Справа № 757/23178/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4308/2025 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
17 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5
за участю:
прокурор: ОСОБА_6
захисників: ОСОБА_7 ,
підозрюваного: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням відео конференц-зв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор» матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 травня 2025 року у кримінальному провадженні №12024000000000297 від 01.02.2024 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Старший слідчий в особливо важливих справах 2-го відділу (розслідування особливо важливих кримінальних проваджень) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12024000000000297 від 01.02.2024 у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора розслідується кримінальне провадження №12024000000000297 від 01.02.2024, зокрема, за підозрою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за ч. 4 ст. 190 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Зазначив, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та невстановленою особою співорганізатором, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21.11.2022, перебуваючи на території міста Вінниця, більш точного місця в ході досудового розслідування не встановлено, володіючи якостями лідера та організаторськими здібностями, діючи з прямим умислом, корисливих мотивів, вирішили здійснювати діяльність, пов'язану із заволодінням чужим майном - грошовими коштами громадян іноземних країн, в тому числі Латвійської Республіки, у великих та особливо великих розмірах, шляхом обману (шахрайств), а також шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
ОСОБА_10 діючи разом із ОСОБА_8 та невстановленою особою співорганізатором, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх майбутніх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що вчинення запланованих злочинів можливе лише при об'єднанні групи осіб, детальному плануванні їх дій, розподілі обов'язків, забезпеченні взаємозв'язку та координації поведінки, маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого часу, спланували досягнути поставленої мети шляхом створення і особистого керування організованою групою.
До складу вказаної групи ОСОБА_10 разом із ОСОБА_8 та невстановленою особою співорганізатором за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (таких як: час, місце, спосіб тощо), але не пізніше 21.11.2022, залучили ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та інших, на даний час невстановлених досудовим розслідуванням осіб.
ОСОБА_10 разом із ОСОБА_8 та невстановленою особою діючи як співорганізатори організованої групи, розробили єдиний план її злочинної діяльності, визначивши її склад, загальні правила поведінки її учасників, розподіливши між ними функції (злочинні ролі), як під час вчинення окремих злочинів, так і функціонування цієї групи в цілому, заходи, спрямовані на прикриття та конспірацію її діяльності, забезпечення фінансування злочинної діяльності та порядок розподілу коштів, отриманих унаслідок вчинення злочинів.
ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інші невстановлені розслідуванням особи, діючи з прямим умислом, корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном - грошовими коштами громадян іноземних країн, в тому числі громадян Латвійської Республіки, у великих та особливо великих розмірах шляхом їх обману (шахрайств), а також шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, усвідомлюючи злочинні наміри організаторів групи - ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та невстановленої особи співорганізатора, погодилися увійти до її складу, виконувати покладені на них функції, підпорядковуватися її керівникам та брати участь у злочинах, що вчиняються цією організованою групою.
Відповідно до розподілу ролей між учасниками організованої групи ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та невстановлена особа, які діяли як співорганізатори та здійснювали функції керівництва створеною ними організованою групою, виконували наступні обов'язки:
- ініціювання вчинення конкретних злочинів, визначення учасників організованої групи чи інших осіб, які повинні брати участь у їх учиненні, а також розподіл між ними злочинні ролі;
- забезпечування взаємозв'язку між учасниками організованої групи та схиленими до вчинення злочинів іншими особами;
- підшукування осіб, які погодяться увійти до складу організованої групи та вчиняти злочини у її складі;
- розподіл осіб, що ввійшли до складу організованої групи за сформованими лініями роботи, функціональні обов'язки яких різняться між собою в залежності від стадії вчинення злочину («холодні дзвінки», «полуклоузери», «клоузери», «ретеншен», тощо). За наявним розподілом особи, які закріпленні за здійсненням «холодних дзвінків» встановлюють зв'язок з потерпілим, його лояльність, підтверджують персональні дані, в загальному роз'яснюють суть та можливість отримання прибутку або повернення коштів. Особи, які закріплені за лінією «полуклоузери», здійснюють комунікацію із потерпілими, будь якою причиною переконують у внесенні коштів на заздалегідь підготовлені рахунки. Особи, які закріплені за лінією «клоузери», здійснюють переконання у вкладенні коштів на підготовленні рахунки, у подальшому виводять їх на підконтрольні рахунки.
Закріплені за лінією «ретеншен» - це лінія роботи шахраїв, яка передбачає на протязі тривалого часу спілкуватись із потерпілими, переконувати у необхідності продажу майна, отримання кредитів, інших способів отримання коштів з метою постійного інвестування;
- підшукування та схиляння до вчинення злочинів інших осіб, які погодяться сприяти вчиненню злочинів учасникам організованої групи, не входячи до її складу;
- визначення реквізити якої саме створеної та/або вигаданої юридичної особи необхідно використовувати для вчинення злочинів у певний проміжок часу;
- забезпечення фінансування злочинної діяльності, а також розподіляти кошти, отримані внаслідок учинення злочинів, між учасниками організованої групи та іншими особами;
- придбання баз із даними про персональні дані громадян іноземних країн, у тому числі громадян Латвійської Республіки та їх матеріальний стан, з метою подальшого введення їх в оману, під приводом отримання прибутку від торгівлі на фондовому ринку різними фінансовими інструментами або поверненні раніше інвестованих коштів;
- організовування співпрацю з працівниками фінансових установ чи груп з метою переведення безготівкових активів, отриманих унаслідок учинення шахрайств, у готівку, та/або криптовалюту;
- організовування приховування злочинної діяльності шляхом визначення місць розташування учасників організованої групи, документів з реквізитами спеціально створених та/або вигаданих для вчинення злочинів юридичних осіб, їх печаток, а також коштів, отриманих унаслідок злочинної діяльності;
- слідкування за дотриманням загальних правил поведінки, дисципліни та конспірації учасниками організованої групи;
- прикривання злочинну діяльність шляхом вирішення конфліктних ситуацій з іншими злочинними об'єднаннями;
- здійснення виплату винагороди особам, схиленим до вчинення злочинів, та особам, які, не будучи обізнаними про справжні наміри учасників організованої групи, сприяли вчиненню злочинів, придбання та оплати засобів зв'язку, оплати послуг із реклами щодо торгівлі на фондовому ринку різними фінансовими інструментами, оренда приміщень, які використовувались учасниками організованої групи, як так званий «call center», тощо;
- вживання інших заходів, спрямованих на забезпечення функціонування організованої групи в цілому.
В період часу з 21.11.2022 по 12.09.2023, ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , невстановлена особа співорганізатор, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інші невстановлені розслідуванням учасники організованої групи, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_1 , вчинили заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) коштами громадян Латвійської Республіки, а саме:
- внаслідок протиправних дій невстановлених учасників організованої групи, створеної та очоленої ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та невстановленою особою співорганізатором, під керівництвом останніх, громадянину Латвійської Республіки - ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 , завдано матеріальної шкоди в розмірі 2529 євро, що еквівалентно сумі 99 131, 49 грн, відповідно до курсу встановленого Національним банком України станом на 12 вересня 2023 року;
- внаслідок протиправних дій невстановлених учасників організованої групи, створеної та очоленої ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та невстановленою особою співорганізатором, під керівництвом останніх, громадянину Латвійської Республіки - ОСОБА_16 ( ОСОБА_17 ), ІНФОРМАЦІЯ_7 , завдано матеріальної шкоди в розмірі 2573,73 євро, що еквівалентно сумі 102 790,658 грн., відповідно до курсу встановленого Національним банком України станом на 20 червня 2023 року;
- внаслідок протиправних дій ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , як учасників організованої групи, створеної та очоленої ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та невстановленою особою співорганізатором, під керівництвом останніх, громадянину Латвійської Республіки - ОСОБА_18 ( ОСОБА_19 ), ІНФОРМАЦІЯ_8 , завдано матеріальної шкоди в розмірі 16 601 Євро, що еквівалентно сумі 648 357 грн, відповідно до курсу встановленого Національним банком України станом на 01 червня 2023 року.
- внаслідок протиправних дій невстановлених учасників організованої групи, створеної та очоленої ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та невстановленою особою співорганізатором, під керівництвом останніх, громадянину Латвійської Республіки - ОСОБА_20 ( ОСОБА_21 ), ІНФОРМАЦІЯ_9 , завдано матеріальної шкоди в розмірі 36 549, 82 євро, що еквівалентно сумі 1 445 439, 39 грн, відповідно до курсу встановленого Національним банком України станом на 19 травня 2023 року;
- внаслідок протиправних дій ОСОБА_11 , як учасника організованої групи, створеної та очоленої ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та невстановленою особою співорганізатором, під керівництвом останніх, громадянці Латвійської Республіки - ОСОБА_22 ( ОСОБА_23 ), ІНФОРМАЦІЯ_10 , завдано матеріальної шкоди в розмірі 35 410,56 євро, що еквівалентно сумі 1 452 247, 26 грн, відповідно до курсу встановленого Національним банком України станом на 20 липня 2023 року;
- внаслідок протиправних дій невстановлених учасників організованої групи, створеної та очоленої ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та невстановленою особою співорганізатором, під керівництвом останніх, громадянину Латвійської Республіки - ОСОБА_24 ( ОСОБА_25 ), ІНФОРМАЦІЯ_11 , завдано матеріальної шкоди в розмірі 146 євро, що еквівалентно сумі 5751,9912 грн., відповідно до курсу встановленого Національним банком України станом на 24 травня 2023 року.
27.03.2025 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.
01.04.2025 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, до 23.05.2025 включно. Одночасно з цим, судом визначено заставу у розмірі 3300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9 992 400 гривень.
Заступником Генерального прокурора строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 27.06.2025.
