01 липня 2025 р. Справа № 639/3569/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новобаварського районного суду міста Харкова від 27.05.2025, головуючий суддя І інстанції: Марченко В.В., вул. Полтавський шлях, 45, м. Харків, Харківська, 61052, по справі № 639/3569/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернувся до Новобаварського районного суду м. Харкова з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просив скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення від 15.05.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 статті 210-1 КУпАП, ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
27.05.2025 ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення передано на розгляд до Роздільнянського районного суду Одеської області.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Новобаварського районного суду м. Харкова від 27.05.2025.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що станом на зараз він проживає в місті Харкові, про що було вказано в позовній заяві та в системі «Електронний суд» при її поданні, а копія довідки від 17.04.2022 № 5128-5001140212 була надана до матеріалів справи лише для підтвердження того, що строк притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до статті 38 КУпАП минув.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд апеляційної скарги проведено в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Передаючи справу на розгляд до Роздільнянського районного суду Одеської області за підсудністю суд першої інстанції виходив з того, що згідно з копії довідки від 17.04.2022 № 5128-5001140212 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи доданої до адміністративного позову вбачається що, позивач має фактичне зареєстроване місце проживання як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Роздільнянського району, Одеської області де і зареєстрований відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За змістом пункту 3 частини 1 статті 4 КАС України адміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ
Із зазначеного вбачається, що належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил інстанційної, предметної та територіальної підсудності.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до частин 5-6 статті 171 КАС України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Питання територіальної підсудності врегульовані параграфом 3 глави 2 розділу 1 КАС України.
За змістом статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV (далі - Закон № 1382-IV) місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертаючись з позовом до Новобаварського районного суду м. Харкова посилається на те, що він зареєстрований і станом на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому долучення до позовної заяви копії довідки від 17.04.2022 № 5128-5001140212 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи було спрямоване не на підтвердження інформації про його фактичне місце проживання в м. Роздільна, а на підтвердження його доводів про те, що строк притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до статті 38 КУпАП минув.
Отже, з урахуванням положень частини 2 статті 25 КАС України та того, що апелянт зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , колегія суддів прийшла до висновку, що справа підсудна саме Новобаварському районному суду м. Харкова.
При цьому посилання суду першої інстанції на те, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , а тому справа підлягає розгляду Роздільнянським районним судом Одеської області колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки положення статті 25 КАС України встановлюють правило відповідно до якого територіальна підсудність визначається саме за вибором позивача, а позивач обрав Новобаварський районний суд м. Харкова.
Ухвалюючи судове рішення, колегія суддів керується положеннями статті 322 КАС України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням «Серявін та інші проти України», та пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи вищезазначене, дослідивши фактичні обставини та питання права, які лежать в основі цієї справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.
За змістом статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, і порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для передачі справи до Роздільнянського районного суду Одеської області, тому ухвала Новобаварського районного суду м. Харкова від 27.05.2025 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 25, 294, 308, 311, 312, 320, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Новобаварського районного суду міста Харкова від 27 травня 2025 року по справі № 639/3569/25 - скасувати.
Справу № 639/3569/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - направити до Новобаварського районного суду міста Харкова для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін