Справа № 299/3411/23
Іменем України
26 червня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Джуги С.Д., Кожух О.А.
за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стасюк Юрій Павлович, на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2025 року, постановлену суддею Левко Т.Ю., в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя
встановив:
У травні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
04.03.2025 звернулася до суду першої інстанції з клопотанням про забезпечення позову.
Клопотання мотивує тим, що відповідач створює позивачці перепони у користуванні будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зокрема, зняв будинок з реєстрації в ЦНАП.
ОСОБА_1 постійно приходить до будинку з сторонньою особою, яка бажає купити спірний будинок та влаштовує скандали. Зняв ворота та двері з будинку.
13.02.2025 відповідач прийшов із операторами ТОВ «Закарпаттяенергозбут» до спірного будинку. Будинок зареєстрований за ним, а тому за його заявою було відключено електропостачання. Позивачка залишилась без світла, тепла. Після її звернення до правоохоронних органів та до адміністрації ТОВ «Закарпаттяенергозбут», електропостачання до будинку було відновлено.
17.02.2025 відповідач знову відключив електроенергію. Позивачка вважає, що ці дії ОСОБА_1 спрямовані на те, щоб безперешкодно заходити на дворогосподарство, виносити будівельні матеріали, тощо. В будинку встановлені відеокамери, які після відключення електроенергії не працюють.
Вважає, що дана обставина в майбутньому може призвести до невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Просить суд постановити ухвалу, якою вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 та органам водопостачання, електропостачання, газопостачання за заявою ОСОБА_1 вчиняти ніякі дії щодо відключення будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2025 року, клопотання про забезпечення позову задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 та органам водопостачання, електропостачання, газопостачання за заявою ОСОБА_1 вчиняти ніякі дії щодо відключення будинку за адресою: АДРЕСА_1 , до вирішення спору по суті та набранням рішенням суду по цивільній справі №299/3411/23 законної сили.
Не погоджуючись із ухвалою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стасюк Ю.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення заяви про забезпечення позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення заяви про забезпечення позову вважає незаконною, винесеною з порушенням норм процесуального права.
Вважає оскаржувану ухвалу в частині задоволення заяви про забезпечення позову немотивованою, суд не оцінив заходи забезпечення позову з їх метою та чи дійсно невжиття таких заходів призведе до невиконання чи утруднення виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Спосіб забезпечення позову не стосується розгляду справи та направлений на вирішення побутових питань, спорів між сторонами.
Якщо обставини викладені в клопотанні про забезпечення позову відповідають дійсності, то відповідачці слід звернутися із заявою про видачу обмежувального припису, а не звертатися із заявою про забезпечення позову. Фактично відбувається підміна правових механізмів захисту права.
Зазначає, що позивачка не сплатила судовий збір при подачі заяви про забезпечення позову.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Дидинська Б.М., зазначає, що доводи апеляційної скарги не відповідають дійсності, а ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
Зазначає, що даний спосіб забезпечення позову необхідний для захисту майна, яке є предметом спору.
Відповідач, коли позивачки немає вдома, приходить на подвір'я спірного будинку та виносить будівельні матеріали, майно. Для цього нею було встановлено відеокамери, однак такі не працюють в разі, якщо відсутнє електропостачання. В даному випадку, відеокамери забезпечать недоторканість майна, яке є предметом спору.
У дане судове засідання учасники справи не з'явились.
Від позивачки ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням її адвоката Дидинської Б.М. у відпустці.
Інших заяв або клопотань до суду не надходило.
Позивач ОСОБА_2 повідомлена шляхом надіслання електронної повістки на її особистий номер телефону в додаток «Viber», що підтверджується довідкою від 26.05.2025 (а.с.66).
Представник позивачки - адвокат Дидинська Б.М. повідомлена шляхом надіслання повістки в електронному вигляді, про що наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа від 26.05.2025 (а.с.64).
Відповідач ОСОБА_1 повідомлений шляхом надіслання повістки на його особистий номер телефону, що підтверджується довідкою про доставку SMS від 26.05.2025 (а.с.65).
Представник відповідача - адвокат Стасюк Ю.П. повідомлений шляхом надіслання електронної повістки, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 26.05.2025 (а.с.63).
Крім цього, позивачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 повідомлялися судовими повістками, за допомогою поштових засобів зв'язку, однак такі повернулися з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» від 12.06.2025. Відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. Підстав для відкладення, нового повідомлення, немає.
Також, згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Згідно правової позиції висловленої у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2024 у справі №752/8103/13-ц, якщо суд вважає, що неявка сторін не перешкоджає судовому розгляду, а матеріалів справи достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, то таку слід вирішити по суті.
Враховуючи зазначене та керуючись нормою ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла до думки, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 існує спір про поділ майна подружжя.
Будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 08.08.2006 зареєстрованому в реєстрі під номером 1862, приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу Лапчак Г.І., що підтверджується витягом з реєстру нерухомості (а.с.30-31).
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21.04.2023 у справі №299/2523/23 забезпечено позов шляхом накладення арешту на спірний житловий будинок та заборонено вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження вказаного житлового будинку.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів.
Так, під час вирішення питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише покладає на суд обов'язок з'ясовувати наявність спору. Ціллю вжиття заходів забезпечення позову є запобігання ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У постанові ВС у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.12.2020 у справі №756/2609/20 зазначено, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.12.2023 у справі №522/21977/21 зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Суд першої інстанції задовольняючи заяву про забезпечення позову вказав, що такий вид забезпечення позову як заборона вчиняти ОСОБА_1 та органам водопостачання, газопостачання та енергопостачання будь-які дії щодо відключення водопостачання, газопостачання та енергопостачання, виходив з того, що невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення в разі задоволення позовних вимог або зробить його виконання неможливим.
Так, предметом позову є поділ майна подружжя, зокрема спірний будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка зазначає, що на території будинку розташовані будматеріали та інші речі господарського вжитку. Водночас, ворота та двері були зняті відповідачем за власним бажанням, тому що останній має цілодобовий доступ до дворогосподарства. Для відстеження дій відповідача та можливого фіксування таких дій позивачкою було встановлено камери відео спостереження. Однак, враховуючи те, що відповідачем вже було здійснено відключення енергопостачання, що призвело до заподіяння їй труднощів у побуті та незручностей в проживанні, тому такий захід забезпечення позову вжитий судом першої інстанції є належним і необхідним.
Однак, ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі вказує, що спосіб забезпечення позову не стосується розгляду справи та направлений на вирішення побутових питань, спорів між сторонами.
Якщо обставини викладені в клопотанні про забезпечення позову відповідають дійсності, то відповідачці слід звернутися із заявою про видачу обмежувального припису, а не звертатися із заявою про забезпечення позову. Фактично відбувається підміна правових механізмів захисту права.
Апеляційний суд не погоджується з такими доводами відповідача з огляду на наступне.
Для обрання заходу забезпечення позову потрібно встановити взаємозв'язок між конкретним заходом та предметом позовних вимог.
Оскільки предметом позовних вимог є будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який ОСОБА_2 просить суд визнати спільним сумісним майном колишнього подружжя і здійснити поділ такого, тому існують підставні та фактичні побоювання позивачки з приводу того, що відповідач своїми діями, які направлені на зменшення кількості та вартості набутого майна, може утруднити чи унеможливити виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильних висновків застосовуючи даний захід забезпечення позову, який безпосередньо впливає на реальний поділ майна в частині збереження такого в такій кількості та наявності, що був набутий сторонами за час спільного проживання у шлюбі.
Слід погодитись з доводами викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, що у разі відключення електропостачання не будуть працювати відеокамери, які відповідачка встановила для забезпечення схоронності майна, яке є предметом спору.
Крім цього, апеляційний суд бере до уваги також те, що до клопотання про забезпечення позову додано флешку в якій відображено як відповідач з працівниками ТОВ «Закарпаттяенергозбут» відключає спірний будинок від мережі електропостачання.
Щодо доводів апеляційної скарги з приводу неправильно обраного механізму захисту права, то саме обмежувальний припис в даному випадку буде неправильним способом захисту права, оскільки такий припис застосовується тільки у випадку зафіксованого домашнього насильства про який в даних правовідносинах не йдеться.
Отже, ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову постановлена судом першої інстанції з дотриманням принципів співмірності, законності, розумності, обґрунтованості заявлених вимог, та врахуванням при цьому того, що такий захід забезпечення позову не буде порушувати права інших осіб. Тому, суд прийшов до правильних висновків, що в разі невжиття таких заходів забезпечення позову зазначені дії можуть призвести до утруднення виконання рішення суду чи неможливості такого виконання в разі задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 149, 150, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стасюк Юрій Павлович, залишити без задоволення
Ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2025 року про забезпечення позову, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01 липня 2025 року.
Суддя-доповідач:
Судді: