№33/824/944/2025 Постанова винесена суддею Коваль В.О.
Категорія: ст. 124 КУпАП
21 березня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю захисників Домітращук І.М. та Сабадин А.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Домітращук І. М. на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 17 грудня 2024 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження у справі закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Згідно з постановою суду, 17 вересня 2024 року о 21 год. 07 хв. на перехресті вул. Ю. Здановської та Васильківської в м. Києві водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mazda 3», державний номерний знак НОМЕР_1 , не була уважна та при початку руху не впевнилась в безпечності маневру та не надала переваги в русі транспортному засобу, який наближався до неї справа з увімкненими синім та червоним маячками і спеціальним звуковим сигналом, а також на перехресті не зупинилась перед дорожньою розміткою 1.12, а проїхала її, та вчинила зіткнення з транспортним засобом «Renault Duster», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.
Суд у своїй постанові встановив, що у діях ОСОБА_1 містяться порушення п.п. 2.3(б), 3.2, 8.10, 10.1 ПДР України та дійшов висновку про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Не погодившись з таким рішенням суду, захисник Домітращук І.М. подала апеляційну скаргу, в якій, вважаючи, що висновки суду, викладені у постанові, не відповідають фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 17.09.2024 року на перехресті вул. Васильківської та вул. Ю. Здановської відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів Рено Дастер під керуванням водія ОСОБА_2 та Мазда під керуванням водія ОСОБА_1 .
На місці ДТП було складено протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 124 КУпАП як на ОСОБА_1 , так і на ОСОБА_2 . Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 15.11.2024 року у справі №752/20754/24 ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні вказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, накладено відповідне адміністративне стягнення у розмірі штрафу 850 грн.
За результатами перегляду відеозапису з камер відеоспостереження встановлено, що ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Renault Duster» з увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольору, не вжив заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, проїжджаючи перехрестя на заборонений сигнал світлофору, виїхав на зустрічну смугу, при цьому не зменшивши швидкості та не переконавшись у тому, що інші учасники дорожнього руху бачать його та можуть надати йому дорогу, у результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем «Mazda 3». В даному випадку дії ОСОБА_2 щодо неналежного виконання вимог п. 3.1 ПДР в частині незабезпечення безпеки дорожнього руху перебувають у причинному зв'язку з наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів.
Крім цього, з відеозапису з місця ДТП, наданого Управлінням патрульної поліції міста Києва на адвокатський запит, вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 рухався по вул. Васильківська в сторону метро Виставковий центр у смузі руху для зустрічного транспорту, крім цього, транспортний засіб в момент перетину перехрестя по вул. Васильківської та вул. Ю. Здановської рухався на заборонений сигнал світлофору (червоний). В той же час транспортний засіб під керуванням ОСОБА_4 рухався по вулиці Ю. Здановської на дозволений сигнал світлофора (зелений).
Крім цього, за клопотанням ОСОБА_1 було призначено експертизу, та відповідно до Висновку експерта № EC-1707-3-2196.24 за результатами проведення автотехнічного дослідження обставин та механізму ДТП від 11.12.2024 року, було зроблено наступні висновки:
1. В даній дорожній обстановці водій автомобіля Mazda 3, ОСОБА_1 повинна була діяти згідно з технічними вимогами п. 8.10, п. 2.3 (б), п. 10.1, п. 3.2 ПДР України.
2. В діях водія автомобіля Mazda 3 ОСОБА_1 вбачається невідповідність технічним вимогам п. 8.10, п. 2.3 (б), п. 10.1, п. 3.2 ПДР України.
3. В даній дорожній обстановці водій автомобіля Renault Duster ОСОБА_2 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 2.3 (б), п. 3.1 ПДР України.
4. В діях водія автомобіля Renault Duster ОСОБА_2 вбачається невідповідність технічним вимогам п. 3.1 ПДР України.
5. В причинному зв'язку з виникненням даної ДТП перебувають дії водія автомобіля Renault Duster ОСОБА_2 , які не відповідали технічним вимогам п. 2.3 (б), п. 3.1 ПДР. Невідповідність дій водія автомобіля Mazda 3 ОСОБА_1 технічним вимогам п. 8.10, п. 2.3 (б), п. 10.1, п. 3.2 Правил дорожнього руху не перебуває в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.
Однак, при постановленні оскаржуваної постанови судом не було враховано зазначені висновки експерта та не було надано відповідної правової оцінки в розрізі причинно-наслідкового зв'язку даного ДТП.
Також наголошує, що саме причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР учасником ДТП та спричиненим ДТП є важливим елементом складу правопорушення за ст. 124 КУпАП. Таким чином, як вбачається з наданого відеозапису з місця ДТП та Висновку експерта від 11.12.2024 року причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР та спричиненням ДТП полягали саме у діях ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .
Водій ОСОБА_2 , як водій оперативного транспортного засобу, який виконував невідкладне службове завдання, мав право відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та п. 28.1 Правил дорожнього руху за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. Однак, в порушення вказаного, ОСОБА_2 не забезпечив безпеку дорожнього руху. ОСОБА_2 не переконався, що його маневр буде безпечним для всіх учасників дорожнього руху, не вжив заходів, щодо надання додаткових переривчастих спеціальних звукових сигналів.
За визначенням ПДР, небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися.
Тому вважає, що якщо б ОСОБА_2 був уважним та стежив за дорожньою обстановкою, у нього була можливість при виявленні перешкоди для руху, вжити заходів щодо зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу і таким чином уникнути зіткнення із транспортним засобом Мазда. Однак, як вбачається з відеозапису, водій ОСОБА_2 таких дій не вчинив.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд першої інстанції під час розгляду вказаної справи підійшов до розгляду формально, не з'ясував всіх обставин справи, не дослідив висновок експерта, наявний в матеріалах справи, та не надав доказам належної правової оцінки.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення захисників Домітращук І.М. та Сабадин А.В. на підтримку доводів апеляційної скарги, допитавши в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 , переглянувши відеозапис з місця вчинення дорожньо-транспортної пригоди, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Всупереч тверджень апелянта, ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок суду про доведеність її винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Зокрема, висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.п. 2.3(б), 8.10, 10.1, 3.2 ПДР України, а саме - під час керування нею, 17 вересня 2024 року о 21 год. 07 хв. на перехресті вул. Ю. Здановської та Васильківської в м. Києві, автомобілем «Mazda 3», державний номерний знак НОМЕР_1 , не була уважна та при початку руху не впевнилася в безпечності маневру і не надала переваги в русі транспортному засобу, який наближався до неї справа з увімкненими синім та червоним маячками та спеціальним звуковим сигналом, а також на перехресті не зупинилась перед дорожньою розміткою 1.12, а проїхала її, та вчинила зіткнення з транспортним засобом «RenaultDuster», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП; у схемі дорожньо-транспортної пригоди, в якій відображені необхідні й достатні відомості щодо організації дорожнього руху на перетині вул. Васильківської та вул. Ю. Здановської в м. Києві, напрямку руху транспортних засобів до моменту зіткнення, їх розташування після зіткнення, характеру і локалізації пошкоджень транспортних засобів внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також у поясненнях учасників дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 і ОСОБА_8 щодо обставин подій.
За наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями ОСОБА_1 , вона, керуючи автомобілем "Мазда" по вул. Ломоносова в м. Києві в сторону вулиці Самійла Кішки, переконавшись у безпеці руху, на зелений сигнал світлофору почала рух. Виїхавши на перехрестя, у її авто врізалось авто поліції, яке рухалось на великій швидкості, без жодних проблискових маячків та звукових сигналів, через що і сталося ДТП, а саме - удар у передню праву частину авто. Після цього її авто розвернуло у зворотному напрямку руху. Працівниками поліції було порушено п. 3.1 ПДР.
Одразу після дорожньо-транспортної пригоди інший її учасник - ОСОБА_2 надав свої пояснення про те, що він, керуючи автомобілем Рено Дастер по вул. Васильківській у місті Києві в направленні Києво-Святошинського району, згідно правил ПДР, з увімкненим проблисковим маячком червоного та синього кольору та спеціальним звуковим сигналом. Під'їжджаючи до перехрестя вулиць Васильківської - Юлії Здановської, було знижено швидкість руху та, переконавшись у відсутності автотранспорту, він продовжив рух через дане перехрестя, майже переїхавши його, відчув різкий удар в задню ліву частину автомобіля, після чого було здійснено перекидання автомобіля на дах, від чого він продовжив рух на даху автомобіля по вул. Васильківській. Після повної зупинки автомобіля, старший лейтенант поліції ОСОБА_7 залишив салон авто та побіг до автомобіля іншого учасника, який допустив зіткнення - Мазда 3, державний номерний знак НОМЕР_1 , з метою пересвідчитися у відсутності постраждалих. Пересвідчившись, що у водійки Мазда тілесних ушкоджень не має, ОСОБА_7 повернувся до службового транспортного засобу з метою встановлення відсутності чи наявності тілесних ушкоджень у поліцейських та встановлення ступеню пошкоджень транспортного засобу.