Підставою для продовження строку тримання підозрюваного під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції Закону від 28.04.2023, із змінами внесеними Законом України №2997-ІХ), а також наявність ризиків, які не зменшились, продовжують існувати та дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З урахуванням обґрунтованості підозри ОСОБА_8 , наявності ризиків, необхідності проведення великого обсягу додаткових слідчих, розшукових дій у кримінальному провадженні, виняткової складності кримінального провадження, орган досудового розслідування просить продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_8 , в межах строку досудового розслідування, одночасно визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 травня 2025 року клопотання прокурора задоволено.
Продовжено у кримінальному провадженні №12024000000000297 від 01.02.2024 підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою у межах строку досудового розслідування до 27.06.2025.
Визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України. Розмір застави визначено у межах 2150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 6 510 200 грн.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 захисник ОСОБА_8 26 травня 2025 року подала апеляційну скаргу. Просила суд скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.05.2025 та постановити нову про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі передбаченому КПК України.
Захисник зазначає вважає оскаржувану ухвала протиправною, постановлену без дослідження матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вважає ризики на які посилається сторона обвинувачення надуманими та такими, які нічим не підтверджуються.
Окремо послався на порушення прав підозрюваного під час затримання та вручення йому підозри без участі його захисників.
Вказує що підозрюваний орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_2 з метою доведення органу досудового розслідування та суду відсутність намагання переховуватись та впливати на свідків в кримінальному провадженні.
Підозрюваний має проблеми зі здоров'ям, так з 13.12.2022 діагностовано важкий генералізований тривожний розлад з частими панічними атаками (Соматофорний розлад) та потребує лікування, перебування останнього в ДУ «Київський слідчий ізолятор», унеможливлює надання останньому належного медичного обслуговування.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити. Ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі передбаченому КПК України..
Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Доводи захисника про те, що слідчий суддя виніс незаконну та необґрунтовану ухвалу, не ґрунтуються на змісті оскаржуваної ухвали.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, встановлено, що метою застосування до підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжного заходу є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам (відповідно до ст. 177 КПК України): переховуватися від органів досудового слідства та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Слідчий у клопотанні послався на те, що у кримінальному провадженні існують ризики забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які вимагають продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Враховуючи, що інкриміноване ОСОБА_8 , кримінальне правопорушення відноситься до категорії особливо тяжких, беручи до уваги положення ч. 2 ст. 183 КПК України, є необхідним та достатнім продовження запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Сторона обвинувачення зазначала, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечать запобігання зазначеним ризикам і не забезпечить дієвість кримінального провадження.
Враховуючи викладені обставини, застосування до ОСОБА_8 , більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та не забезпечить належну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Колегією суддів встановлено, що під час розгляду клопотання та з журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою перевірялись судом при розгляді клопотання. При цьому був вислуханий підозрюваний та його захисник, доводи прокурора в підтримку поданого клопотання та заперечення сторони захисту щодо його задоволення, та викладено їх позиції в оскаржуваній ухвалі, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав продовження запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України та встановив, що ризики, які були наявні на час застосування та продовження не зменшились.
Слідчий суддя також встановив, що ОСОБА_8 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, які в сукупності підтверджують обґрунтованість підозри.
Колегія суддів зазначає, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 , очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для продовження такого запобіжного заходу, оскільки вони, в сукупності, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено також існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у кримінальному провадженні, в якому підозрюється ОСОБА_8 , з врахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
При цьому слідчий суддя задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважав за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтуванні даного клопотання.
При визначені розміру застави, слідчий суддя врахував розмір майнової шкоди та вважав, що у даному випадку необхідно встановити заставу у розмірі який зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірним для нього.
Доводи сторони захисту про те, що в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах не міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 , підозри, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах судового провадження. Слідчим суддею прийнято рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому досліджено належним чином всі матеріали провадження та наведено в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
На переконання колегії суддів, з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 , інкримінованого кримінального правопорушення.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Щодо тверджень апелянта, що в ухвалі слідчим суддею взагалі не наведено жодних обґрунтувань та мотивів про те, які саме виключні випадки були встановлені судом для визначення підозрюваному ОСОБА_8 застави, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченимпокладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Колегії суддів вважає, визначений слідчим суддею розмір застави, є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Відтак, враховуючи положення КПК України, практику ЄСПЛ, дані про особу підозрюваного, конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а також врахування слідчим суддею завданої майнової шкоди, на переконання колегії суддів, слідчий суддя правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України.
Посилання апелянта на те, оскаржувана ухвала слідчого судді взагалі не містить оцінки матеріалів наданих стороною захисту та будь-яких висловів, обґрунтувань щодо них, які вказують на існування міцних соціальних зв'язків у підозрюваного ОСОБА_8 на утриманні перебуває матір, яка потребує допомоги, тобто факт існування в житті підозрюваного членів сім'ї, які потребують постійної підтримки останнього, судом не оцінено та висновки з цього приводу в ухвалі суду відсутні, то дані обставини оцінені колегією суддів, проте вони не є такими, що спростовують висновки слідчого судді про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
З урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності продовження застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Колегія суддів прийшла до висновку, що рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга сторони захисту з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 подану в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 травня 2025 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ _____________ ___________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3