01 липня 2025 року Чернігів Справа № 826/3918/18
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Голосіївського районного суду м. Києва про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Голови Голосіївського районного суду м. Києва про визнання незаконним та скасування наказу голови Голосіївського районного суду м. Києва № 22-ОС від 07.02.2018 «Про відрахування судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 »; зобов'язання голову Голосіївського районного суду м. Києва поновити ОСОБА_1 на посаді судді Голосіївського районного суду м. Києва.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказ Голови Голосіївського районного суду м. Києва № 22-OC від 07 лютого 2018 року «Про відрахування судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 » є протиправним та порушує конституційне право позивача на працю. Вказує, що позивачем в судовому порядку оскаржується рішення Вищої ради правосуддя від 25.01.2018 про звільнення з посади, вважає, що позивач має бути поновлений на посаді судді Голосіївського районного суду м. Києва з часу незаконного звільнення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2018 було відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2018 було зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду № П/9901/453/18.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX та відповідно до Порядку передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України, затверджений наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 справу передано на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 справу було прийнято до провадження судді Баргаміної Н.М.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 було поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 01.07.2025 було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи.
Ухвалою суду від 01.07.2025 було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що 07.02.2018 року на адресу Голосіївського районного суду міста Києва надійшло рішення Вищої ради правосуддя від 25.01.2018 № 171/0/15-18 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, а тому наказом в.о. голови Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_2 на виконання вказаного рішення прийнято наказ № 22-ОС від 07.02.2018 року про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату Голосіївського районного суду міста Києва.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 працювала суддею Голосіївського районного суду м. Києва.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 25.01.2018 № 171/0/15-18 було звільнено ОСОБА_1 з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України (а.с. 18-19).
Наказом виконуючого обов'язки голови Голосіївського районного суду м. Києва від 07.02.2018 № 22-ОС позивача було відраховано зі штату Голосіївського районного суду м. Києва (а.с. 20-21).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII)
Згідно частини першої статті 52 Закону № 1402-VIII суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.
Особа, призначена на посаду судді указом Президента України, набуває повноважень судді із здійснення правосуддя, включаючи право на отримання доплат до посадового окладу, за умов зарахування у штат відповідного суду, складення присяги судді і проходження початкової підготовки у випадках та порядку, встановлених цим Законом (стаття 81 Закону № 1402-VIII).
Статтею 112 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Пунктом 4 частини першої статті 24 Закону № 1402-VIII передбачено, що голова місцевого суду видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв'язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ.
Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження (частина друга статті 24 Закону № 1402-VIII).
Згідно частини третьої статті 24 Закону № 1402-VIII у разі відсутності голови місцевого суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду, за відсутності такого визначення - заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови суду - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.
Частиною третьою статті 35 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що оскарження рішення Вищої ради правосуддя не зупиняє його виконання, якщо інше не визначено законом.
В аспекті наведених норм суд зауважує, що рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади є підставою для видання головою місцевого суду, а у разі його відсутності - одним із заступників голови суду, відповідного наказу про відрахування судді зі штату суду.
Як вже було встановлено судом, рішенням Вищої ради правосуддя від 25.01.2018 № 171/0/15-18 було звільнено ОСОБА_1 з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Також, судом встановлено, що рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.08.2018 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/75775097), залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/79958064), у справі № 9901/453/18 (П/9901/453/18) було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя №171/0/15-18 від 25.01.2018.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, факти, встановлені вищенаведеним судовим рішенням, не потребують доказуванню.
Суд зазначає, що за наявності чинного рішення Вищої ради правосуддя від 25.01.2018 № 171/0/15-18 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва, підстави для перебування її в штаті Голосіївського районного суду міста Києва були відсутні, а тому суд приходить до висновку про правомірність наказу виконуючого обов'язки голови Голосіївського районного суду м. Києва № 22-ОС від 07.02.2018 «Про відрахування судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ».
Таким чином, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання незаконним та скасування наказу голови Голосіївського районного суду м. Києва № 22-ОС від 07.02.2018 «Про відрахування судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 »; зобов'язання голову Голосіївського районного суду м. Києва поновити ОСОБА_1 на посаді судді Голосіївського районного суду м. Києва.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
В зв'язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до голови Голосіївського районного суду м. Києва (вул. П. Потєхіна, 14А, м. Київ, 03127) про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01.07.2025.
Суддя Наталія БАРГАМІНА