Головуючий у суді першої інстанції: Дубас Т.В.
26 червня 2025 року місто Київ
Справа № 369/11622/18
Провадження № 22-ц/824/10214/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Шевченокм Андрієм Вікторовичем на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу,-
Заочним рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2019 року ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 350 460 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 1 752,30 грн. судового збору на користь держави.
Стягнуто з ОСОБА_4 1 752, 30 грн. судового збору на користь держави.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 жовтня 2023 року заяву представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Янчук А.А. про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу, залишено без задоволення.
Не погоджуючись з заочним рішення суду першої інстанції, 04 квітня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко А.В. через засоби поштового зв'язку подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі заявник просить поновити строк на оскарження заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2019 року, зважаючи на те, що він пропущений з поважних причин.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку зазначає, що скаржник по даній справі належним чином не була повідомлена щодо її розгляду. Позовну заяву та повісток вона не отримувала, відповідні виклики до суду за своєю адресою також не отримувала зі змістом позовної заяви та додатків до неї її представник адвокат Шевченко А.В. ознайомився безпосередньо під час ознайомлення з матеріалами справи в Києво-Святошинському районному суді Київської області в квітні 2023 р. (договір з адвокатом було укладено 27.04.2023 р. та діяв він протягом двох місяців з моменту підписання, предмет договору - ознайомлення з матеріалами справи).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вказав фактичне місце проживання ОСОБА_4 , як АДРЕСА_1 . Але Відповідач 1 за даною адресою ніколи не проживав.
Невідомо з яких причин судом відправлялись повістки саме за адресою АДРЕСА_1 , так як Позивачем в позовній заяві також вказувалась і адреса з місцем реєстрації ОСОБА_4 .
Таким чином суд позбавив Скаржника можливості захистити свої права та інтереси, так як повістки направлялися на невідому Скаржнику адресу.
Після ознайомлення з матеріалами справи, Скаржник 20.05.2023 р. підписала договір №1 про надання правової допомоги з адвокатом Янчуком Анатолієм Анатолійовичем (договір з адвокатом Шевченко А.В. після ознайомлення вже не діяв). Відповідно до предмету договору, він обмежувався виключно підготовкою і подачею заяви про перегляд заочного рішення, а також поданням заяви про розгляд заяви про перегляд заочного рішення без участі клієнта.
В подальшому, Скаржник завагітніла, а сама вагітність в неї проходила з ускладненням для здоров'я. Відповідно в неї не було можливість слідкувати за розглядом заяви про перегляд заочного рішення (копії медичних документів та свідоцтва про народження дитини додаються). Після стабілізації свого стану, Скаржник звернулась до адвоката Шевченка Андрія Вікторовича з метою отримання інформації щодо всіх судових справ, які є за її участю та ініційовані Позивачем (таких виявилось шість штук), у зв'язку з цим було відписано договір про надання правової допомоги від 26.02.2025 р..
05.03.2025 р. представник Скаржника в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області ознайомився з п'ятьма справа за ініціативою Позивача до Скаржника та іншого відповідача, а саме - №369/3884/19, 369/10287/22, 369/10320/22, 369/11622/18, 381/169/22.
Оскільки саме 05.03.2025 р. скаржник фактично ознайомилась зі змістом ухвали про відмову в перегляді заочного рішення, то 04.04.2024 р. є останнім днем для подачі апеляційної скарги на заочне рішення.
У зв'язку з вищевикладеними обставини та воєнного стану в Україні, просить визнати спричини пропуску подачі апеляційної скарги на заочне рішення поважними.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів днів ня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з ч. 3 цієї ж статті строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
З матеріалів справи вбачається, що датою складання повного тексту ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 жовтня 2023 року про залишення без задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Янчука А.А. про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу є дата 05 жовтня 2023 року. Колегією суддів також встановлено, що до ЄДРСР ухвала суду Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 жовтня 2023 року надіслана судом 06 жовтня 2023 року, зареєстровано 06 жовтня 2023 року, забезпечено надання загального доступу 09 жовтня 2023 року.
Апеляційну скаргу апелянтом подано 04 квітня 2025 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно ч. 11 ст. 272 ЦПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача ОСОБА_4 - адвоката Янчук А.А. був повідомлений про розгляд заяви про перегляд заочного рішення від 10 травня 2019 року, про що свідчить клопотання представник ОСОБА_4 - адвоката Янчука А.А. про розгляд вказаної заяви за відсутності відповідачки ОСОБА_4 та її представника. (а.с. а.с. 98,99)
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач у розумінні ч. 2 ст. 358 ЦПК України вважається обізнаним про розгляд даної справи.
В апеляційній скарзі відсутні посилання на будь-які обставини непереборної сили та судом апеляційної інстанції таких обставин не встановлено, а заявлені підстави та надані докази, зокрема медичні направлення не є підставами непереборної сили для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційним судом враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року в справі № 201/13990/15-ц (провадження № 61-22496св19), відповідно до якого аналіз ст. 358 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що за відсутності виключних випадків сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. В контексті наведеної статті під неповідомленням особи про розгляд справи розуміються випадки, коли учасник справи взагалі ніяким чином не повідомлявся судом і не знав про наявність справи у провадженні суду. Однак до таких випадків не може бути віднесено неповідомлення особи про окреме судове засідання у справі, навіть якщо в цьому засіданні було ухвалено рішення (за умови, що матеріалами справи безспірно підтверджується факт обізнаності особи про розгляд судом справи та її участь у ній).
Крім того, в постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року в справі № 613/1167/15-ц (провадження № 61-18650св19), від 01 грудня 2021 року в справі № 613/1250/15-ц (провадження № 61-20989св19), від 19 березня 2021 року в справі № 210/2663/18 (провадження № 61-710св21) наведено схожі за змістом правові висновки, а саме про те, що сама по собі обізнаність учасника справи про розгляд справи судом першої інстанції є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у разі подання ним апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 оку № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Надалі воєнний стан неодноразово продовжувався та триває на теперішній час.
Водночас продовження процесуальних строків до його закінчення спричинить порушення стабільності суспільних відносин, адже унеможливить, зокрема, набрання законної сили судовими рішеннями.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 березня 2023 року у справі № 600/6840/21-а.
Введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення (продовження) процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення (продовження) такого строку.
Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для продовження процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Зазначене відповідає висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22.
Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Суд зобов'язаний запобігати зловживанню учасниками процесу їхніми права та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (пункт 5 частини п'ятої статті 12 цього Кодексу).
Стаття 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить принцип неприпустимості зловживання правами.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За таких обставин, оскільки апеляційна скарга подана після спливу одного року, майже через півтора після постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення 05 жовтня 2023 року, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 358 ЦПК України у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Шевченокм Андрієм Вікторовичем на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2019 року слід відмовити.
Керуючись ч. 2 ст. 358 ЦПК України,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Шевченокм Андрієм Вікторовичем на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна