Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 2-а/641/81/2025 Справа №641/2289/25
01 липня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Онупко М.Ю.,
за участю секретаря Кисіль О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить поновити строк на подання заяви про скасування постанови з урахування зазначеному у п.2, скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковника ОСОБА_2 № 10778 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 28.12.2024 року, якою накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 25500 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, визнати поважними причини неподання позивачем доказів разом із позовною заявою та встановити додатковий строк для подання доказів, а саме відповідей ІНФОРМАЦІЯ_2 на адвокатський запит адвоката Мамонова С.І. від 25.03.2025 року.
В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що 27.12.2024 року, його було зупинено на одному із мобільних блокпостів м. Харкова, де під час перевірки військово-облікових документів мобільною групою оповіщення ТЦК останньому було повідомлено, що він перебуває у розшуку. Працівники ТЦК в присутності працівників поліції доставили ОСОБА_1 до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , де, на останнього, заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 був складений Протокол №10946 від 27.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так вищевказаним протоколом визначено час та дату розгляду справи, а саме о 08 год. 30 хв. 28.12.2024 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , кабінет №31. Після складання протоколу №10946 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 27.12.2024 року, йому було під підпис роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та статті 268 КУпАП та другий примірний протоколу №10946 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 27.12.2024 року, він отримав під підпис.
Крім того 28.12.2024 року він завчасно прибув до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 об 08 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , з метою з'ясування «чи буде здійснено відкладення справи за його клопотанням та/або розгляд справи». Однак, перебуваючи біля ІНФОРМАЦІЯ_3 , черговим було повідомлено, що в суботу ІНФОРМАЦІЯ_4 не працює, керівник відсутній, та запропонував останньому прибути у понеділок 30.12.2024 року.
Так 30.12.2024 року, він повторно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де останньому повідомили, що про прийняте рішення відповідно до складеного протоколу №10946 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 27.12.2024 року, останньому повідомлять або за телефоном, або по пошті. ОСОБА_1 постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення так і не отримав (підпис не ставив), про існування постанови йому стало відомо з постанови про відкриття виконавчого провадження ДВС, які надійшли через електронний портал «Дія» 19.03.2025. Вказаною постановою вирішено накласти на нього штраф у сумі 25500,00 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності належить не ОСОБА_1 , оскільки він оскаржувану постанову не отримував.
З вищевказаною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, а тому він був вимушений звернутися з позовом до суду.
Ухвалою суду від 02.04.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
До судового засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
В судовому засіданні представник позивача Мамонов С.І. позовні вимоги підтримав та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві просив їх задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 до судового засідання не з'явився, в наданому до суду відзиві на позов просив справу розглядати за його відсутності, проти позовних вимог заперечував.
В наданому до суду відзиві на позов представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначив, що постановою № 10778 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 28.12.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500 грн. Так 28.12.2024 року о 08 год. 30 хв. по прибуттю ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_1 , було встановлено факт порушення ОСОБА_1 норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме 27.12.2024 року згідно вимог частини 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою визначення придатності до військової служби, було видано направлення від 27.12.2024 № МВ/2921 на проходження медичного огляду, але останній відмовився від отримання направлення та проходження медичного огляду. Своїми діями ОСОБА_1 в особливий період, який настав в Україні з моменту оголошення Президентом України часткової мобілізації (Указ від 17.03.2014 року М? 303/2014) та діє на сьогодні, порушив вимоги частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Встановлені постановою № 10778 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 28.12.2024 фактичні обставини адміністративного правопорушення підтверджуються: журналом реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих військовозобов?язаним для проходження медичного огляду, а саме записом 2921 від 27.12.2024 підтверджується проставлення ОСОБА_1 «спотвореного/зміненого» власноручного підпису з метою уникнення відповідальності за відмову від отримання направлення/проходження медичного огляду, тобто відмова ОСОБА_1 поставити особистий підпис в журналі направлень (копію запису в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих військовозобов?язаним для проходження медичного огляду; актом відмови від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією від 27.12.2024, яким підтверджується відмова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від отримання направлення на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, з метою визначення придатності до військової служби, у зв?язку з призовом на військову службу, та поставити особистий підпис в журналі направлень на військово-лікарську комісію, виданих військовозобов?язаним (копію акта доведеного до відома ОСОБА_1 27.12.2024 о 15 годині 30 хвилин); направленням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.12.2024 № МВ/2921 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на ім?я голови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров?я у зв?язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізаці, на особливий період; незаповненим бланком картки обстеження та медичного огляду відносно військовозобов?язаного ОСОБА_1 ; повісткою № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 про виклик ОСОБА_1 на 27.12.2024 року о 18.00 годин; обліковою карткою АІКС «Оберіг» на ім?я ОСОБА_1 за № 291220201455449100027 на підтвердження факту, що ОСОБА_1 є військовозобов?язаною особою; протоколом № 10946 про адміністративне правопорушення від 27.12.2024, яким підтверджується, що 27.12.2024 року о 18 год. 00 хв., по прибуттю за викликом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 АДРЕСА_1 , у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України N? 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, було встановлено факт порушення ОСОБА_1 . Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме 27.12.2024 згідно вимог частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою визначення придатності до військової служби, було видано ОСОБА_1 направлення від 27.12.2024 № MB/2921 на проходження медичного огляду, але останній відмовився від отримання направлення та проходження медичного огляду, чим порушив вимоги частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», складеного уповноваженою особою (заступником начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки - начальником мобілізаційного відділення підполковником ОСОБА_3 ), складеним за участі ОСОБА_1 , якому роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 08 годині 30 хвилин 28.12.2024 року у приміщені ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , кабінет № 31, де ОСОБА_1 надав власноручні письмові пояснення, просив перенести проходження ВЛК, також просив перенести розгляд справи.
Також зазначив, що посилання адвоката Мамонова С.І. на те, що перебуваючи біля ІНФОРМАЦІЯ_3 черговий нібито проінформував ОСОБА_1 про те, що в «суботу ІНФОРМАЦІЯ_4 не працює, керівник відсутній» не відповідає дійсності. Абзацом 40 пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23 лютого 2022 року, передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зазначені вище докази в сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 знаходився у ІНФОРМАЦІЯ_6 та брав участь у процесуальних діях 27.12.2024 року о 15 годині 30 хвилин, 27.12.2024 о 18 годині 00 хвилин, 28.12.2024 о 08 годині 30 хвилин, що свідчить про те, що ОСОБА_1 була надана можливість реалізувати його процесуальні права, а його прохання відповідно до протоколу № 10946 від 28.12.2024 щодо перенесення розгляду справи на інший термін було задоволено. Посилався на постанову Касаційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі N 459/1801/17 та зазначив, що посилання позивача у адміністративному позові на описку у прізвищі «гр. ОСОБА_4 » замість вірного « ОСОБА_1 » є повністю аналогічною опискою, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від отримання, в цій справі позиція позивача фактично зводиться до того, що на його думку протокол було складено неуповноваженою особою; в порушення постанови КМУ від 16.05.2024 року № 560 не здійснювалась фото та відео фіксація; не були роз'яснені його права, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості їх реалізації.
Окрім того, до повноважень ТЦК та СП серед іншого належить вручення військовозобов?язаним направлень на проходження ВЛК, а у громадян с обов'язок, якщо не має поважних причин для не з'явлення, прибути для проходження ВЛК. Позивач 27.12.2024 року, зазначеного обов?язку не виконав та відмовився отримувати відповідне направлення та проходити ВЛК. Факт відмови підтверджується наданими позивачем письмовими поясненнями, зафіксованими у протоколі про адміністративне правопорушення а також сукупністю інших доказів, які додаються до відзиву.
До судового засідання представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов до суду не надав.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності приходить до наступного.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП № 10946 від 27.12.2024 року вбачається, щ 27.12.2024 року по прибуттю ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 о 18 год.50 хв. складений протокол відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , задеклароване/зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, права та обов'язки згідно ст. 268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 08 год. 30 хв. 28.12.2024 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , кабінет № 31, про що свідчить підпис особи та дата «27 листопада 2024 року». В графі вищевказаного протоколу «пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказано наступне: «Я ОСОБА_1 , не відмовлявся проходити ВЛК, я прошу перенести проходження ВЛК на інший термін, передбачений законодавством. Також прошу перенести розгляд справи на інший термін передбачений діючим законодавством».
Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП про адміністративні правопорушення № 10778 від 28.12.2024 року, позивача по справі притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 25 500 грн.
Згідно до змісту вищевказаної постанови 28.12.2024 о 08 год. 30 хв. по прибуттю ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 АДРЕСА_1 , у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президентом України № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» 24.02.2022 (зі змінами), під час проведення загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24.02.2024 №69/2022 (зі змінами) та дії особливого періоду, було встановлено факт порушення ОСОБА_1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами), а саме, 27.12.2024 згідно вимог частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами), за рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 з метою визначення придатності до військової служби, було видано ОСОБА_4 направлення від 27.12.2024 №МВ/2921 на проходження медичного огляду, але останній відмовився від отримання направлення та проходження медичного огляду. Своїми діями ОСОБА_1 в особливий період, який настав в Україні з моменту оголошення Президентом України часткової мобілізації (Указ від 17.03.2014 року №303/2014) та діє на сьогодні, порушив вимоги частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами), чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст.35 КУпАП не виявлено, обставиною, що пом'якшує відповідальність відповідно до ст.34 КУпАП не встановлено.
Відповідно до направлення виданого ІНФОРМАЦІЯ_6 27.12.2024 року № ТВ/2921 вбачається, що ОСОБА_1 направлено для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
З акту відмови від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією від 27.12.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від отримання направлення та проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, з метою визначення придатності до військової служби, у зв'язку із призовом на військову службу, та поставити особистий підпис в журналі направлень на військову-лікарську комісією, виданих військовозобов'язаним. Причиною відмови зазначено «не довіряє ВЛК». Текст направлення на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 27.12.2024 року № 2921, з метою визначення придатності до військової служби, у зв'язку із призовом на військову службу, а також вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за відмову та ухилення від проходження медичного огляду за направленням районнго територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду було доведено ОСОБА_1 о 15 год. 30 хв. 27.12.2024 року.
Частиною 1статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Притягненню до адміністративної відповідальності особи, обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно із Указом Президента України № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією № 3.
Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
Згідно із пунктом 3 розділу ІІ Інструкції № 3, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції № 3, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Згідно із ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Примітки ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Судовим розглядом встановлено, що оскаржуваною постановою про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 28.12.2024 отримав направлення для проходження ВЛК для визначення придатності до військової служби, але останній відмовився від отримання направлення та проходження медичного огляду. Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Крім того згідно до протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП № 10946 від 27.12.2024 року вбачається, що вказаний протокол був складений відносно ОСОБА_1 , та в графі протоколу «пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказано наступне: «Я ОСОБА_1 , не відмовлявся проходити ВЛК, я прошу перенести проходження ВЛК на інший термін, передбачений законодавством. Також прошу перенести розгляд справи на інший термін передбачений діючим законодавством».
Згідно із пунктом 3.1. глави 3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (в подальшому - Положення № 402), медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення, яке формується в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або у паперовій формі за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (в подальшому - Порядок № 560). Медичний огляд проводиться ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Відповідно до п. 74 Порядку № 560, резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Військовозобов'язаний та резервіст, який виявив бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ним військовій частині, направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або командиром військової частини.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що військовозобов'язаний повинен проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби за рішенням керівника ТЦК лише на підставі направлення.
Суд звертає увагу, матеріалами справи підтверджується факт пропонування відповідачем пройти позивачу ВЛК, оскільки відповідно до «Журналу реєстрації направлень на військову-лікарську комісію виданих військовозобов'язаним для проходження медичного огляду» під номером № 2921 значиться, що ОСОБА_1 отримав під особистий підпис направлення для проходження військово-лікарської комісії, з роз'ясненням відповідальності за ухилення від проходження медичного огляду, що підтверджується роздруківкою копії журналу реєстрації направлень на ВЛК.
Відтак, з приведеного вище вбачається, що позивач не відмовився від проходження ВЛК, а лише просив відповідача перенести терміни його проходження, а тому ці факти суперечать обставинам викладеним в спірній постанові і не свідчать про відмову позивача від проходження ВЛК, що виключає не виконання позивачем обов'язку, встановленого абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, постанова № 10778 про адміністративне правопорушення складено відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, містить посилання, що ОСОБА_4 було видане направлення № МВ/2921 від 27.12.2024 року, а в свою чергу протокол про адміністративне правопорушення № 10946 від 27.12.2024 року не містить прізвища ім'я по батькові особи щодо якої складено протокол, та дата роз'яснення змісту ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП зазначена як 27 листопада 2024 року.
Також слід зазначити, що в протоколі про адміністративне правопорушення № 10946 віл 27.12.2024 року зазначено про прибуття ОСОБА_1 Слобідського ІНФОРМАЦІЯ_8 о 18 год. 50 хв. 27.12.2024 року. При цьому відповідно до наданого до суду відповідачем акту відмови від проходження медичного огляду війського - лікарською комісією від 27.12.2024 року, зазначено, що вищезазначений акт складено о 15 год.30 хв 27.12.2024 року, тобто фактично до прибуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи. У п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 (заява №7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова № 10778 від 28.12.2024 року прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачені КУпАП, необґрунтовано, тобто, без урахування всіх обставин, які є важливими для прийняття такого рішення, а відтак, підлягає скасуванню, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП необхідно закрити.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення було порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення не була доведена належними доказами, а тому позов про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 139 КАС України у зв'язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат по сплаті судового збору у сумі 605,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову № 10778 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 28.12.2024 року відносно ОСОБА_1 .
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Суддя - М. Ю. Онупко