Справа № 405/3903/25
провадження № 1-кс/405/1712/25
25.06.2025 м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , його представника - адвоката ОСОБА_4 , представника ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на незаконне затримання в порядку ст. 206 КПК України,
встановив:
24.06.2025 до Подільського районного суду м. Кропивницького від адвоката ОСОБА_4 надійшла скарга на незаконне затримання в порядку ст. 206 КПК України, у якій він зазначає про те, що 23.06.2025, приблизно о 07 год. 00 хв. в с. Новому у м. Кропивницькому був зупинений автобус 247 маршруту. Після чого, працівниками поліції та ІНФОРМАЦІЯ_1 був затриманий та доставлений ОСОБА_3 , який являється охрещеним свідком Єгови. Добровільну згоду на доставку до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , не надавав. Неодноразові вимоги матері та сестри звільнити ОСОБА_3 не дали результату. Представник вважає, що ОСОБА_3 незаконно утримують під вартою, тому просить поставити ухвалу, якою негайно звільнити ОСОБА_3 з-під варти, який знаходиться в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судовому засіданні представник просив залити скаргу без розгляду.
ОСОБА_3 підтримав позицію адвоката.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 не заперечував щодо залишення скарги без розгляду.
Дослідивши скаргу та матеріали, долучені до скарги, врахувавши позицію ініціатора скарги, думку представника ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до частини першої та другої статті 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Частиною третьою та четвертою вказаної норми передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.
Отже, статтею 206 КПК України надано слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу. Наведені вище положення мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках.
Так, ухвалою слідчого судді від 24.06.2025 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 доставити ОСОБА_3 до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення волі.
Водночас, в судовому засіданні під час розгляду скарги по суті представник прохав залишити скаргу без розгляду.
За змістом частини 1 статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
З аналізу положень статті 26, 206 КПК України випливає, що оскаржувати дії на незаконне затримання є правом, а не обов'язком особи, яке використовується на її власний розсуд.
Відповідно до частини 6 статті 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, в тому числі і принцип аналогії закону.
Оскільки діючим КПК України не передбачено можливості відкликання скарг після відкриття судом провадження у справі, також не врегульований порядок розгляду таких справ в разі подання заявником заяви про залишення скарги без розгляду, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати положення частини шостої статті 9 КПК України.
Оскільки представник в судовому засіданні прохав про залишення скарги без розгляду, тобто відмовився від підтримання вимог, які викладені у скарзі на незаконне затримання від 24.06.2025, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 206, 395 КПК України, -
постановив:
У задоволенні скарги представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на незаконне затримання в порядку ст. 206 КПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6