалі -Порядок). Згідно яких відповідачу були направлені повідомлення на відшкодування позивачу різниці пенсій виплачених громадянам Сироїду В.І., Комарову І.В., Халавці І.І., Курило Я.В. за період з 2004р. по 2007р. на загальну суму 7 899,10 грн.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечує, стверджує, що позивач у позовній заяві наводить неправдиві відомості, про те, що за періоди роботи у ТзОВ НВП «Електрон-Т»призначено пенсії його науковим працівникам, перелічених в заяві, які в ТзОВ НВП «Електрон-Т» як підприємства з приватною формою власності із суто виробничим напрямком діяльності (створеного в 1995р.), не працювали і тим більше не могли в ньому набути відповідного наукового стажу. Відповідач зазначає, що позивач неправильно та довільно тлумачить коло осіб, на яких поширюється дія норм ст.24 Закону України від 13.12.1991р. № 1977-ХІІ та виданому на його виконання Порядку.
Крім того, на думку відповідача, позовна заява є необгрунтованою та такою, що не відповідає діючому законодавству, при розгляді питання про правонаступництво, вважає, що ТзОВ НВП «Електрон-Т»не є правонастуником Львівського Центрального конструкторсько-технологічного бюро Міністерства машинобудування для легкої та харчової промисловості та побутових приладів, а тому не може мати зобов»язання перед позивачем по сплаті витрат на виплату наукових пенсій.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Львівської області в с т а н о в и в:
Відповідно до Закону України «Про науково-технічну діяльність»від 13.12.1991р. № 1977-ХІІ (надалі -Закону України від 13.12.1991р. № 1977-ХІІ ) право на призначення пенсії у наукових (науково-педагогічних) працівників виникає у випадку наявності у них необхідного стажу наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи на державних підприємства, в установах та організаціях.
Згідно ст.24 Закону України від 13.12.1991р. № 1977-ХІІ та Порядку різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Перелічені в позовній заяві особи працювали в державній установі - Львівському Центральному конструкторсько-технологічному бюро Міністерства машинобудування для легкої та харчової промисловості та побутових приладів (надалі -ЦКТБ).
Розмір сум до відшкодування згідно із п.5 Порядку та сумою пенсії обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені вище особи визначаються органами Пенсійного фонду, про що відповідному підприємству надсилається повідомлення відповідного зразка.
Виходячи із надісланих позивачем повідомлень про фінансування (сплату) різниці між сумою пенсій, призначених особам, зазначеним в позовній заяві, згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, випливає висновок, що позивач відносить державне ЦКТБ до інших державних установ в розумінні ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність", незважаючи на те, що відповідач не надавав позивачу будь-яких документів, які б підтверджували статус державного ЦКТБ як державної небюджетної установи. Крім цього, державне ЦКТБ було підвідомче, підпорядковане та в повній мірі фінансувалось Міністерством машинобудування для легкої та харчової промисловості та побутових приладів з коштів державного бюджету, тобто було державною бюджетною установою, а отже, відповідно до вищезазначених норм Закону України від 13.12.1991р. № 1977-ХІІ та Постанови фінансування різниць повинне здійснюватись виключно за рахунок коштів державного бюджету.
Із назви Порядку однозначно випливає, що різниця між сумою пенсії, призначеною за Законом, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, фінансується виключно за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ та організацій.
При цьому пунктом 4 цього ж Порядку визначено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.
Львівське Центральне конструкторсько-технологічне бюро Міністерства машинобудування для легкої та харчової промисловості та побутових приладів припинило свій статус як державної установи ще в 1991 році, коли останнє, входячи у державний Концерн «Електрон»поряд з іншими підприємствами і організаціями - учасниками концерну, було реорганізоване шляхом перетворення (приватизації) у акціонерне товариство «Концерн-Електрон», де ці учасники увійшли в склад товариства як філіали без права юридидних осіб. Відповідно частка держави акціонерним товариством "Концерн-Електрон" була викуплена.
Будь-якого порядку щодо фінансування різниць у пенсіях до 1991 року чинним на той час законодавством визначено не було.
Більш того, пунктом 5 цього ж Порядку встановлено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
Отже, виходячи із наведеного можна дійти висновку, що дія зазначених вище норм Закону та Порядку поширюється на державні підприємства, установи та організації (окрім, якби особи, які мають право на пенсію, здобули відповідний науковий стаж на недержавних підприємствах, установах чи організаціях), а отже не поширюється на недержавні підприємства, яким в даному випадку є відповідач.
Позивач в позовній заяві не наводить будь-яких правових чи інших підстав для покладання на Відповідача зобов'язання фінансування суми різниць у пенсіях, що є предметом позову.
При цьому, слід звернути увагу на тому, що Відповідач взагалі не є правонаступником будь-якого державного підприємства чи організації.
Як вже було зазначено, вказані в позовній заяві особи працювали в державному Львівському Центральному конструкторсько-технологічному бюро Міністерства машинобудування для легкої та харчової промисловості та побутових приладів, яке було підвідомче та фінансувалось Міністерством машинобудування для легкої та харчової промисловості та побутових приладів СРСР, а також перебувало в підпорядкуванні державного науково-виробничого об'єднання «Електропобутприлад". 25.12.1989р. за наказом Міністерства радіопромисловості СРСР №1179 був створений концерн «Електрон", до складу якого на підставі відповідного рішення трудового колективу ввійшло ЦКТБ з правом юридичної особи (копія наказу Міністерства з додатком /переліком підприємств і організацій, що входять до складу концерну «Електрон" знаходиться в матеріалах справи). Державний концерн «Електрон" в 1991 році згідно із спільним рішенням уповноваженого представника Міністерства радіопромисловості СРСР і президента державного концерну «Електрон" від 22.03.1991р. був приватизований шляхом реорганізації (перетворення) в акціонерне товариство «Концерн-Електрон". ЦКТБ, поряд із підприємствами та організаціями Концерну «Електрон", увійшло в склад акціонерного товариства «Концерн-Електрон" як філіал без права юридичної особи і діяло на підставі відповідного положення. Відповідно до спільного рішення уповноваженого представника Міністерства радіопромисловості СРСР і президента державного концерну «Електрон" від 22.03.1991р. Акціонерне товариство «Концерн-Електрон" стало правонаступником державного Концерну «Електрон" і всіх підприємств та організацій концерну, які були реорганізовані у філіали (філії) АТ «Концерн-Електрон", в тому числі і ЦКТБ. Таким чином, акціонерне товариство стало власником майна ЦКТБ та набуло всіх прав та обов'язків (правонаступництва) реорганізованого державного ЦКТБ.
ТзОВ НВП «Електрон-Т" було створено лише в 1995 році (статут зареєстрований 30.О5.95р. Шевченківською районною адміністрацією виконкому Львівської міської ради) за участю фізичних та юридичних осіб, в тому числі АТ «Концерн-Електрон". Основним напрямком діяльності товариства з моменту створення і по даний час є виробнича діяльність, тобто не наукова і не науково-технічна. Товариство діє на підставі Статуту у редакції, зареєстрованої 24.10.2006р., з якого вбачається, що воно засноване і діє на праві приватної власності, що підтверджується також довідкою про включення до ЄДРПОУ.
При створенні ТзОВ НВП «Електрон-Т" його засновник (учасник) - АТ «Концерн-Електрон" вніс в якості внеску до статутного фонду товариства належне йому на праві власності майно, яке було закріплене за його філіалом - Львівським ЦКТБ, що підтверджується витягом з протоколу № 9 засідання Правління АТ «Концерн-Електрон»від 17.04.1995р. Таким чином, відбувся процес внесення майна АТ «Концерн-Електрон" до статутного фонду ТзОВ НВП «Електрон-Т", а не так звана реорганізація філіалу. Виходячи із статусу Львівського ЦКТБ як філіалу АТ «Концерн-Електрон" без права юридичної особи, останнє на підставі чинного на той час законодавства та положення не могло наділятися майновими правами і обов'язками та нести відповідні зобов'язання, в тому числі перед органами Пенсійного фонду щодо сплати витрат на виплату пенсій, що становить різницю між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, а отже такі зобов'язання не могли перейти до ТзОВ НВП «Електрон-Т".
Відповідно до статті 56 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання може бути утворений шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єктів господарювання з додержанням вимог законодавства.
Згідно зі статтею 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Отже, чинним законодавством України реорганізація, зокрема, перетворення та правонаступництво, що виникає при цьому, визначені тільки для суб'єктів господарювання - юридичних осіб.
За таких обставин, положення статуту ТзОВ НВП «Електрон-Т", зареєстрованого 30.05.1995р., про реорганізацію (перетворення) філіалу АТ «Концерн-Електрон" (ЦКТБ «Електрон») не мають юридичного значення та не тягнуть за собою правових наслідків, і тим більше не означають, що ТзОВ НВП «Електрон-Т" є правонаступником державного ЦКТБ Міністерства машинобудування для легкої та харчової промисловості та побутових приладів.
За умовами ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача про стягнення з ТзОВ НВП «Електрон-Т" 7899,10 грн. витрат на виплату пенсій особам, які працювали на державному ЦКТБ, що становить різницю між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, є безпідставними та необгрунтованими, в зв'язку з чим, в позові Управління ПФУ в Шевченківському районі м.Львові слід відмовити.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 160-163, 167, 254 КАС України, суд -
В позові відмовити
Постанова набирає законної сили у відповідності до вимог ст.254 КАС України.
Постанову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу ІV КАС України.
Суддя Сухович Ю.О.