Справа № 175/1429/25
Провадження № 2а/175/33/25
30 червня 2025 року смт. Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Войтуха О.М.,
за участю секретаря Радонського М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,-
03 лютого 2025 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області отримано позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, в якому позивач просила суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1777 від 28 жовтня 2024 року щодо притягнення її до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп. за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Зазначену постанову позивач вважає незаконною з тих підстав, що постанова винесена з грубим порушенням КУпАП, а саме за відсутності факту адміністративного правопорушення, без з'ясування обставин справи, за відсутності доказів вчинення нею інкримінованого їй адміністративного правопорушення (зокрема, оскаржувана постанова не містить опису тих доказів, на підставі яких відповідач встановив наявність факту, що Позивач дійсно закінчила заклад професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобула медичну або фармацевтичну спеціальність).
21 лютого 2025 року судом отримано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, оскільки постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства.
Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно положень ЗУ «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває по даний час.
Судом встановлено, що 24 жовтня 2024 року головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення №1777 відносно ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Згідно даного протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку, відповідно до інформації яка міститься у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів протягом 60 днів (з 18 травня 2024 року по 17 липня 2024 року) адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти(за наявності електронної пошти) та інші персональні дані не оновлено(уточнено).
ОСОБА_1 згідно підпису в протоколі про адміністративне правопорушення про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена, жодних пояснень щодо обставин правопорушення не надала.
28 жовтня 2024 року Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було винесено постанову №1777 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення на неї адміністративного стягнення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп.
Згідно наданого до відзиву відповідача диплома серії НОМЕР_1 від 23 червня 1994 року ОСОБА_3 закінчила Донецький державний медичний інститут ім. М. Горького за спеціальністю «Педиатрія» та отримала кваліфікацію спеціаліста лікаря-педіатра.
Згідно ч. 3 ст. 210 КУпАП встановлено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Відповідно до абзацу 6, ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, зобов'язані (у тому числі але не виключно) виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до абз. 2 пп. 1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 р. військовозобов'язані повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 1, 2 стаття 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу визначено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, підлягають громадяни України: на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років, на військовий облік військовозобов'язаних у тому числі але не виключно: які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку.
Згідно ч. 11 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних.
19 травня 2024 року набули чинності зміни в Законі України «Про військовий обов'язок та військову службу» якими визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
У відповідності до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Під час розгляду справи твердження позивача щодо відсутності необхідності уточнювання нею своїх даних не знайшли свого підтвердження, оскільки матеріали справи містять відомості щодо отримання нею медичної спеціальності.
Крім того, позивач вважає, що строк обчислення притягнення її до адміністративної відповідальності почався 26 жовтня 2022 року згідно з Законом України «Про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо взяття жінок на військовий облік військовозобов'язаних».
Однак, суд критично ставиться до пояснень позивача щодо пропуску строку притягнення її до відповідальності, оскільки триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом усього часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки матеріали справи не містять жодних відомостей чи доказів того, що відповідач у справі при накладенні адміністративного стягнення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, діяв поза межами діючого законодавства України.
За змістом ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Зважаючи на результат вирішення справи, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 251, 252 КУпАП України, ст. ст. 6, 8, 9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Войтух