Дата документу 30.06.2025 Справа № 337/6995/23
Єдиний унікальний № 337/6995/23 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/640/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія: ч. 2 ст. 263 КК України
30 червня 2025 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2025 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, українець, громадянин України, не працюючий, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не маючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, та йому призначено покарання у вигляді 2 років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирався.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 596 грн. у рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України, -
Вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, за наступних обставин.
10 липня 2023 року, у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_7 , у балці, що розташована неподалік пр. Інженера Преображенського у м. Запоріжжі знайшов кастет, та, в подальшому маючи умисел на носіння кастету без передбаченого законом дозволу, зберігав його при собі.
11 липня 2023 року о 17.50 годині, ОСОБА_7 , перебуваючи неподалік балки, яка розташована навпроти буд. за № 31 по пр. Інженера Преображенського у м. Запоріжжі, був зупинений співробітниками, які в ході проведення поверхневої перевірки, в його особистій сумці виявили та вилучити предмет, який відповідно до висновку експерта є контактною холодною зброєю ударно-дробильної дії - металевим кастетом, що виготовлений саморобним способом.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 вважає висновки суду суперечливими, а вину ОСОБА_7 недоведеною.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що надані стороною обвинувачення докази не доводять вину ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
В основу обвинувачення органом досудового розслідування було покладено показання свідків - працівників поліції, висновок експерта та протокол огляду місця події, проте жоден з цих доказів не вказує на ОСОБА_7 як на особу, яка носила при собі кастет.
У судовому засіданні ОСОБА_7 пояснював, що він знайшов предмет схожий на кастет та мав намір здати його працівникам поліції. Оскільки він вживав спиртні напої та перебував у нетверезому стані, він вирішив зробити це, коли буде тверезим. Свій вчинок пояснив тим, що не хотів, щоб кастет потрапив до підлітків, тому вирішив його підняти.
При оцінці відеозапису з бодікамер співробітників поліції слід звернути увагу, що ОСОБА_7 фактично нічого не говорив, його мова була нерозбірлива. Зі змісту відеозапису можна зробити висновок, що ОСОБА_7 не намагався приховати кастет, а на прохання працівників поліції він добровільно дістав з сумки всі наявні речі, у тому числі кастет, який лежав на дні сумки.
Таким чином, в діях ОСОБА_7 відсутня об'єктивна сторона злочину, зокрема носіння кастета, що свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення.
Просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_7 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та виправдати у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Від прокурора на адресу апеляційного суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він зазначає, що вина ОСОБА_7 повністю доведена показаннями свідків та дослідженими доказами, зокрема протоколом огляду місця події з додатками у вигляді фототаблиці та відеозаписом з бодікамер працівників поліції, висновком експерта. Звертає увагу, що зміст відеозапису свідчить про те, що ОСОБА_7 намагався приховати кастет від поліцейських, а не здати його до поліції. Вважає позицію обвинуваченого наміром уникнути кримінальної відповідальності. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуваний вирок - без змін.
Заслухавши доповідь судді по справі, обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який вважав вирок суду законним, просив залишити його без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст. 370, 374 КПК України та відповідно до ст. 337 КПК України в межах пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, обґрунтовано прийшов до висновку щодо обсягу та доведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, виклавши їх у вироку.
В оскаржуваному вироку суд першої інстанції навів всі встановлені обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а також виклав оцінку та аналіз досліджених в судовому засіданні доказів, зазначив підстави, з яких приймає одні докази та відкидає інші.
Вина ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, підтверджується доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, а саме показаннями свідків та дослідженими в судовому засіданні документами.
Так, у суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та показав, що 10 липня 2023 року він зустрічався з товаришем, 11 липня 2023 року він також зустрівся з товаришем, вживав з ним алкогольні напої, потім вони пішли у кущі, щоб справити фізіологічні потреби, де він знайшов кастет. Він узяв кастет та поклав його у сумку, щоб віднести до поліції. Хотів віднести, коли б протверезів. Коли він виходив з балки, його зупинили працівники поліції. Він дістав кастет з сумки та віддав поліції.
Таким чином, обвинувачений заперечував факт того, що у нього був умисел на незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу і його позиція зводилась до того, що він знайшов кастет та поклав до своєї сумки, але хотів віднести його до поліції.
Разом з тим, суд першої інстанції, дослідивши безпосередньо всі надані докази, прийшов до правильного висновку про неспроможність такої версії обвинуваченого та доведення в повному обсязі його вини саме в носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, оскільки сукупність досліджених доказів дає підстави зробити лише такі висновки.
Так, свідок ОСОБА_9 , який працює заступником командира роти 1 батальйону 2 УПП в Запорізькій області ДПП, у суді першої інстанції показав, що 11 липня 2023 року приблизно об 18.00 годині, під час несення служби по охороні громадського порядку, було помічено двох громадян, які виходили з балки. Зупинивши вказаних громадян, їх було перевірено та встановлено, що ОСОБА_7 раніше притягався до кримінальної відповідальності за збереження наркотичних засобів. У подальшому було проведено поверхневу перевірку ОСОБА_7 , під час якої було виявлено предмет, схожий на кастет. Як пояснював ОСОБА_7 , він носить цей предмет для самозахисту. На місце була викликана слідчо-оперативна група для з'ясування обставин.
