01 липня 2025 року Чернігів Справа № 620/1049/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Ткаченко О.Є
за участю секретаря Головачової Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу в розмірі 10200 грн від 03.01.2025 у виконавчому провадженні №75229974.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що безпідставно встановивши невиконання судового рішення без поважних причин, не обґрунтувавши свої доводи належним чином, державний виконавець протиправно виконав функції правосуддя та виніс постанову про повторне накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області. При цьому не взявши до уваги, що постанова про накладення штрафу від 29.11.2024 в розмірі 5100 грн оскаржена Головним управлінням та не набрала чинності, рішення суду щодо правомірності накладення штрафу не прийнято. А тому, накладення повторного штрафу у такому випадку являється безпідставним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ. Залучено до участі в справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 . Призначено справу до розгляду.
Ухвалою суду від 04.02.2025 зупинено провадження у справі №620/1049/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №620/16102/24 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвалою суду від 24.06.2025 поновлено провадження у справі.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначив, що при винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Жодних порушень норм чинного законодавства державним виконавцем не допущено, а тому підстави для скасування постанови відсутні.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 по справі №620/2722/24, яке набуло чинності 24.05.2024, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.02.2023 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 18.12.2023 № 9/115, станом на 01.01.2023, з урахуванням виплачених сум.
04.06.2024 Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №620/2722/24 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.02.2023 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 18.12.2023 № 9/115, станом на 01.01.2023, з урахуванням виплачених сум.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05.06.2024 відкрито виконавче провадження №75229974 з виконання виконавчого листа №620/2722/24, в якій зазначено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Листом від 16.07.2024 №2500-0306-5/49635 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило відповідача, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі №620/2722/24 виконано. З 01.02.2023 доплата пенсії відсутня, оскільки на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 у справі № 620/18507/23 пенсія ОСОБА_1 нарахована з 07.01.2023 в розмірі 25815,51 грн.
29.11.2024 державним виконавцем здійснено перевірку виконання боржником судового рішення, за результатами якої складено акт державного виконавця, про те, що станом на 29.11.2024 рішення суду боржником не виконано та постановою від 29.11.2024 накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області штраф за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн, зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн від 29.11.2024 у виконавчому провадженні №75229974.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.01.2025 у справі №620/16102/24 у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду набуло чинності 26.03.2025.
У подальшому 03.01.2025 державним виконавцем проведено перевірку виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду №620/2722/24, внаслідок якої встановлено рішення суду не виконано, за результатами якої складено акт державного виконавця.
03.01.2025 державний виконавець виніс постанову про накладення на Головне Управління Пенсійного фонду України штрафу у розмірі 10200,00 грн за невиконання рішення суду, зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів.
Вважаючи вказану постанову протиправною Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404).
Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону№1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з пунктами 1, 16 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону №1404-VIII, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Верховний Суд у постанові від 15.05.2020 у справі №812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Тому, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII.
Так, на виконання рішення суду від 24.04.2024 у справі №620/2722/24 Головне управління Пенсійного фонду України провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 18.12.2023 №9/115, при цьому розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , встановленого за відповідною (аналогічною) посадою для перерахунку пенсії, становить 35349,90 грн.
Згідно перерахунку пенсії по пенсійній справі №2502002781-СБУ, ОСОБА_1 з 01.10.2024 року здійснено перерахунок пенсії, де сума його грошового забезпечення для обчислення пенсії становить 35349,90 грн, а підсумок пенсії (з надбавками) - 41269,00 грн.
Водночас відповідно до протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.11.2024 сума грошового забезпечення для обчислення пенсії становить 23212,00 грн, а підсумок пенсії (з надбавками) - 28815,51 грн.
Отже, з 01.11.2024 року розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (для обчислення пенсії) не розраховано Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області у спосіб встановлений рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.04.2024, зокрема, на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 18.12.2023 №9/115.
Вказане свідчить про неналежне виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі №620/2722/24.
Згідно із положеннями статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до приписів частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Тобто, судове рішення, яке набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним), основні і додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, позивач, отримавши рішення суду з відміткою про набрання ним законної сили, був зобов'язаний вжити заходів щодо його добровільного виконання у спосіб, встановлений судом.
Водночас Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вказаний обов'язок не виконало,
Враховуючи зазначене, суд погоджується з позицією відповідача, що на час прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу було встановлено факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
У рішенні від 26.06.2013 №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23.11.2018 №10-р/2018); невід'ємною складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Згідно із частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно із частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, установлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П'ятницька, 83-А, м.Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14005, код ЄДРПОУ 21390940).
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (просп.Миру, 43, м.Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14000, код ЄДРПОУ 43316700).
Третя особа: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення суду складено 01 липня 2025 року.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО