Справа № 307/547/25
Провадження № 22-ц/4806/730/25
про залишення апеляційної скарги без руху
01 липня 2025 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Кожух О.А., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 10 березня 2025 року в справі №307/547/25 (головуючий суддя Ніточко В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
07.06.2025 (згідно з поштовим штампом на конверті) ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 10.03.2025., яким позов задоволено частково.Одночасно в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження рішення та про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
13.06.2025 суддя Закарпатського апеляційного суду своєю ухвалою витребувала матеріали справи з Тячівського районного суду Закарпатської області, які надійшли до суду апеляційної інстанції 27.06.2025.
Заявляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 10.03.2025, скаржник вказує, що повний текст оскаржуваного рішення не отримала, про час судового розгляду не повідомлялась. Про судове рішення дізналась 04.06.2025 в Укрсіббанку, коли звернулася із запитанням про причини блокування картки. Вказує, що з 2004 року не проживає в Закарпатській області.
Згідно ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Відповідно до ч.3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення).
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 14.02.2025 провадження у справі відкрито та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.60).
Копія вказаної ухвали про відкриття провадження у справі надсилалась на дві поштові адреси ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 та за місцем реєстрації відповідачки згідно з Єдиного державного демографічного реєстру - с-ще АДРЕСА_2 (а.с.58, 82, 83).
Вказані поштові відправлення були повернути до суду першої інстанції без вручення, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.66, 67)
У матеріалах справи відсутні судові повідомлення сторін про час розгляду справи.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 10.03.2025 ухвалено судом у відсутності сторін.
Відповідно до супровідного листа, копія оскаржуваного рішення суду від 10.03.2025 була направлена на дві поштові адреси ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (а.с.64, 65).
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було подано заяву про направлення на її адресу, зазначену в заяві, копії матеріалів по справі та рішення суду з метою подання апеляційної скарги (а.с.88). У вказаній заяві відповідачка ОСОБА_1 зазначила адресу: АДРЕСА_3 (а.с.88).
Оскільки матеріали справи не містять підтверджень про отримання копії оскаржуваного рішення відповідачкою та підтверджень про належне повідомлення про час розгляду справи, причини пропуску строку є поважними, відтак клопотання апелянта про поновлення процесуального строку підлягає до задоволення.
Разом з тим, апеляційна скарга ОСОБА_1 , не відповідає вимогам закону щодо порядку та правил оплати судового збору та п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, оскільки за подання апеляційної скарги не сплачено судовий збір, не додано документи, які підтверджують наявність підстав для відстрочення сплати судового збору відповідно до закону.
Скаржник у апеляційній скарзі, просить відстрочити сплату судового збору у зв'язку із неможливістю його сплатити з підстав відсутності коштів через блокування карток.
Суддя апеляційної інстанції, розглянувши вказане клопотання дійшла висновку, що таке задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року справа № 697/2951/19 (провадження № 61-16827св21) зазначено, що: «з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Отже, звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 136 ЦПК України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 111, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір.
Посилання на обставини неможливості сплати судового збору, на які вказує апелянт (відсутність коштів через блокування карток) не може бути підставою для задоволення заяви.
Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України одним із принципів цивільного судочинства є рівність усіх учасників процесу перед законом і судом.
Таким чином, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Апеляційна скарга не містить обґрунтованого клопотання про відстрочення сплати судового збору. Належних доказів, які підтверджують те, що майновий стан заявника перешкоджає сплаті судового збору, апелянтом також не надано.
Зважаючи на вищенаведене, ОСОБА_1 повинна сплатити судовий збір на загальних підставах, оскільки немає достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з чим клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає до задоволення.
При поданні позовної заяви ТОВ «Діджи Фінанс» було сплачено судовий збір в розрахунку 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб із застосуванням коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки збору, відповідно до п.1 ч.1 , ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (2422,40 грн - а.с.1).
Відповідно до п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, за подання апеляційної скарги у даній справі розмір судового збору становить 3633,6 грн. (2422,4 грн х 150% = 3633,6 грн.), який повинен бути внесений або перерахований скаржником за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101
Код отримувача (за ЄДРПОУ) 37975895
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA708999980313161206080007493
Призначення платежу Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва платника).
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, про що слід повідомити скаржника та надати йому строк для усунення недоліків, шляхом оплати судового збору - протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суддя-доповідач,
Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 10.03.2025.
Поновити строк на апеляційне оскарження рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 10.03.2025.
Відмовити у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без руху, про що повідомити скаржника та надати їй строк для усунення недоліків, шляхом оплати судового збору - протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити скаржнику, якщо відповідно до цієї ухвали у встановлений строк він не усуне недоліки апеляційної скарги, шляхом подання або надіслання квитанції про сплату судового збору безпосередньо до суду апеляційної інстанції, апеляційна скарга буде визнана неподаною і підлягатиме поверненню апелянту.
Суддя-доповідач Олена КОЖУХ