Додатково повідомив, що ОСОБА_7 самостійно діставав з сумки речі, кастет був виявлений не одразу, він знаходився в маленькій кишені. Кастет ОСОБА_7 видав не одразу, а коли його запитували про наявність заборонених предметів, він не надав чіткої відповіді, не вказав, чи є у нього заборонені предмети. ОСОБА_7 перебував у стані сп'яніння та не міг чітко пояснити, де він взяв цей предмет.
Свідок ОСОБА_10 , який працює інспектором УПП в Запорізькій області ДПП, у суді першої інстанції показав, що в липні 2023 року, під час несення служби разом зі ОСОБА_9 по охороні громадського порядку, біля лісосмуги був помічений громадянин ОСОБА_7 . Було проведено поверхневу перевірку ОСОБА_7 , в ході якої, у сумці чорного кольору, було виявлено предмет, схожий на кастет. Після чого було викликано слідчо-оперативну групу для подальших слідчих дій та вилучення даного предмета.
Додатково повідомив, що ОСОБА_7 було запропоновано дістати речі з сумки та покласти на капот автомобіля. ОСОБА_7 діставав речі, таблетки, зарядку. Потім вони зі ОСОБА_9 помітили, що ОСОБА_7 не все дістав, спочатку кастет не діставав, кастет лежав внизу сумки, прикритий речами. ОСОБА_7 кастет приховав, а також пояснював, що зберігає його для самозахисту. ОСОБА_7 не казав, що іде до поліції здавати кастет.
Підстав не довіряти показанням свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , які були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та приведені до присяги, у суду не було, а в апеляційній скарзі не вказані ймовірні причини обмови обвинуваченого з боку вказаних свідків.
Показання вищезазначених свідків у суді першої інстанції є логічними та послідовними, оскільки вони переконливо повідомили про відомі їм обставини вчиненого кримінального правопорушення, їх пояснення повністю узгоджуються між собою та дослідженими судом першої інстанції документами.
Також суд першої інстанції на вимогу процесуального закону дослідив надані сторонами інші докази, яким зробив обґрунтовану оцінку.
Так, з протоколу огляду місця події від 11 липня 2023 року, фототаблиці та відеозапису до нього вбачається, що об'єктом огляду є відкрита ділянка місцевості (узбіччя проїзної частини) за адресою: м. Запоріжжя, пр. Інженера Преображенського, 31. У ході поверхневої перевірки у ОСОБА_7 з сумки було вилучено металевий предмет, схожий на кастет. Також ОСОБА_7 пояснив, що знайшов вказаний кастет 10 липня 2023 року та хотів віднести до поліції, але в той день не зміг цього зробити через брак часу та у зв'язку з перебуванням у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 60-66).
З висновку експерта № СЕ-19/108-23/10823-ХЗ від 19 липня 2023 року вбачається, що наданий на дослідження предмет схожий на кастет є контактною холодною зброєю ударно-дробильної дії-металевим кастетом, що виготовлений саморобним способом (а.с. 67-69).
З протоколу огляду предмета від 20 листопада 2023 року вбачається, що об'єктом огляду є DVD-R диск, на якому знаходиться відеозапис з нагрудних боді-камер співробітників УПП під назвою «12023082070000796». Зі змісту відеозапису вбачається, що 11 липня 2023 року о 17.53 годині службовий автомобіль УПП зупиняється неподалік балки, при виході з якої співробітники поліції зустріли двох чоловік, один з яких представився як ОСОБА_7 . На питання, чи є у вказаних осіб заборонені предмети, останні повідомляють, що при них нічого немає. Надалі співробітники УПП проводять поверхневу перевірку вказаних осіб. Поліцейський, який проводить поверхневу перевірку ОСОБА_7 просить його відкрити сумку та показати, що знаходиться всередині її відділень. О 17.57 годині, під час проведення поверхневої перевірки, у сумці ОСОБА_7 був виявлений предмет схожий на кастет. На питання співробітника поліції: «Що це у Вас кастет?», ОСОБА_7 відповів: «Де? Ні, був кастет, але його треба зробити». На питання співробітника поліції: «Зробити кастет?», ОСОБА_7 відповів: « ОСОБА_12 не звертати увагу. Це раніше він був. Я просто знайшов». Після чого співробітник поліції запропонував ОСОБА_7 покласти предмет схожий на кастет на капот патрульного автомобіля. До приїзду слідчо-оперативної групи ОСОБА_7 не повідомляв співробітникам УПП в Запорізькій області про наміри добровільно видати вказаний кастет після його знахідки.