Свідок даної дорожньо-транспортної пригоди, працівник поліції ОСОБА_7 , одразу після настання ДТП, пояснив, що 17.09.2024 року перебував у службовому автомобілі, рухаючись у м. Києві по вул. Васильківській в направленні Києво-Святошинського району для виконання службових обов'язків, згідно правил ПДР з увімкненими проблисковими маячками червоного та синього кольору та спеціальним звуковим сигналом. Під'їхавши до перехрестя вулиць Васильківська - Здановської, водієм було знижено швидкість руху для переконання у відсутності автотранспорту, після чого було продовжено рух через дане перехрестя. Майже проїхавши перехрестя, відчули удар у задню частину автомобіля, внаслідок чого було перекидання автомобіля на дах. Далі автомобіль продовжив рух на даху по вул. Васильківській. Після повної зупинки автомобіля переконався, що колегам не потрібно надавати медичну допомогу та побіг до автомобіля іншого учасника події, який допустив зіткнення - "Мазда 3" з метою переконатись у відсутності постраждалих. Пересвідчившись, що у водійки автомобіля "Мазда" тілесних ушкоджень не має, повернувся до службового автотранспорту з метою встановлення ушкоджень у поліцейських та ступеню пошкодження транспортного засобу.
Свідок ОСОБА_6 , одразу після дорожньо-транспортної пригоди, надав пояснення про те, що 17.09.2024 року перебував у службовому автомобілі, рухаючись у м. Києві по вул. Васильківській в направленні Києво-Святошинського району для виконання службових обов'язків, згідно правил ПДР з увімкненими проблисковими маячками червоного та синього кольору та спеціальним звуковим сигналом. Під'їхавши до перехрестя вулиць Васильківська - Здановської, водій подивився в ліву сторону та переконався у відсутності транспортного засобу, після чого продовжив рух через дане перехрестя. Майже проїхавши перехрестя, відчули удар у задню ліву частину автомобіля, після чого автомобіль перевернувся на дах та продовжив рух по вул. Васильківській на даху. Після того як авто зупинилось, він з колегами почали вибиратися з автомобіля.
Свідок ОСОБА_8 надав свої письмові пояснення, з яких вбачається, що він, керуючи автомобілем VW Jetta, державний номерний знак НОМЕР_3 , в м. Києві по вул. Васильківській на перехресті з вул. Здановської стояв на червоний сигнал світлофору, почув сигнал сирени поліцейського автомобіля та побачив червоно-сині маячки. Поліцейське авто рухалось по зустрічній смузі. Під'їжджаючи до перехрестя, з лівої сторони почав рух автомобіль, який вдарив поліцейське авто в ліву сторону, що призвело до перекидання на дах. Після чого він під'їхав та надав домедичну допомогу поліцейському та перев'язав йому великий палець лівої руки.
За наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями свідок ОСОБА_5 вказала, що вона йшла пішки вздовж дороги по вул. Васильківській. Перед поворотом на вул. Ломоносова стала свідком ДТП, де автомобіль поліцейських виїхав на перехрестя та на зустрічну смугу на заборонений сигнал світлофора (червоний). Внаслідок чого сталось зіткнення з автомобілем "Мазда", який рухався на зелений сигнал світлофору.
У судовому засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_5 додатково пояснила, що звукових сигналів від автомобіля працівників поліції не чула і побачила його перед самим моментом зіткнення. Транспортний засіб "Мазда" почав рух на зелений сигнал світлофора, а транспортний засіб працівників поліції вискочив перед ним за секунду до зіткнення. Автомобіль "Мазда" їхав з невеликою швидкістю. Також вказала, що, якщо б вона була на місці водія транспортного засобу "Мазда", то вона б також не встигла зреагувати, і зазначила, що з напрямку руху автомобіля "Мазда" інші транспортні засоби не рухались.
Суд першої інстанції на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи дійшов обґрунтованого висновку, що дії ОСОБА_1 в даній дорожній ситуації не відповідали вимогам п.п. 2.3(б), 3.2, 8.10, 10.1 ПДР України, що знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Так, сторона захисту ОСОБА_1 неодноразово звертає увагу на те, що причинно-наслідковий зв'язок із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди містять саме дії ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .
Такі доводи захисника були в повній мірі перевірені та оцінені судом першої інстанції.
Як вбачається із постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 15 листопада 2024 року у справі №752/20754/24, ОСОБА_2 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Варто зазначити, що доведення вини ОСОБА_2 у порушенні Правил дорожнього руху, які спричинили дорожньо-транспортну пригоду, не виключає факту порушення самою ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України.
Як зазначено безпосередньо у висновку експерта №ЕС-1707-3-2196.24 за результатами проведення автотехнічного дослідження обставин та механізму ДТП від 11.12.2024 року, на який посилається сторона захисту, в даній дорожній обстановці водій автомобіля Mazda 3 ОСОБА_1 повинна була діяти згідно з технічними вимогами п. 8.10, п. 2.3 (б), п. 10.1, п. 3.2 ПДР. В діях водія автомобіля Mazda 3 ОСОБА_1 вбачається невідповідність технічним вимогам п. 8.10, п. 2.3 (б), п. 10.1, п. 3.2 ПДР.
П. 2.3 (б) Правил дорожнього руху України вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 8.10 Правил дорожнього руху України, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12.
Згідно з п. 10.1 Правил дорожнього руху України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
П. 3.2 Правил дорожнього руху України встановлено, що у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів).
Відповідно до п. 3.1 Правил дорожнього руху України, водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.
Доказами, наявними у матеріалах справи, зокрема відеозаписом та письмовими поясненнями свідків, підтверджується, що ОСОБА_2 рухався на службовому автомобілі із ввімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольору та спеціальним звуковим сигналом для виконання службових обов'язків, а у такому випадку, всі інші водії повинні надати дорогу службовому автомобілю працівників поліції, проте ОСОБА_1 не виконала дану вимогу правил дорожнього руху, чим порушила п. 3.2 Правил дорожнього руху.
В противагу доводам сторони захисту, на підставі доказів наявних в матеріалах справи і які були предметом дослідження у суді першої інстанції, встановлено, що ОСОБА_1 на перехресті не зупинилася перед дорожньою розміткою 1.12, а переїхала її на відстань, більшу за довжину корпусу автомобіля, зупинилася перед дорожньою розміткою, що позначає пішохідний перехід, і при виїзді на перехрестя не була уважною та не впевнилася в безпечності маневру, не надала переваги в русі транспортному засобу, який наближався до неї справа з увімкненими синім і червоними проблисковими маячками і спеціальним звуковим сигналом, що спричинило зіткнення із транспортним засобом "Renault Duster" під керуванням ОСОБА_2 .
При цьому з аналізу механізму даної дорожньо-транспортної пригоди, зафіксованого відеозаписом та даними схеми дорожньо-транспортної пригоди в сукупності з пояснення її учасників та свідків, не встановлено обставин, які б унеможливлювали водію ОСОБА_1 виявити автомобіль "Renault Duster", який наближався до перехрестя праворуч з увімкненими синім і червоними проблисковими маячками і спеціальним звуковим сигналом і не мав наміру зупинятись на забороняючий (червоний) сигнал світлофору.
Також, згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху, термін "дати дорогу" має таке значення - це вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу для руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
Натомість, як слідує з даних відеозапису, водій ОСОБА_1 , виїхавши на перехрестя, коли з правої сторони, вочевидь для неї, вже рухається спецавтомобіль працівників поліції, призупинилась, але надалі, попри це, продовжила рух, що спричинило зіткнення із транспортним засобом "Renault Duster", тобто не надала переваги в русі транспортному засобу, який наближався до неї справа з увімкненими синім і червоними проблисковими маячками і спеціальним звуковим сигналом.
Тому та обставина, що за висновком експерта №ЕС-1707-3-2196.24 за результатами проведення автотехнічного дослідження обставин та механізму ДТП від 11.12.2024 року, водій ОСОБА_2 мав можливість уникнути зіткнення шляхом застосування екстренного гальмування, не вказує на відсутність у ОСОБА_1 обов'язку та можливості дати дорогу транспортному засобу, який наближався до неї справа з увімкненими синім і червоними проблисковими маячками і спеціальним звуковим сигналом, і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу, що нею дотримано не було.
За таких обставин, дослідивши протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, переглянувши відеозапис, долучений до матеріалів справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи ОСОБА_1 та її захисників щодо відсутності її вини у причетності до вчинення дорожньо-транспортної пригоди слід оцінювати критично, оскільки фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди встановлено з достатньою повнотою.
Таким чином, висновок в протоколі про адміністративне правопорушення і в постанові судді про порушення ОСОБА_1 вимог правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає матеріалам справи і фактичним обставинам події, а протилежні цьому доводи апеляційної скарги захисника Домітращук І. М., як і доводи про невинуватість ОСОБА_1 , є безпідставними.
Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з'ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст.ст. 251, 280 КУпАП.
Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події.
З огляду на те, що на момент розгляду справи спливли строки накладення адміністративного стягнення, які передбачені ст. 38 КУпАП, суд першої інстанції, визнавши ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, обґрунтовано закрив провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою, тому підстави для її скасування - відсутні, а відтак, апеляційна скарга захисника Домітращук І.М. задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
апеляційну скаргу захисника Домітращук І.М. залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження у справі закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Горб І.М.