Справа № 2/593/166/2025
(заочне)
Бережанський районний суд Тернопільської області
"18" червня 2025 р.
в складі: головуючого судді: Німко Н.П.
при секретарі: Олексів О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани Тернопільської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №4825155 від 14.04.2021 року у розмірі 27 255,00 грн., сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн., а також витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог вказав, що 14 квітня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №4825155, згідно якого відповідачу перераховано кредитні кошти у сумі 10 000,00 грн. Відповідно до умов договору відступлення прав вимоги №06Т, ТОВ «МІЛОАН» 10.08.2021 року відступлено право вимоги за кредитним договором №4825155 від 14.04.2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Згідно договору відступлення прав вимоги сума боргу відповідача перед позивачем становить 27 255,00 грн., із яких: 9000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 16 355,00 грн. - заборгованість за відсотками; 1900,00 - заборгованість за комісійними винагородами. У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач звернувся до суду із цим позовом. До позовної заяви також додано акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 30.11.2024 року на суму 6000,00 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи; просив розгляд справи проводити за його відсутності, клопотав про заочний розгляд справи у випадку неявки відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 у засідання суду не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення; відзив на позовну заяву не подав, як і не подав заяв з приводу участі у справі.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Ухвалою суду від 18 червня 2025 року вирішено розглядати справу заочно.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено таке:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 14 квітня 2021 року укладено Договір про споживчий кредит №4825155 на сумуу 10000,00 грн.
Згідно умов Договору відступлення прав вимоги №06Т від 10 серпня 2021 року ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за кредитним договором №4825155 від 14.04.2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідача.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору заборгованість відповідача перед позивачем складає 27 255,00 грн., із яких: 9000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 16 355,00 грн. - заборгованість за відсотками; 1900,00 - заборгованість за комісійними винагородами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання в порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що встановлено ст. 610 ЦК України.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зі змісту ч.1 ст. 625 ЦК України вбачається, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Беручи до уваги, що у відповідачки утворилась заборгованість за кредитними договорами у зв'язку із його неналежним виконанням, зібрані у справі докази та їх належна оцінка, вказують на наявність підстав для задоволення позову про стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача.
Статтею 141 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Як вбачається з наданої платіжної інструкції №4825155 від 10.01.2025 року позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., що підлягає відшкодуванню, шляхом його стягнення із відповідача на користь позивача.
Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 60 ЦПК України).
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті133та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Верховного суду від 09 березня 2021 року (справа № 200/10535/19-а) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що між позивачем ТОВ «Діджи-Фінанс» та адвокатом Стародуб І.В. укладено договір №42649746 про надання правової допомоги від 01 листопада 2024 року.
Відповідно до умов Додаткової угоди №4825155 від 30.11.2024 року до Договору №42649746 про надання правової допомоги від 01 листопада 2024 року, предметом Договору про надання правової допомоги є «представництво та захист інтересів Клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 ».
Згідно акту про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 30.11.2024 року адвокатом надано такі послуги:
- правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів позивача - 2250,00 грн.
- складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості - 3000,00 грн.
- формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 750 грн. Всього на суму 6000,00 грн.
Клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, у порядку, передбаченому ч.6 ст.137 ЦПК України, відповідачем не заявлено.
Оскільки понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є документально підтверджені, суд дійшов висновку, що вимога про їх стягнення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 14, 76-78, 89, 133, 134, 137, 141, 141, 258, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, 526, 527, 530, 549, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи-Фінанс» до ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи-Фінанс» виниклу заборгованість у розмірі 27 255 (двадцять сім тисяч двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 коп., яка складається із: 9000 (дев'яти тисяч) гривень 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 16 355 (шістнадцяти тисяч триста п'ятдесяти п'яти) гривень 00 коп. - заборгованість за відсотками; 1900 (однієї тисячі дев'ятсот) гривень 00 коп. - заборгованість за комісійними винагородами.
Стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи-Фінанс» сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи-Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 коп.
Відомості про сторін у справі:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи-Фінанс», вул.Симона Петлюри, 21/1, м.Бровари, Київська область, код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
У відповідності до ч.6 ст.259 ЦПК України, повний текст рішення суду виготовлено 26 червня 2025 року.
Рішення суду, як заочне, може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його прголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області Н.П.Німко