Суд першої інстанції, вивчивши і дослідивши кожний доказ окремо з точки зору належності та допустимості, і в сукупності, з точки зору всебічності, достатності та взаємозв'язку, на переконання апеляційного суду прийшов до правильного висновку, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив саме незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що вищенаведеними дослідженими судом доказами та обставинами, що ними підтверджуються, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, за фактичних обставин, встановлених судом у вироку, є об'єктивно доведеною поза розумним сумнівом.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що визнаючи ОСОБА_7 винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд першої інстанції не врахував відсутність належних доказів на підтвердження його вини і не взяв до уваги докази його невинуватості.
Так, свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надали суду повністю логічні та змістовні пояснення з приводу обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, їх показання повністю узгоджуються між собою та з іншими дослідженими доказами.
Крім того, з мотивувальної частини вироку вбачається, що суд першої інстанції вірно та об'єктивно оцінивши всі фактичні обставини, в тому числі і повідомлені стороною захисту, прийшов до висновку про неспроможність позиції захисту та зазначив підстави, з яких він приймає до уваги докази сторони обвинувачення та відкидає докази захисту.
На переконання колегії суддів, жодних об'єктивних підстав для обмови свідками обвинуваченого стороною захисту не наведено.
Між тим, щодо істотних обставин кримінального провадження показання свідків повністю узгоджуються, і докладність змісту їх показань, їх узгодженість в частині, що стосується істотних обставин події, а також відсутність у свідків підтверджених мотивів для обмови ОСОБА_7 свідчить про достовірність їх показань.
Зокрема, свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 категорично зазначили, що коли у ОСОБА_7 запитували про наявність заборонених предметів, останній не надав чіткої відповіді, у подальшому, під час поверхневої перевірки ОСОБА_7 добровільно дістав із сумки речі, таблетки та зарядку, але кастет, який лежав внизу сумки не дістав, намагався його приховати, що було помічено свідком ОСОБА_11 .
Версія обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що, знайшовши кастет, він хотів віднести його до відділення поліції для того, щоб здати, повністю спростовується показаннями вищевказаних свідків, які повідомили, що після виявлення у ОСОБА_7 кастету останній пояснював, що він носить цей предмет для самозахисту.
Крім того, вказана версія обвинуваченого суперечить його ж показанням в суді першої інстанції та не узгоджується з протоколом огляду місця події від 11 липня 2023 року.
Так, в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 стверджував, що знайшов кастет у кущах 11 липня 2023 року, проте відповідно до змісту протоколу огляду місця події, ОСОБА_7 пояснював, що знайшов виявлений у нього кастет «вчора» (тобто 10 липня 2023 року).
Таким чином незрозумілим залишається те, чому обвинувачений ОСОБА_7 , нібито маючи намір віднести кастет до відділення поліції (який він знайшов 10 липня 2023 року), не зробив цього протягом усієї наступної доби, враховуючи час виявлення у нього кастету співробітниками УПП (11 липня 2023 року 17 година 57 хвилин).
На користь такої версії обвинуваченого ОСОБА_7 також жодним чином не свідчить зміст відеозапису з нагрудних боді-камер співробітників УПП, відповідно до якого, на запитання співробітника поліції: «Що це у Вас кастет?», ОСОБА_7 відповів: «Де? Ні, був кастет, але його треба зробити». На питання співробітника поліції: «Зробити кастет?», ОСОБА_7 відповів: « ОСОБА_12 не звертати увагу. Це раніше він був. Я просто знайшов».
До того ж, обвинувачений ОСОБА_7 , як безпосередньо одразу після його зупинки співробітниками УПП на місці події, так і під час тривалого очікування слідчо-оперативної групи, не повідомляв про свої наміри добровільно віднести кастет до відділення поліції після його знахідки.
Усе вищевказане в сукупності свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_7 хотів не здати кастет поліції, а навпаки, намагався приховати його від співробітників поліції.
Інших доводів щодо наявності сумнівів з приводу доведеності вини ОСОБА_7 в апеляційній скарзі не вказано, і в судовому засіданні апеляційного суду стороною захисту наведено не було.
Разом з тим, доводам сторони захисту у вироку обґрунтовано наведено критичну оцінку, оскільки позиція захисту має на меті уникнення від кримінальної відповідальності та повністю спростовується сукупністю досліджених належних та допустимих доказів.
Що стосується призначеного ОСОБА_7 покарання, то суд першої інстанції виконав вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, в повній мірі встановив та належним чином оцінив і врахував всі обставини, які за законом повинні бути врахованими при призначенні особі покарання, та прийшов до обґрунтованого висновку, що виправлення та перевиховання, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим можливо лише з призначенням йому покарання у вигляді 2 років обмеження волі, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від його відбування з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, і підстави для призначення йому більш м'якого покарання відсутні.
Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, колегією суддів не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 414, 418, 419, КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2025 року у відношенні ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня її оголошення безпосередньо до Верховного Суду.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4