01 липня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/5347/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 , третя особа) у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення даних про визнання його непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку та виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язати відповідача привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно нього шляхом внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про визнання його непридатним до проходження військової служби з виключенням з війсбкового обліку та виключенням з військового обліку.
Свої вимоги мотивує тим, що згідно довідки ВЛК від 06.04.2022 №46/2710 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, проте в електронному військово-обліковому документі зазначено, що він є військовозобов'язаним, за станом здоров'я придатний та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ухвалою судді від 19.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.
Ухвалою судді від 17.06.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом сторін) відмовлено.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, у якому позовні вимоги відповідач не визнав, зазначив що при виключенні позивача з військового обліку в квітні 2022 були допущені порушення чинного на той час законодавства, а тому наявність запису в тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного про його виключення з військового обліку, не має правового значення. Такими порушеннями відповідачем визнано відсутність свідоцтва про хворобу, яке мало бути затверджено штатною ВЛК. Додатково зазначив, що позовні вимоги мають бути сформовані до ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки саме ним приймалось рішення про виключення позивача з військового обліку за станом здоров'я.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що станом на дату проходження позивачем ВЛК діяло Положення №402 (в редакції від 16.04.2021), відповідно до якого не було передбачено складання свідоцтва про хворобу для військовозобов'язаних, які визнавались непридатними з виключенням з військового обліку
Пояснення від третьої особи у встановлений судом строк не надійшли.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 06.04.2022 пройшов ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_7 . Згідно довідки військово-лікарської комісії від 06.04.2022 №46/2710, виданої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 , визнаний непридатним до військової служби та підлягає виключенню з військового обліку (а.с.13).
До тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 було внесено запис «Пр №46/2710 від 06.04.2022 ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку ст.18а гр.ІІ Наказ МОУ №402/2008р.» (а.с.10-11).
Крім того, ОСОБА_1 має діагноз з дитинства Синдром Туретта, що підтверджується записами в медичній картці та випискою з реабілітаційної карти №455 (а.с.14-24).
Проте відповідно до відомостей у електронному військово-обліковому документі ОСОБА_1 зазначається, що він є військовозобов'язаним, за станом здоров'я придатний та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.12).
24.01.2025 за вих.№32 представник позивача направила адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_8 із проханням надати інформацію про те, чи було внесено відомості до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 , а в разі відсутності таких відомостей відносно позивача, просила внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів (а.с.25).
Листом від 11.03.2025 №4826 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив представника позивача, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , саме тому внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів щодо непридатності до військової служби не є можливим. Для того, щоб внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів необхідно звернутись до РТЦКтСП за місцем реєстрації (а.с.26).
04.03.2025 за вих.№73 представник позивача направила адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_9 із проханням надати інформацію про те, на якій підставі була надіслана повістка виключеному з військового обліку не військовозобов'язаному ОСОБА_1 та чи внесено ІНФОРМАЦІЯ_3 відомості до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку позивача (а.с.26).
Листом від 10.03.2025 №2437 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що повістка була направлена ОСОБА_1 на підставі п.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, підстави для внесення до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку відсутні (а.с.28).
Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд встановив.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993 (далі - Закон №3543-ХІІ).
У статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини 8 статті 4 Закону №3543-ХІІ з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно частини 1 статті 14 Закону №2232-ХІІ приписка громадян України чоловічої статі до призовних дільниць проводиться з метою взяття їх на військовий облік, визначення наявних призовних ресурсів, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей.
Згідно з частиною 9 цієї статті на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються, зокрема: організація і проведення медичного огляду допризовників, які викликаються на комісію, визначення їх придатності для військової служби; направлення для медичного огляду до призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних або Київської міської призовних комісій призовників, яких визнано непридатними до військової служби за станом здоров'я, та таких, що виявили незгоду з результатами медичного огляду; зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян, яких:
- за станом здоров'я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час;
- раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання; виключення з військового обліку громадян, яких:
- за станом здоров'я визнано непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
- раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Частиною 10 статті 14 Закону №2232-ХІІ визначено, що за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень:
придатний для військової служби та попередньо призначений до служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;
тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування;
підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду (із зазначенням дати проведення);
непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних;
непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку;
підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі, обмеження волі, арешту, виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
підлягає виключенню з військового обліку як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
На час виключення позивача з військового обліку був чинним Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 №921 (далі - Порядок №921).
В подальшому Порядок №921 втратив чинність у зв'язку з прийняттям Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 (далі - Порядок № 487).
Відповідно до пункту 56 Порядку №921, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у випадках, передбачених законодавством. Про взяття призовників і військовозобов'язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.
На підставі довідки ВЛК від 06.04.2022 №46/2710 та на виконання вищенаведених вимог Порядку №921 ІНФОРМАЦІЯ_4 вніс відповідний запис у тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (а.с.10).
Щодо доводів відповідача про необхідність оформлення непридатності позивача до військової служби саме свідоцтвом про хворобу, яке мало бути затверджено штатною ВЛК регіону, суд зазначає таке.
Так, пунктом 3.8. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 за №1109/15800 (далі - Положення про ВЛК) передбачає, що під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.
Інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення) у трьох примірниках.
Разом з тим відповідачем не взято до уваги того, що ця норма була внесена до Положення про ВЛК наказом Міністерства оборони України від 27 квітня 2024 №262, який набрав чинності 4 травня 2024 р.
Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Наведений конституційний принцип означає, що закони не мають ретроспективної дії, а тому до правовідносин слід застосовувати той нормативний акт або його редакцію, яка(і) були чинними на момент виникнення чи зміни цих правовідносин.
Виключення ОСОБА_1 з військового обліку відбулось 06.04.2022, що підтверджується довідкою ВЛК від 06.04.2022 №46/2710 та тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного № НОМЕР_1 (а.с.10-11,13).
На той час була чинною редакція Положення про ВЛК від 16 квітня 2021 (діяла до 25 серпня 2023), яка встановлювала, що постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Редакція Положення про ВЛК від 25 серпня 2023, яка діяла до внесення змін 4 травня 2024, передбачала, що постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.
Таким чином, на момент виключення позивача з військового обліку Положення про ВЛК передбачало, що рішення ВЛК оформлюються довідкою і не потребують подальшого затвердження штатною ВЛК. В подальшому, норма пункту 3.8. зазнала змін в частині необхідності затвердження постанови ВЛК у виді довідки міських територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки штатною ВЛК і лише 4 травня 2024, тобто більше ніж через 2 роки після виключення позивача з військового обліку, Положення про ВЛК унормувало, що у випадку встановлення районною ВЛК непридатності військовозобов'язаного до військової служби, документальне підтвердження цього факту здійснюється свідоцтвом про хворобу, яке затверджується штатною ВЛК.
Отже, застосування відповідачем до спірних правовідносин редакції пункту 3.8. Положення про ВЛК від 4 травня 2024 суперечить Конституції України.
Правовим наслідком виключення позивача з військового обліку в квітні 2022 була втрата ним статусу військовозобов'язаного, що в свою чергу виключає виконання ним обов'язків пов'язаних з військовим обліком - проходження ВЛК, оновлення військово-облікових даних та будь-яких інших.
Суд наголошує, що поновити особу на військовому обліку можливе виключно за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення або за результатами розгляду справи в порядку кримінального провадження, в яких буде доведено, що виключення такої особи з військового обліку відбулось внаслідок вчинення нею правопорушення (кримінально-караного діяння) і в такому випадку буде відновлене законне становище, яке існувало до цього.
Отже, поновивши позивача на військовому обліку в такий спосіб, як визнання недійсною довідки ВЛК від 06.04.2022 №46/2710 та тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , відповідач діяв протиправно.
Позивачем надано витяг з мобільного застосунку "Резерв+", з якого слідує, що станом на 21 квітня 2025 в ньому містяться відомості про те, що ОСОБА_1 має статус військовозобов'язаного.
З аналізу Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 №559, слідує, що мобільний застосунок "Резерв+" використовує дані Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Як передбачено статтею 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України (ст.2 ч. п.1 цього Закону).
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (ст.5 ч.8 Закону).
Отже, наявність в мобільному застосунку "Резерв+" відомостей про статус ОСОБА_1 як військовозобов'язаного означає, що такі відомості містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, отже з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно нього шляхом внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку та виключенням з військового обліку.
Щодо доводів відповідача, що позовні вимоги мають бути сформовані до ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки саме ним приймалось рішення про виключення позивача з військового обліку за станом здоров'я, суд зазначає таке.
За змістом пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Отже на підставі вищевикладеного суд не приймає до уваги доводи відповідача.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що адміністративний позов необхідно задовольнити.
Ухвалюючи дане судове рішення суд враховує статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновок №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Зокрема, згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58), «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів передбачено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення даних про визнання ОСОБА_1 непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку та виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 привести у відповідність дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом внесення даних про визнання непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1211 (одна тисяча двісті) грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 01 липня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ).
Суддя С.В. Бородавкіна