01 липня 2025 р.Справа № 524/2566/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.04.2025, головуючий суддя І інстанції: Рибалка Ю.В., м. Кременчук Полтавської області, по справі № 524/2566/25
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Автозаводського районного суду м. Кременчука з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просила:
- визнати дії поліцейського БПП в м.Кременчуці УПП в Полтавській області капрала поліції Сокупенко Сергія Сергійовича щодо безпідставного винесення постанови серії ЕНА №4124286 від 21.02.2025 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн - неправомірними;
- закрити провадження по справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною другою статті 122 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 07 квітня 2025 року у справі № 524/2566/25 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 07 квітня 2025 року у справі № 524/2566/25 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачем зазначено, що сам факт первинної реєстрації транспортного засобу Jaguar марки F-PASE, який здійснено 17.05.2024, свідчить, що 21.02.2025 за своїми характеристиками вказаний транспортний засіб відповідав обов'язковим вимога правил та нормативів, відомостям Державного реєстру сертифікатів відповідності транспортних засобів, виданих уповноваженими органами або органами із сертифікації та у зв'язку з чим компетентним органом було здійснено реєстрацію транспортного засобу Jaguar марки F-PASE з номерним знаком НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 22.10.2024.
Поряд з цим, позивачем наведено зауваження про те, що поліцейським жодних доказів (акт перевірки технічного стану автомобілю), які б доводили, що автомобіль переобладнувався з моменту його першої реєстрації на території України та початку його експлуатації і, що ОСОБА_1 користується автомобілем, попереджувальні сигнали на якому не відповідають державним стандартам не надані.
Відповідачем на апеляційну скаргу надано відзив, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні у них докази, обговоривши підстави та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог поданої позивачем апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 21.02.2025 поліцейський взводу №1 роти № 3 Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Сокуренком С.С. постановою серії ЕНА № 412486 притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 510 грн. 00 коп. за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
У постанові зазначено, що ОСОБА_1 21.02.2025 близько 22 год. 39 хв. керуючи транспортним засобом Jaguar F-PASE д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Кременчуці по вул. Шевченка, 26, використовувала попереджувальні сигнали, а саме світловий покажчик повороту червоного кольору замість авто жовтого, який не відповідає вимогам п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010, чим порушила п.п. 31.1 ПДР України.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що є доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку, що інспектор патрульної поліції врахував всі обставини, необхідні для розгляду справи, правомірно виніс постанову та наклав на позивача адміністративне стягнення, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість адміністративного позову.
Переглядаючи оскаржуване рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених Законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-ХІІ (далі - Закон України «Про дорожній рух»), встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі по тексту - ПДР).
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху, зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.3 вказаних Правил закріплено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР зазначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з підпунктом д) пункту 2.3 ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Пунктом 31.1 ПДР передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно - технічної документації.
Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: зовнішні світлові прилади: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу (п.п. 31.4.3 (а) ПДР).
Статтею 1 ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України «Колісні транспорті засоби», «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», затвердженими наказом Держспоживстандарту України від 28.12.2010 № 63 закріплено, що цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (надалі КТЗ), в тому числі і на КТЗ категорії М, до яких відносяться самохідні КТЗ (автомобілі або автомобільні транспортні засоби), що мають не менше ніж чотири колеса призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі, мікроавтобуси, автобуси тролейбуси).
Кількість, розташування, колір, тип і режим роботи світлових приладів визначаються державними і міжнародними стандартами та "Конвенцією про дорожній рух», якими визначено, що на кожному транспортному засобі повинні бути такі світлосигнальні прилади: фари дальнього і ближнього світла, покажчики поворотів, габаритні ліхтарі, сигнали гальмування, ліхтар заднього ходу, ліхтар освітлення номерного знака, світловідбивачі.
Відповідно до п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 кількість, колір та наявність приладу зовнішнього світлового на КТЗ визначають відповідно до таблиці 1, зокрема: колір покажчику повороту передній, бічний, задній має бути - «Автожовтий».
З аналізу приведених вище положень вбачається, що транспортні засоби повинні мати зовнішні світлові прилади, які повинні відповідати вимогам конструкції транспортного засобу, у разі переобладнання вказані зміни повинні бути відображені у реєстраційних документах. У свою чергу чинним національним стандартом встановлено обов'язкову вимогу до кольору покажчика повороту, а саме він має бути автожовтим.
Як встановлено колегією суддів з матеріалів справи, 21 лютого 2025 року близько 22 год. 39 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Jaguar F-PASE д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Кременчуці по вул. Шевченка, 26, використовувала попереджувальні сигнали, а саме світловий покажчик повороту червоного кольору замість авто жовтого, який не відповідає вимогам п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010, чим порушила п.п. 31.1 Правил дорожнього руху, що зафіксовано на відео з камери 471568 та з реєстратора 3156841.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №4124286 від 21.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.
Так, частиною другою статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Тобто за частиною другою статті 122 КУпАП до адміністративних правопорушень віднесено порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений статтею 251 КУпАП.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Нормами частини другої статті 70 КАС України встановлено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами першою, другою статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач наводить заперечення проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, на момент складання оскаржуваної постанови транспортний засіб Jaguar F-PASE з номерним знаком НОМЕР_1 мав ззаду сигнали поворотів червоного кольору. Дана обставина підтверджена відеозаписами наданими відповідачем.
Тобто на момент складання оскаржуваної постанови освітлювальні прилади на автомобілі Jaguar F-PASE з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням позивача не відповідали положенням п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби» та вимогам п. 31.1 Правил дорожнього руху.
Слід також зауважити, що факт встановлення на автомобілі Jaguar F-PASE з номерним знаком НОМЕР_1 покажчиків поворотів червоного кольору, не заперечується позивачем ані в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення, ані під час оскарження постанови в суді.
Отже, колегія суддів вважає, що обставина керування позивачем автомобілем, який має сигнали поворотів ззаду червоного кольору, підтверджений належними доказами, що є порушенням вимог п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби» та вимог п. 31.1 Правил дорожнього руху.
З приводу доводів апеляційної скарги позивача про те, що сам факт первинної реєстрації транспортного засобу Jaguar марки F-PASE, який здійснено 17.05.2024, свідчить, що 21.02.2025 за своїми характеристиками вказаний транспортний засіб відповідав обов'язковим вимога правил та нормативів, колегія суддів наводить наступне.
Так, позивач стверджує, що транспортний засіб Jaguar марки F-PASE був зареєстрований в Україні 17.05.2024 та за своїми характеристиками відповідав відомостям Державного реєстру сертифікатів відповідності транспортних засобів, виданих уповноваженими органами або органами із сертифікації, у зв'язку з чим автомобіль відповідав обов'язковим вимогам правил та нормативів, а компетентним органом було здійснено реєстрацію транспортного засобу Jaguar марки F-PASE з номерним знаком НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 22.10.2024. На думку позивача, він має право користуватися і керувати автомобілем і відповідач не надав доказів того, що позивач самовільно виконав переобладнання транспортного засобу.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що за положеннями частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем до матеріалів справи надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 22.10.2024 (а.с. 9 том 1), як доказ відповідності транспортного засобу на момент його реєстрації обов'язковим вимогам правил та нормативів.
Проте факт вчинення позивачем правопорушення було зафіксовано 21.02.0225, тобто значно пізніше ніж перша реєстрація транспортного засобу в Україні.
Водночас, із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 22.10.2024 неможливо встановити, що на момент проходження сертифікації світлові пристрої транспортного засобу Jaguar марки F-PASE з номерним знаком НОМЕР_1 , в тому числі, покажчики поворотів, не відповідали вимогам чинних нормативних документів, зокрема, п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби», а отже були червоного кольору. Інших доказів не наведено та до суду відповідних доказів не надано.
Враховуючи, що станом на 21.02.2025 позивач керував транспортним засобом Jaguar марки F-PASE з номерним знаком НОМЕР_1 із покажчиками поворотів червоного кольору, то це вказує на переобладнання відповідного автомобіля.
За таких обставин, наданими відповідачем відеозаписами підтверджено використання транспортного засобу Jaguar марки F-PASE з номерним знаком НОМЕР_1 із попереджувальними сигналами червоного кольору, що у свою чергу свідчить про переобладнання світлових покажчиків транспортного засобу та користування ними з порушенням вимог відповідних стандартів.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши всі докази по даній справі, колегія суддів приходить до висновку про те, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, а матеріали справи містять достатньо доказів вчиненого позивачем адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи вище викладене, враховуючи, що відповідно до ДСТУ 3649-2010 п. 6.1.5, які є діючими на території України, передні та задні покажчики поворотів повинні бути автожовтого кольору, приймаючи до уваги, що дотримання ПДР України є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, колегія суддів приходить до переконання, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.
У зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для задоволення позову.
Інші доводи на, які посилався заявник апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
У контексті оцінки інших доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.04.2025 по справі № 524/2566/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова